РЕФЕРАТ
на тему:
“Митна конвенція про міжнародні перевезення”
ПЛАН
Вступ
1. Особливості застосування Конвенції
2. Видача документа змішаного перевезення за Конвенцією
3. Юрисдикція, позови за Конвенцією
4. Договірні умови
Вступ
В 1980 р. 24 травня в Женеві була укладена Конвенція Організації
Об’єднаних Націй про міжнародні змішані перевезення вантажів
Держави – учасники дійсної Конвенції, визнаючи, що міжнародні
змішані перевезення є одним із засобів, що сприяють
цілеспрямованому розвитку світової торгівлі; необхідність
стимулювання безперешкодного розвитку раціональних і ефективних
змішаних перевезень, що відповідають потребам відповідного виду
торгівлі; c) бажаність забезпечення належного розвитку
міжнародних змішаних перевезень в інтересах усіх країн і
необхідність розгляду особливих проблем транзитних країн; бажаність
установлення визначених правил, що відносяться до перевезення
вантажів відповідно до договорів міжнародної змішаного перевезення,
включаючи справедливі положення про відповідальність операторів
змішаного перевезення; необхідність того, щоб дійсна Конвенція не
торкнулася застосувань якої-небудь міжнародної чи конвенції
національного закону, що відноситься до регулювання і
контролювання транспортних операцій; право кожної держави регулювати
і контролювати на національному рівні операторів змішаного перевезення і
їхньої операції; необхідність врахування особливих інтересів
і проблем країн, що розвиваються, наприклад у тому, що стосується
впровадження нових видів технології, участі в змішаних перевезеннях
їхніх національних перевізників і операторів, їхньої економічної
ефективності і максимального використання місцевої робочої сили і
страхування; необхідність забезпечення збалансованості інтересів
обличчя, що надає послуги в області змішаних перевезень і які
користуються ними; необхідність полегшення митних процедур і
належного обліку проблем транзитних країн;
Погоджуючись про наступні основні принципи, згідно яким: між розвитими
і країнами, що розвиваються, повинний бути встановлений справедливий
баланс інтересів і досягнутий справедливий розподіл діяльності між
цими групами країн в області міжнародних змішаних перевезень; між
оператором змішаного перевезення, відправниками вантажу, організаціями
відправників вантажу і відповідними національними органами повинні
проводитися консультації у відношенні умов надання послуг як до,
так і після впровадження будь-якої нової технології змішаних
перевезень вантажів; відправники вантажу вільні вибирати між
використанням змішаних перевезень і перевезень, здійснюваних на
окремих етапах різними видами транспорту; відповідальність
оператора змішаного перевезення відповідно до дійсної
Конвенції ґрунтується на принципі презумпції провини; ухвалили
укласти в цих цілях Конвенцію і домовилися для цього про нижченаведене:
1. Особливості застосування Конвенції
Положення дійсної Конвенції застосовуються до всіх договорів змішаного
перевезення з одного місця в інше, котрі розташовані в двох державах,
якщо: a) зазначене в договорі змішаного перевезення місце, у якому
вантаж приймається оператором змішаного перевезення у своє ведення,
знаходиться в одній з Договірних держав; чи b) зазначене в
договорі змішаного перевезення місце доставки вантажу оператором
змішаного перевезення знаходиться в одній з Договірних держав.
Якщо укладений договір змішаного перевезення, що у відповідності
зі статтею 2 підпадає під дію дійсної Конвенції, положення
дійсної Конвенції мають обов’язкову силу для такого договору. 2.
Ніщо в дійсній Конвенції не торкає права відправника вантажу
вибирати між змішаним перевезенням і перевезенням, здійснюваної на
окремих етапах різними видами транспорту.
Дійсна Конвенція не торкається і не суперечить застосуванню
будь-якої міжнародної чи конвенції національного закону, що відноситься
до регулювання і контролювання транспортних операцій.
Дійсна Конвенція не торкається права кожної держави регулювати
і контролювати на національному рівні операції по змішаних
перевезеннях і операторів змішаного перевезення, у тому числі право
вживати заходів, що стосуються проведення консультацій, особливо
перед упровадженням нових видів технології і послуг, між операторами
змішаного перевезення, відправниками вантажу, організаціями
відправників вантажу і відповідними національними органами про умови
обслуговування; видачі оператором змішаних перевезень ліцензій на
участь у перевезеннях, а також приймати всі інші міри в національних
економічних і комерційних інтересах. 3. Оператор змішаного
перевезення зобов’язаний дотримувати підлягаюче застосуванню право
країни, у якій він діє, а також положення дійсної Конвенції.
2. Видача документа змішаного перевезення за Конвенцією
Коли вантажі приймаються оператором змішаного перевезення у своє
ведення, він повинний видати документ змішаного перевезення, що
на вибір відправника вантажу може бути оборотним чи необоротної.
Документ змішаного перевезення підписується оператором змішаного чи
перевезення уповноваженим їм обличчям.
Підпис на документі змішаного перевезення може бути зроблена від
руки, надрукована у виді факсиміле, перфорована, проставлена за
допомогою штампа, у виді чи символів за допомогою будь-яких інших
механічних чи електронних засобів, якщо це не суперечить
закону країни, у якій видається документ змішаного перевезення.
