РЕФЕРАТ
на тему:
Українські відомі біологи, які зробили свій внесок у розвиток біології
ПИРОГОВ
Микола Іванович
(1810 – 1881)
Видатний хірург і анатом, засновник воєнно-польової хірургії, педагог,
громадський діяч.
Автор низки фундаментальних праць із топографічної анатомії людського
тіла.
Учасник Кримської війни 1853-1856 рр. Організатор медичної допомоги
пораненим
воїнам. У 1858-1861-“попечитель” Київського навчального округу. Разом із
професором
КАЩЕНКО
Микола Феофанович
(1855 – 1935)
БАХ
Олексій Миколайович
(1857 – 1946)
КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ
Авсентій Васильович
(1857 – 1947)
ВОЛКОВИЧ
Микола Маркіянович
(1858 – 1928)
ЯНОВСЬКИЙ
Феофіл Гаврилович
(1860 – 1928)
ВЕРНАДСЬКИЙ
Володимир Іванович
(1863 – 1945)
ЛИПСЬКИЙ
Володимир Іполитович
(1863 – 1937)
ЗАБОЛОТНИЙ
Данило Кирилович
(1866 – 1929)
СТРАЖЕСКО
Микола Дмитрович
(1876 – 1952)
КАВЕЦЬКИЙ
Ростислав Євгенович
(1879 – 1978)
БОГОМОЛЕЦЬ
Олександр Олександрович
(1881 – 1946)
ШМАЛЬГАУЗЕН
Іван Іванович
(1884 – 1963)
ПАЛЛАДІН
Олександр Володимирович
(1885 – 1972)
Учений-біохімік, один із засновників вітчизняної наукової біохімічної
школи, академік ВУАН (з 1929), академік АН СРСР (з 1942), дійсний член
АМН СРСР ( з 1944 ). У 1921 – 1931 – завідувач кафедри медичного
інституту. З 1925- директор Українського біохімічного інституту, з 1931
– Інституту біохімії АН УРСР. У 1934-1954 завідував кафедрою в
Київському університеті. В 1935-1938 обирався неодмінним секретарем
Президії, в 1939 – 1946 – віце-президентом, а в 1946 – 1962 –
президентом Академії наук УРСР. Основні напрямки досліджень пов’язані з
біохімією нервової системи та м’язової діяльності. Першим розпочав
біохімічні дослідження вітамінів (1919).
Мазлумов Аведикт Лук`янович (1896 – 1972). Народився в Сімферополі.
Закінчив Воронезький сільськогосподарський інститут. Працював у
Науково-дослідному інституті цукрового буряку. Основні праці – з
біології, селекції, насінництва та агротехніки цукрового буряку.
Розробляв наукові основи та методи селекції високопродуктивних сортів та
гібридів цієї культури. Ним особисто та у співавторстві виведено 52
сорти та гібриди цукрового буряку. Його ім`ям названо Науково-дослідний
інститут цукрового буряку та цукру.
Макарченко Олександр Федорович (1903 – 1979). Народився в Маріуполі.
Закінчив Харківський медичний інститут. Академік АН України. Працював
директором Харківського інституту вдосконалення лікарів, Львівського
медичного інституту, Інституту фізіології АН України. Основний напрям
наукових досліджень – фізіологія нервової системи. Вивчав вплив іонів
мангану на діяльність нервової системи. Розробляв питання філософії та
методології природознавства.
Максимович Михайло Олександрович (1804 – 1873). Народився на х.
Тимківщина (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Московський університет.
Перший ректор Київського університету. Основні праці присвячено
систематиці рослин. Багато зробив для розвитку ботанічної термінології.
Багатьма введеними ним термінами ми користуємось і зараз. Автор
підручників з ботаніки та зоології. Вивчав також історію літератури,
мовознавство. Автор праць з історії Київської Русі.
Маркелов Григорій Іванович (1880 – 1952). Народився в Пермі (РФ).
Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Працював у Одеському
медичному інституті, був директором заснованого ним Одеського
психоневрологічного інституту. Академік АН України. Основні наукові
праці присвячено фізіології та патології вегетативної нервової системи.
Вивчав вплив факторів зовнішнього середовища на фізіологічні процеси.
Автор концепції, за якою світлові подразники впливають на діяльність
різних органів людини через гіпоталамус та вегетативну нервову систему.
Мечников Ілля Ілліч (1845 – 1916). Народився в с. Іванівка (тепер –
Харківська обл.). Закінчив Харківський університет. Працював у
Новоросійському університеті в Одесі. Один із засновників Одеської
бактеріологічної станції (тепер – Одеський науково-дослідний інститут
епідеміології ім. І. І. Мечникова). Відкрив явище фагоцитозу, за що був
удостоєний Нобелівської премії. Приділяв велику увагу проблемам
імунітету, довголіття, захисту рослин, вивченню інфекційних захворювань.
