UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПедагогічні ідеї у творчості українських письменників кінця 19 – початку 20 століття (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4634
Скачало402
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Педагогічні ідеї у творчості українських письменників кінця 19 –

початку 20 століття”

 

 

Наприкінці XIX ст. кількість початкових шкіл у підросійській Україні

зросла у 12 разів (порівняно з серединою століття), однак вони не

задовольняли потреби народу в початковій освіті. Рівень грамотності

населення на цей час становив 15—20%. Якість навчання у народних школах

була низькою. Найпримітивнішу освіту давали церковнопарафіяльні школи,

які в 1900 р. становили 80% від усіх початкових шкіл. Навчання в них

обмежувалося читанням, початками арифметики та вивченням молитов.

 

Відповідно до прийнятого у 1864 р. «Статуту гімназії і прогімназії»,

встановлювалися класичні та реальні гімназії (замість повітових училищ)

— неповні середні навчальні заклади. В Україні гімназії поширювалися

повільно, їх було замало, щоб задовольнити потреби навіть половини

бажаючих до них вступити. Доступ обмежувався і через високу плату за

навчання.

 

Стан вищої освіти в Україні був також вкрай незадовільний. На початку XX

ст. усі вищі навчальні заклади зосереджувалися лише в Києві, Харкові,

Одесі й Катеринославі.

 

У підросійській Україні в усіх початкових і середніх школах навчали

російською мовою за навчальними планами і програмами, що діяли по всій

Росії. На розвиток освіти на цих територіях значною мірою впливала

русифікаторська політика царизму. Так, у 1863 р. міністр внутрішніх

справ Валуєв видав циркуляр, яким проголошувалося, що ніякої особливої

малоросійської мови не було, нема і бути не може. Циркуляр забороняв

видавати українською мовою навчальні книги і підручники для шкіл. У 1864

р. вийшло «Положення про початкові народні училища», яким було

передбачено навчання у цих закладах тільки російською мовою. У 1876 р.

видано Закон про повну заборону української мови не лише у навчальних

закладах, а й у суспільному житті взагалі.

 

На західноукраїнських землях у середині XIX ст. структура початкових

шкіл залишалася такою ж, як і раніше: парафіяльні, тривіальні та

головні. Середню освіту давали гімназії та реальні школи.

 

Австрійський уряд під тиском революції 1848 р. був змушений прийняти

конституцію і дати певні полегшення народам, що населяли імперію. У 1848

р. у Львові було створено Головну Руську Раду як офіційного представника

українського населення Галичини у Відні. Рада виступала за розвиток

української мови і шкільництва й домоглася ухвалення низки законів. Того

ж року було відкрито кафедру української мови у Львівському

університеті, переведено на українську мову навчання парафіяльні та

тривіальні школи міст і сіл, у яких мешкала більшість українців. У

гімназіях українська мова запроваджувалась як обов'язковий предмет

вивчення. Після 1849 р. у Галичині настає реакція. В 1851 р. було

розпущено Головну Руську Раду, поступово втрачалося завойоване.

Відкриваються нові польські гімназії, скасовується обов'язкове вивчення

української мови, обмежується вступ українців до Львівського

університету.

 

Незважаючи на прийняття Австрією у 1867 р. нової конституції, яка

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