За згодою відправника вантажу необоротний документ змішаного перевезення
може бути виданий шляхом використання будь-яких механічних чи інших
засобів, що зберігають запис про дані, що повинні міститися в
документі змішаного перевезення відповідно до статті 8. У цьому
випадку оператор змішаного перевезення після прийняття вантажу у своє
ведення видає відправнику вантажу надлежаще складений документ, що
містить усі зафіксовані в такий спосіб дані, і цей документ із
метою положень дійсної Конвенції розглядається як документ
змішаного перевезення.
Якщо документ змішаного перевезення видається як оборотний:
a) він повинний бути складений у виді ордерного чи документа
документа на пред’явника; b) якщо він складений у виді
ордерного документа, то він передається за допомогою передатного
напису; c) якщо він складений у виді документа на пред’явника,
він передається без передатного напису; d) якщо він виданий у
декількох оригінальних екземплярах, то на ньому проставляється число
оригіналів; e) якщо видається кілька копій, те на кожній копії
робиться напис “необоротна копія”.
Видачі вантажу можна жадати від оператора змішаного чи
перевезення обличчя, що діє від його імені, тільки проти
представлення оборотного документа змішаного перевезення з
належним передатним написом, якщо це необхідно.
Оператор змішаного перевезення звільняється від обов’язку видати
вантаж, якщо оборотний документ змішаного перевезення складений у
декількох оригінальних екземплярах і він чи обличчя, що діє від його
імені, сумлінно видали вантаж проти представлення одного з таких
оригіналів.
Якщо документ змішаного перевезення видається як
необоротний, у ньому повинний бути зазначений вантажоодержувач.
Оператор змішаного перевезення звільняється від обов’язку видати
вантаж, якщо він видає його вантажоодержувачу, зазначеному в такому
необоротному документі змішаного перевезення, чи іншому обличчю, про яке
він був належним чином сповіщений, як правило, у писемній формі.
Документ змішаного перевезення повинний містити наступні дані:
a) загальний характер вантажу, основні марки, необхідні для
ідентифікації вантажу, пряма вказівка – у відповідних випадках – на
небезпечний характер вантажу, число чи місць предметів і вага вантажу
чи брутто його кількість, позначена іншим способом, причому всі ці
дані вказуються так, як вони представлені відправником
вантажу; b) зовнішній стан вантажу; c) найменування і
місцезнаходження основного комерційного підприємства оператора
змішаного перевезення; d) найменування відправника вантажу; e)
найменування вантажоодержувача, якщо він зазначений
відправником вантажу; f) місце і дата прийняття оператором
змішаного перевезення вантажу у своє ведення; g) місце доставки
вантажу; h) чи дата термін доставки вантажу в місце призначення,
якщо вони прямо погоджені сторонами; i) указівка про тім, чи є
документ змішаного перевезення оборотним чи необоротної; j) місце і
дата видачі документа змішаного перевезення; k) підпис оператора
змішаного чи перевезення уповноваженого їм обличчя; l) провізні
платежі по кожнім виді транспорту, якщо вони прямо погоджені
сторонами, чи провізні платежі, включаючи найменування валюти, що
підлягають сплаті вантажоодержувачем, чи інша вказівка на те, що
провізні платежі сплачуються їм; m) передбачуваний маршрут
перевезення, використовувані види транспорту і місця
перевантаження вантажу, якщо вони відомі в момент видачі документа
змішаного перевезення; n) указівка, згадана в пункті 3 статті 28;
o) будь-які інші дані, що сторони можуть домовитися включити в
документ змішаного перевезення, якщо вони не суперечать законам країни,
у якій видається документ змішаного перевезення.
3. Юрисдикція, позови за Конвенцією
У випадку судового розгляду, зв’язаного з міжнародним
змішаним перевезенням на підставі дійсної Конвенції, позивач по
своєму виборі може пред’явити позов у суді, що є компетентним
відповідно до закону держави суду й у межах юрисдикції якого знаходиться
одне з наступних місць: a) місцезнаходження основного комерційного
чи підприємства, при відсутності такого, звичайне місце проживання
відповідача; чи b) місце висновку договору змішаного перевезення за
умови, що відповідач має там комерційне підприємство, відділення чи
агентство, за посередництвом якого був укладений договір; чи c)
місце прийняття вантажу до міжнародного змішаного чи перевезення місце
видачі вантажу; чи d) будь-яке інше місце, зазначене з цією
метою в договорі змішаного перевезення і підтверджене в документі
змішаного перевезення.
Ніякий судовий розгляд, зв’язаний з міжнародним змішаним
перевезенням відповідно до дійсної Конвенції, не може бути порушене в
якому-небудь місці, що не зазначено в пункті 1 дійсної статті.
Положення дійсної статті не перешкоджають здійсненню юрисдикції
Договірних держав у відношенні мір попереднього чи забезпечувального
характеру.
