РЕФЕРАТ
на тему:
“Культура підприємницької діяльності”
Сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватись і
розвиватись за умови належного дотримання вимог не тільки економічного,
а й соціальне-духовного та політичного характеру.
Будь-який підприємець, безперечно, повинен уміти професійно (і завдяки
цьому успішно) вести справу у своїй фірмі, постійно брати активну участь
у задоволенні потреб ринку щодо нових товарів І послуг за можливо
низькими (помірними) цінами. Зрозуміло, що це вимагає від нього
новаторського підходу до власної діяльності та ретельного обліку витрат
виробництва.
Проте до конкретних дій підприємця господарська реальність висуває не
менш важливі вимоги (критерії оцінки діяльності)
Морально-етичного і духовного характеру. Йдеться проте, що у своїй
діяльності підприємець має обов’язково керуватися усталеними у всіх
цивілізованих країнах нормами поведінки.
Ясна річ, підприємницька діяльність значною мірою регулюється комплексом
норм законодавства (трудового, господарського тощо). Проте далеко не всі
норми можуть бути строго (точно, достатньо, достатньо повно)
сформульовані. У практичній діяльності підприємця великого значення
набувають неформальні контакти між бізнесменами, створення особливої
атмосфери довіри, чесності та порядності у ділових стосунках, вірність
слову, поважання замшів і традицій, тобто тих неписаних правил поведінки
і дій, котрі становлять суть поняття “етика підприємництва”. Без
чесності і порядності в системі відносин між фірмами, банками та
окремими фізичними особами ефективна і тривала підприємницька діяльність
просто неможлива.
Етика підприємництва означає здійснення господарської діяльності фірми,
її керівництва, окремого підприємця відповідно до етичних, тобто
ціннісних (духовних) критеріїв поведінки, соціальне відповідальних дій у
дусі того культурного середовища, до якого підприємець тяжіє.
Як свідчить досвід країн з розвиненою ринковою і соціальне спрямованою
економікою, протягом останніх років триває широка дискусія з питань
культури підприємництва як в теорії, так і в практиці господарювання. В
поняття “підприємницька культура” вкладають неоднаковий зміст, але
вихідною позицією неодмінно залишається уявлення про культурний світ як
про світ людської гідності.
Культура підприємництва має привертати увагу передовсім до етичного та
поведінкового начал у діяльності підприємця як засобів легітимізації
підприємницької влади. Вона є важливим чинником гуманізації сучасного
бізнесу. Однак це залежить від того, яке місце у підприємницькій
діяльності займатимуть традиційні й набуті цінності й навички.
Підприємницька культура охоплює широкий спектр питань ділової етики та
етикету. У кожній галузі чи сфері підприємницької Діяльності існують
свої правила поведінки, але майже у всіх конкретних випадках вони
базуються на:
• чесності й законопослушності підприємця;
• забезпеченні високої якості й технічного рівня своєї продукції;
• забезпеченні безпеки праці;
• чесних і порядних відносинах з постачальниками, клієнтам партнерами по
бізнесовій діяльності.
Варто звернути увагу на те, що ділова етика (етика бізнесу) одночасно і
духовною, і економічною категорією. На думку зарубіжних підприємців,
існують певні усталені етичні норми бізнесу котрих треба обов’язково
дотримувати. Основні з них такі:
• найвища продуктивність і найбільший прибуток не повинні досягатися за
рахунок завдавання шкоди довкіллю;
• конкуренція має здійснюватися чесно, за встановленими правилами;
• необхідно, щоб техніка слугувала людині, а не навпаки;
• морально-етичні норми завжди мають перевагу перед економічними
інтересами.
Висока культура підприємницької діяльності є неодмінною умовою
досягнення великого господарсько-комерційного успіху на багатьох (якщо
не на більшості) підприємствах.
Відомі такі передумови виховання високої культури підприємництва:
• наявність позитивних прикладів;
• забезпечення молоді можливості ознайомлення з основами бізнесової
діяльності, її привабливістю і корисністю для всіх верств населення ще у
період професійного навчання;
• створення системи навчання й виховання, яка б сприяла розвитку
підприємницьких нахилів протягом усього періоду формування особистості;
• наявність і постійна підтримка сімейних контактів і особистих
знайомств з успішно працюючими бізнесменами.
Професійна репутація підприємця створюється роками, її нелегко набути,
але втратити можна миттєво.
Підприємець з високим рівнем культури має пам’ятати і виконувати певні
“заповіти”:
перше – у своїй діяльності керуватись насамперед інтересами клієнтів;
друге – постійно працювати над власним бізнесом, а не в ньому!
третє – використовувати дійову рекламу безпосереднього реагування;
четверте – гарантувати клієнту повне задоволення його потреб;
п’яте – щотижня мати звіт про прибуток і збитки, ніколи не лишатись без
готівкових коштів;
шосте – заохочувати дії, що відповідають інтересам власного бізнесу;
сьоме – організовувати власний бізнес, виходячи з виконуваних ним
функцій, а не “припасовуючи” його до окремих особистостей;
восьме – не ототожнювати фінансове благополуччя і власні успіхи,
пам’ятаючи, що благополуччя й успіх — не те саме.
Необхідні риси для культури підприємництва:
1. Правильне планування своєї діяльності. Існує кілька причин
нераціонального використання часу: неясні цілі, недолік інформації,
відкладання рішень, некомпетентність персоналу
2. Визначене відношення до помилок підлеглих. Існує кілька критеріїв
оцінки помилок і відношення до них:
дурні і повторювані помилки строго караються
до щирих переконань треба відноситися терпимо
помилки, допущені в умовах економічного ризику заохочуються
3. Уміння давати доручення. Звичайне доручення вважається даним у
випадку якщо:
чітко сформульоване завдання без можливості кривотолку
установлено чіткий термін виконання завдання
термін установлює начальник з коректуванням виконавця
до будь-якого терміну повинний бути введений поправочний коефіцієнт на
20% убік збільшення
4. Уміле психологічне відношення до підлеглих. Серйозними помилками
вважаються:
перекладання відповідальності на плечі підлеглих (начальник відповідає
за всі, незважаючи не на що)
перешкоджання підвищенню рівня кваліфікації підлеглих (нехтування
майбутнім)
однакове відношення до всіх підлеглих (деякі заслуговують заохочення,
інші – струсу)
5. Створення сприятливої репутації своїй фірмі (public relation)
Важливе місце в підприємницькій культурі посідає і культура рекламування
своєї продукції (послуг).
Розумно організована реклама є насамперед засобом спілкування між
виробниками (надавачами послуг) і споживачами, партнерами У
підприємницькій діяльності. Емпіричним шляхом обгрунтовані й
сформульовані певні правила реклами, її етичні норми. Принципи чесної
конкуренції полягають у тому, що будь-яке рекламне звернення не може:
• містити твердження або зображення, що суперечать прийнятим Утому чи
іншому суспільстві правилам моральності;
• зловживати довірою споживачів і використовувати їхню недосвідченість
чи необізнаність;
• вводити в оману споживачів (клієнтів) стосовно властивостей і
технології виготовлення товару, дати і країни продукування, ціни ^ умов
придбання, післяпродажного сервісу і гарантій якості тощо;
• завдавати шкоди фірмам-конкурентам та їхній комерційній діяльності,
прямо або опосередковано дискредитуючи їх;
• використовувати висловлювання або зображення приватних осіб без
попередньої їхньої згоди; запозичувати композицію, текст зображення,
музику і звукові ефекти інших рекламних звернень без згоди відповідної
фірми.
Рекламодавці та виконавці мають опанувати всі елементи мистецтва
реклами, а саме: висловлюватися просто, цікаво, ствердно; завжди
керуватися здоровим глуздом; бути стислим у висловлюваннях, правдивим,
пристойним, оригінальним; знаходити найбільш важливі комерційні
аргументи; уникати прямих порівнянь з продукцією конкурентів;
обов’язково враховувати національні звичаї і традиції.
