UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМова і мовлення (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11685
Скачало1617
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“МОВА І МОВЛЕННЯ”

 

1. Поняття мови і мовлення

 

Усе те, що пересічні мовці розуміють під словом мова, насправді є власне

мовою і мовленням. Розмежування мови і мовлення теоретично обґрунтоване

швейцарським лінгвістом Ф. де Соссюром — одним із найвідоміших

теоретиків мовознавства й основоположників сучасного етапу в

мовознавстві.

 

Незаперечним фактом є те, що існує єдина українська мова. Однак кожен із

тих, для кого українська мова є рідною, користується нею по-своєму.

Мовець бере з неї не все (всього він не зможе засвоїти за життя), а лише

те, що йому вкрай необхідне і відповідає його мовним уподобанням. Іншими

словами, кожного мовця характеризує власне мовлення, яке є унікальним,

неповторним.

 

Мова — система одиниць спілкування і правил їх функціонування.

 

Іншими словами, мова — це інвентар (словник) і граматика, які існують у

потенції, в можливості.

 

Мовлення — конкретно застосована мова, засоби спілкування в їх

реалізації.

 

До мовлення належать говоріння (мовленнєвий акт) і результати говоріння

(текст). Правомірно говорити про мовлення окремої людини, про мовлення

молоді, усне побутове мовлення, художнє мовлення тощо. Усе це — різне

використання можливостей мови.

 

Для того щоб краще зрозуміти різницю між мовою і мовленням, Ф. де Соссюр

наводив аналогію з шахами. Шахова дошка, шахові фігури та правила

шахової гри — мова; конкретне розігрування шахової партії — мовлення.

 

2. Основні параметри мови і мовлення

 

Загалом мову і мовлення розрізняють за такими параметрами:

 

1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення — конкретне. Загальне

(мова) реалізується в конкретному (мовленні). Конкретність мовлення

виявляється в тому, що його можна чути, записати на магнітну стрічку,

бачити і прочитати (якщо йдеться про текст). Мову безпосередньо

спостерігати неможливо. Саме тому лінгвіст має справу з мовленням

(вивчає звучне мовлення або тексти). Завдання лінгвіста "добути" з

мовлення мову.

 

2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загальноприйняте;

мовлення — динамічне (рухливе), випадкове й унікальне. Так, наприклад,

сучасна українська літературна мова охоплює період від І. Котляревського

до наших днів, її норми (орфоепічні, орфографічні, лексичні та

граматичні) є відносно стабільними й загальноприйнятими. У мові немає

помилок, у ній усе правильно. У мовленні люди можуть припускатися

помилок. Мову можна порівняти з написаною композитором симфонією. Під

час виконання симфонії (мовлення) хтось із музикантів помилково може

"взяти" не ту ноту. Зрештою, і весь твір по-своєму може бути

"прочитаний" і зінтерпретований диригентом.

 

Унікальність мовлення полягає у своєрідному використанні мовних засобів,

у вживанні оказіональних (випадкових) слів, словоформ, словосполучень

тощо. Наприклад, в одній поезії І. Драча є така фраза: Вагітна скрипка

стане породіллю. Українська мова словосполучення вагітна скрипка не

допускає, однак в оказіональному поетичному мовленні І. Драча воно

виявилося високохудожнім та ефективним (яскраво передає ситуацію

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