Незважаючи на попередні положення дійсної статті, має силу будь-яка
угода, що укладена сторонами після виникнення вимоги й у який
визначається місце, де позивач може пред’явити позов.
a) У тих випадках, коли позов був пред’явлений відповідно до положень
дійсної статті чи коли у відношенні такого позову було винесене
рішення, новий позов між тими ж сторонами по тій же підставі не
допускається, крім тих випадків, коли рішення суду по першому позові
не підлягає приведенню у виконання в країні, у якій збуджується новий
розгляд. b) Для цілей дійсної статті вживання заходів по
приведенню у виконання судового рішення і перенос позову в інший
суд у межах тієї ж країни не вважаються пред’явленням нового позову.
За умови дотримання положень дійсної статті сторони можуть передбачити
шляхом угоди, підтвердженого в писемній формі, що будь-яка суперечка,
що може виникнути в зв’язку з міжнародним змішаним перевезенням
на підставі дійсної Конвенції, підлягає передачі в арбітраж.
Арбітражний розгляд проводиться на вибір обличчя, що заявляє
вимогу, в одному з наступних місць: a) у якому-небудь місці
держави, на території якого знаходиться: і) місцезнаходження
основного комерційного підприємства чи відповідача, при
відсутності такого, звичайне місце проживання відповідача; чи ii)
місце висновку договору змішаного перевезення за умови, що
відповідач має там комерційне підприємство, чи відділення
агентство, через которое був укладений договір; чи iii) місце, у
якому вантаж приймається до міжнародного змішаного перевезення, чи
місце його видачі; чи b) будь-яке інше місце, зазначене з цією
метою в арбітражному чи застереженні угоді. 3. Чи арбітр
арбітражний суд зобов’язані застосовувати положення дійсної
Конвенції. 4. Положення пунктів 2 і 3 дійсні статті
вважаються складовою частиною будь-якого арбітражного чи застереження
угоди, і будь-яка умова такого чи застереження угоди, несумісне з цими
положеннями, є недійсним. 5. Ніщо в дійсній статті не торкається
дійсності угоди про арбітраж, укладеного сторонами після
виникнення вимоги, зв’язаного з міжнародним змішаним перевезенням.
4. Договірні умови
Будь-яка умова в договорі змішаного чи перевезення в документі
змішаного перевезення є недійсним у тім ступені, у якій воно
суперечить чи прямо побічно положенням дійсної Конвенції. Недійсність
такої умови не торкається дійсності інших положень договору
чи документа, частиною якого воно є. Застереження про передачу на
користь оператора змішаного перевезення прав страхування чи вантажу
будь-яке аналогічне застереження є недійсної.
Незважаючи на положення пункту 1 дійсної статті, оператор змішаного
перевезення може за згодою відправника вантажу збільшити свої
відповідальність і зобов’язання по дійсній Конвенції.
Документ змішаного перевезення повинний включати вказівка про те,
що міжнародне змішане перевезення регулюється положеннями
дійсної Конвенції, що позбавляють юридичної чинності будь-яка
умова, що суперечить цим положенням на шкоду відправнику
вантажу чи вантажоодержувачу.
У тих випадках, коли обличчя, що заявляє вимога з приводу вантажу,
зазнало шкоди в зв’язку з умовою, що є в силу дійсної статті
недійсним, чи в результаті відсутності згаданого в пункті 3
дійсної статті вказівки, оператор змішаного перевезення повинна
виплатити компенсацію в необхідних розмірах, для того щоб
відшкодувати цьому обличчю відповідно до положень дійсної Конвенції
будь-яку чи втрату ушкодження вантажу, а також затримку в доставці.
Оператор змішаного перевезення повинний, крім того, виплатити
компенсацію за витрати, понесені цим обличчям з метою здійснення
свого права, за умови, що витрати, понесені в зв’язку з позовом на
основі вищевикладеного положення, визначаються відповідно до закону
держави, у якому порушений розгляд.
Договірні держави дозволяють використовувати процедуру митного
транзиту при міжнародних змішаних перевезеннях.
Відповідно до положень національного чи права правил і міжурядових
угод митний транзит вантажів при міжнародних змішаних перевезеннях
здійснюється відповідно до правил і принципів, що містяться в
статтях I – VI додатка до дійсної Конвенції.
При введенні чи законів правил у відношенні процедур митного
транзиту, що стосується змішаного перевезення вантажів, Що
Домовляються держави повинні враховувати статті I – VI додатка до
дійсної Конвенції.
Права і зобов’язання відповідно до існуючого
конвенціями Якщо у відповідності зі статтями 26 чи 27 Конвенції у
Договірному державі збуджується судове чи арбітражне виробництво в
справі, зв’язаному з виконанням відповідно до дійсної Конвенції
міжнародного змішаного перевезення, що має місце між двома державами,
з яких тільки одне є Договірною державою, у випадку, якщо обоє ці
держави в момент вступу в силу дійсної Конвенції рівною мірою
зв’язані іншою міжнародною конвенцією, чи суд арбітраж, відповідно
до зобов’язань, що випливають з такої конвенції, можуть застосувати
положення цієї конвенції.
Використана література:
Конвенція про змішані міжнародні перевезення.
Основи митного регулювання.
PAGE
PAGE 9
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
