UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАнатомічна будова кореня. Видозміни кореня. Мікориза. Ризосфера (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7294
Скачало453
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Анатомічна будова кореня.

 

Видозміни кореня. Мікориза. Ризосфера” 1. Анатомічна будова кореня.

Видозміни кореня

 

Корінь, як і інші органи рослини, має клітинну будову. Різні його

ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня. Це

добре видно на молодих коренях цибулі, квасолі, соняшнику, пшениці та

інших рослин (мал. 1).

 

На поздовжньому розрізі головні, додаткові й бічні корені мають подібну

будову і в них можна виділити такі зони: зона росту з кореневим

чохликом, зона розтягування (власне росту) і початок диференціації

клітин, всисна і провідна зони.

 

Зона росту займає верхівку кореня завдовжки 2—3 мм. Це зона клітин, які

активно діляться, меристема кореня.

 

Мал. 1. Зони кореня і його первинна будова:

 

а — загальний вигляд; б — поздовжній розріз; в — поперечний розріз у

зоні кореневих волосків: / — зона росту з кореневим чохликом; // — зона

розтягування і початку диференціації клітин; /// — всисна зона; IV —

провідна зона; 1 — волосконосний шар (епіблема, ризодерма); 2 — кореневі

волоски; 3 — ксилема; 4 — кора кореня; 5 — центральний циліндр; 6 —

початок росту бічного кореня; 7 — перицикл; 8 — флоема; 9 — серцевина

 

Усі тканини кореня виникають з цієї твірної тканини. Зона росту вкрита

кореневим чохликом, який захищає верхівку кореня від пошкоджень під час

просування кореня в грунті. Клітини кореневого чохлика мають підвищений

тургор. Вони живуть недовго, поступово відмирають і злущуються. Замість

відмерлих клітин постійно утворюються нові за рахунок зони поділу, яку

прикриває кореневий чохлик (його немає у водяних рослин).

 

У зоні розтягування клітини ростуть, видовжуються і стають

циліндричними. У них з'являються великі вакуолі. Сукупний ріст клітин

цієї зони створює силу, завдяки якій корінь заглиблюється в грунт. Цьому

сприяють "якірні" властивості кореневих волосків наступної зони кореня.

Ця зона також невелика, всього кілька міліметрів. У верхній її частині

клітини починають спеціалізуватися, і в зоні всисання повністю

перетворюються на судини, трахеїди та інші види клітин кореня.

 

Всисна зона (завдовжки від кількох міліметрів до 1— 6 см)

характеризується наявністю кореневих волосків — видовжених на 0,2—1,0 см

виростів зовнішніх клітин кореня. Ядро клітини переходить у кореневий

волосок і зазвичай розміщується в його верхівці. Завдяки великій

кількості волосків (кілька сотень на 1 мм2) у рослин всисна поверхня

збільшується в десятки разів. Наприклад, загальна площа всисної зони

кореневої системи озимої пшениці може перевершувати площу надземної

частини в 130 разів і становити 100 000 м2 на 1 га.

 

Кореневі волоски недовговічні, вони живуть 10—20 діб, а потім відмирають

і злущуються. Нові волоски утворюються в процесі росту верхівки кореня в

довжину. З ростом кореня в глибину переміщується і зона кореневих

волосків.

 

За різних умов на коренях навіть однієї й тієї самої рослини кореневі

волоски розвиваються неоднаково. Так, у сухому грунті вони розвиваються

інтенсивніше, ніж у вологому. Коли вологи багато, вони не розвиваються

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