Мовчан Василь Архипович (1903 – 1964). Народився в с. Неморож (тепер –
Черкаська обл.). Закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут.
Працював у Науково-дослідному інституті ставкового рибного господарства,
Інституті гідробіології АН України, Київському університеті.
Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам
сучасної іхтіології та ставкового рибництва. Розробив метод
інтенсифікації ставкового рибного господарства. З його ініціативи в
Україні було започатковано акліматизацію рослиноїдних риб.
Московець Семен Микитович (1900 – 1971). Народився в с. Санжарівка
(тепер – Запорізька обл.). Закінчив Київський університет. Працював у
Інституті зрошувального землеробства, Інституті мікробіології та
вірусології АН України, очолював його. Член-кореспондент АН України.
Вивчав вірусні хвороби сільськогосподарських рослин, зокрема бобових та
картоплі. Сприяв організації робіт з вивчення вірусних захворювань в
Україні.
Мусійко Олександр Самсонович (1903 – 1980). Народився в с. Мусіївка
(тепер – Полтавська обл.). Закінчив Полтавський сільськогосподарський
інститут. Працював у Селекційно-генетичному інституті в Одесі, близько
15 років був його директором. Досліджував біологію, селекцію і
насінництво зернових культур, брав участь у виведенні 15 сортів та
гібридів кукурудзи, жита, гречки. Розробив метод додаткового запилення
сільськогосподарсь- ких рослин, що підвищувало їх врожайність.
Навашин Сергій Гаврилович (1857 – 1930). Народився в с. Царевщина (тепер
– Саратовська обл., РФ). Академік АН України. Закінчив Московський
університет. Працював у Київському університеті. Широко відомі його
класичні дослідження в галузі ембріології та цитології рослин. Світову
славу йому принесло відкриття подвійного запліднення у покритонасінних
рослин. Автор відкриття хромосом-супутників.
Оканенко Аркадій Семенович (1894 – 1982). Народився у Смілі Черкаської
обл. Закінчив Київський сільськогосподарський інститут. Працював у
Науково-дослідному інституті цукрового буряку, Київському університеті,
Інституті фізіології рослин АН України. Член-кореспондент АН України.
Основні наукові праці присвячено фізіології рослин, пошуками шляхів
підвищення цукровості буряку.
Омельченко Федір Захарович (1865 -1924). Народився в Кролівцях (тепер –
Сумська обл.). Закінчив Київський університет, а також Військово-медичну
академію в Петербурзі. Працював директором заснованого ним
Мікробіологічного інституту АН України, ректором Київського
ветеринарно-зоотехнічного інституту. Займався медичною мікробіологією,
патологічною анатомією та антропологією. Академік АН України, брав
участь у складанні російсько-українського медичного словника.
Омелянський Василь Леонідович (1867 – 1928). Народився у Полтаві.
Закінчив Петербурзький університет. Працював у Інституті
експериментальної медицини в Петербурзі. Основні наукові праці
присвячено ролі мікробів у кругообігу речовин у природі. Відкрив
культури анаеробних бактерій, що переробляють клітковину з утворенням
органічних кислот та водню. Вивчав азотофіксуючі бактерії.
Павлова Марія Василівна (1854 – 1938). Народився в Козельцях (тепер –
Чернігівська обл.). Закінчила Київський жіночий інститут та Паризький
університет. Учениця В. О. Ковалевського. Академік АН України. Основні
наукові праці присвячено проблемам палеозоології. Вивчала причини
вимирання тварин у минулі епохи. Досліджувала викопні рештки слонів,
копитних тварин, амонітів.
Палладін Олександр Володимирович (1885 – 1972). Народився у Москві.
Закінчив Петербурзький університет. Працював у Харківському
університеті, Інституті сільського господарства, методичному інституті,
у Київському університеті. Заснував Інститут біохімії АН України.
Основні наукові праці – в галузі біохімії нервової та м`язової систем.
Вивчав особливості обміну речовин у м`язах в умовах роботи, відпочинку,
тренування, що є основою теорії фізичної культури. Академік АН України.
Палладін Володимир Іванович (1859 – 1922). Батько О. В. Палладіна.
Народився у Москві. Закінчив Московський університет. Учень К. А.
Тімірязєва. Професор фізіології та анатомії рослин Харківського,
Варшавського, Петербурзького університетів. Був директором Нікітського
ботанічного саду і одночасно читав лекції в Таврійському університеті в
Сімферополі.
Список використаної літератури:
Відомі імена України. Наука. – К., 2002.
Українознавство. В 4-х томах. – К., 2001.
Українська наука ХІХ-ХХ ст. – К., 2000.
PAGE
PAGE 10
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