Солідній потужній фірмі звичайно не потрібно займатися рекламою власної
продукції (послуг) самотужки. На основі аналізу своїх можливостей і
перспектив їй досить сформулювати загальні принципи реклами. З цим вона
має звернутися до спеціалізованого рекламного агентства для фахової
розробки рекламних матеріалів та розміщення їх у засобах масової
інформації.
Створення позитивного іміджу фірми (“паблік рілейшнз”)
У діловому світі досить широко використовуються так звані PR- послуги –
публік рілейшнз (англ. Pablic Relations), які полягають у формуванні
громадської думки (іміджу) щодо тих чи тих фірм, через організацію
рекламної діяльності, публікації в пресі, виступи по радіо і
телебаченню, виставки, ярмарки, презентації та інші заходи.
Головною метою паблік рілейшнз у сфері бізнесу завжди є формування
іміджу фірми (підприємства, організації) як надійного партнера,
постачальника високоякісних і потрібних товарів на вітчизняний і
світовий ринки.
Форми паблік рілейшнз залежать в основному від специфіки товарів
(продуктів, послуг). Цілком зрозуміло, що машини, устаткування та
прилади потребують зовсім інших форм популяризації, ніж, наприклад,
товари народного споживання. Для одних видів товарів серйозна науково
обгрунтована інформація, для інших достатньо поставити, наприклад,
пляшку рекламованого напою на стіл якійсь популярній особистості під час
телеінтерв’ю. Проте в усіх випадках цією справою мають займатися
професіонали, котрі добре знають методи формування позитивного іміджу
конкретної фірми. Варто при цьому зазначити, що кампанії з паблік
рілейшнз є значно дешевшими і діють більш ефективно, ніж проста реклама.
Найбільш поширеними методами співпраці із засобами масової інформації
для паблік рілейшнз вважаються підготовка прес-релізів (англ.
press-release – випуск для преси), тобто інформаційних повідомлень, та
проведення прес-конференцій.
У сучасних умовах паблік рілейшнз небезпідставно оцінюють як мистецтво і
науку створення ділового іміджу на основі оперативної і правдивої
інформації. Причому йдеться про діловий імідж не лише фірми
(підприємницькоїструктури), ай окремих підприємців. Кращих результатів
досягають фірми, котрі ретельно планують паблік-рілейшнз, узгоджують усі
його основні напрямки (громадська думка, дослідження і статистика,
засоби масової інформації) і рівні (від урядового до споживацького).
Від працівників, що займаються РR-послугами, вимагають не лише знання
певних фахових правил здійснення цього специфічного виду діяльності, а й
добрих організаторських здібностей та інтелігентності. Лише професійно
підготовлені фахівці спроможні забезпечувати активність і
соціально-економічну ефективність комплексу робіт з паблік-рілейшнз.
Отже, культура підприємницької діяльності є багатоскладовою і вимагає
дотримання певних правил і норм, які в сукупності мають створити
сприятливу як внутрішню, так і зовнішню атмосферу для підприємницької
діяльності, що, звісно, буде позитивно відбиватися на результатах
діяльності.
Список використаної літератури
Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. К.: Академвидав, 2003. – 608с.
Холл Келвин С., Линдсей Гарднер. Теории личности. Пер. с англ. И.Б.
Гриншпун. – М.: ЗАО Изд-во ЕКСМО-Пресс, 1999. – 592с.
Цветов В. Пятнадцатий камень сада Реандзи. – М.: Политиздат, 1986. –
302с.
Чмут Т.К. Культура спілкування. – Навч. посібник. – Хмельницький,
“ХІРУП”, 1999. – 358с.
Шегда А.В. Основи менеджмента: Учебное пособие. – К.: Знання, 1998. –
512с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
