Реферат на тему:
“Принципи визначення
валових витрат підприємства”
До складу валових витрат виробництва та обігу слід включати:
1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного
періоду і пов’язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва,
реалізацією продукції (робіт, послуг) та охороною праці. Таким чином, у
валові витрати будуть включені матеріальні витрати і витрати на оплату
праці. Слід звернути увагу, що включення у валові витрати вартості
матеріальних ресурсів пов’язане з їх придбанням, а не списанням на
виробництво і реалізацію продукції.
2. Витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію,
модернізацію, технічне переоснащення та інші види поліпшення основних
фондів, в сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп
основних фондів на початок звітного року.
3. Суми плати за землю, податку з власників транспортних засобів,
внесених загальнодержавних зборів, а також місцевих податків і зборів
(див. рис. 5.2).
4. Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих)
до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до
неприбуткових організацій (не більше 4% оподаткованого прибутку
попереднього звітного періоду).
5. Суми коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об’єднань
осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, коли на цих
підприємствах як на основному місці роботи працює не менше 75% таких
осіб, згаданим об’єднанням для проведення благодійної діяльності (не
більш 10% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду).
6. Суми коштів, унесених у страхові резерви (в порядку, передбаченому
Законом «Про оподаткування прибутку підприємств»).
7. Суми резервів, не включених до складу валових витрат минулих звітних
податкових періодів у зв’язку із втратою або псуванням документів, чи
допущенням помилок у розрахунках податкового зобов’язання, виявлених у
звітному періоді.
8. Суми безнадійної заборгованості в разі, коли відповідні дії щодо
стягнення таких боргів не дали позитивного результату, а також суми
заборгованості, щодо яких минув термін позовної давності.
До складу валових витрат дозволяється включати також такі витрати
платників податку на прибуток (витрати подвійного призначення):
— на гарантійний ремонт (обслуговування) реалізованих товарів;
— на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів;
— на придбання науково-технічної літератури, передплату спеціалізованих
періодичних видань, оплату участі в наукових семінарах з основної
діяльності;
—на проведення передпродажних і рекламних заходів стосовно товарів
(робіт, послуг), що їх продає платник податку;
— на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення;
— на страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції,
кредитних і комерційних ризиків; майна платника податку, страхування
громадянської відповідальності, зв’язаної з експлуатацією транспортних
засобів, що входять до складу основних фондів, можливих екологічних і
ядерних ризиків;
— на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, які видають
державні органи на відповідні види діяльності;
— на забезпечення найманих робітників спеціальним одягом, взуттям тощо;
— на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах із
платником податку;
— на експлуатацію об’єктів соціальної інфраструктури, що перебували на
балансі підприємства та утримувалися за рахунок платника податку до
прийняття Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» (окрім
капітальних витрат, що підлягають амортизації).
Вивчення валових витрат виробництва й обігу, особливостей їх формування
дає змогу зробити висновки, що за складом і обсягом вони перевищують
витрати, які підприємство включає в собівартість, що зменшує суму
оподаткованого прибутку.
Це досягається у зв ‘язку з віднесенням до складу валових витрат:
сплачених податків за землю та з власників транспортних засобів;
використання прибутку на благодійну діяльність; використання прибутку на
фінансування соціальної інфраструктури підприємств.
Зменшення оподаткованого прибутку також досягається внаслідок збільшення
суми амортизаційних відрахувань, які виключаються зі скоригованого
валового доходу. Збільшення амортизаційних відрахувань зумовлено такими
змінами щодо їх обчислення.
Порядок віднесення витрат виробництва та обігу до валових можна умовно
поділити на наступні пункти:
1. До складу валових витрат платника податків відносяться витрати,
оплачені або нараховані за звітний податковий період, пов’язані з
основною діяльністю платника податків, що складаються з:
1.1. витрат, нарахованих (оплачених), здійснюваних власними силами за
наявності спеціалізованих підрозділів. Ці витрати мають комплексний
характер і містять такі компоненти, як витрати на спожиті куповані
матеріали, комплектуючі вироби, паливо та енергію, оплату праці та
внески на соціальні заходи залученого персоналу, ремонт
експериментального обладнання;
1.2. витрат, оплачених (нарахованих) за цивільно-правовими договорами з:
1.2.1. науково-технічними організаціями, що мають відповідну
спеціалізацію із супроводження використання в основній діяльності
платника податків об’єктів інтелектуальної власності, зокрема, винаходу,
корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральних мікросхем
та інших нематеріальних активів, зазначених у пункті 1.30 названого
Закону України (крім витрат, пов’язаних з оплатою власне вартості
нематеріального активу), а також про проведення експертизи зазначених
нематеріальних активів;
1.2.2. іншими установами та організаціями (у тому числі органами
державної влади), які в установленому законодавством порядку надають
послуги з:
– забезпечення прав інтелектуальної, в тому числі промислової власності
(одержання, підтримка дії та продовження терміну дії охоронних
документів, реєстрація договорів про передачу права інтелектуальної, в
тому числі промислової власності, та ліцензійних договорів на
використання об’єктів інтелектуальної, в тому числі промислової
власності, тощо);
– розгляду суперечок щодо охорони прав інтелектуальної, в тому числі
промислової власності, платника податків, а також прав, набутих за
ліцензійним договором;
1.2.3. фізичними та юридичними особами з виплати роялті.
2. Документами, що підтверджують правомірність віднесення зазначених у
п.1 витрат платника податків на винахідництво та раціоналізацію
господарських процесів, є:
– типові форми первинного обліку об’єктів промислової власності та
раціоналізаторських пропозицій ПВ-1, ПВ-2, ПВ-3, ПВ-4, Р-2, Р-3 та форми
державної статистичної звітності №4-нт, №5-нт, №6-нт, затверджені
Держкомстатом України;
– рішення Держпатенту України про реєстрацію договору про передачу права
на інтелектуальну, в тому числі промислову власність, і/або ліцензійного
договору на використання об’єктів інтелектуальної, в тому числі
промислової власності;
– звіт згідно з Державним стандартом України ДСТУ 3575-97 “Патентні
дослідження. Основні положення та порядок проведення”;
– патентний формуляр згідно з Державним стандартом України ДСТУ 3574-97
“Патентний формуляр. Основні положення та порядок розроблення”.
До витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт,
послуг), а після 1 липня 1997 р. – до валових витрат, належать витрати
на рекламу та представницькі витрати. Визначення терміна “витрати на
рекламу” та перелік таких витрат наведено у Правилах застосування Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств”, затверджених
Постановою Верховної Ради України від 27 червня 1995 р. №247/95-ВР.
Пунктом 25 “з” Правил застосування Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” визначено, що “витрати на рекламу – це затрати
підприємства, пов’язані з процесом поширення цілеспрямованої інформації
про переваги конкретної продукції (робіт, послуг), сповіщення
споживачів, створення популярності та попиту на неї для більш
оперативного просування цієї продукції (робіт, послуг) на ринках збуту”.
До витрат підприємства на рекламу належать:
розробка і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів,
каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних
листків, листівок тощо);
розробка і виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів та
упаковки;
рекламні заходи через засоби масової інформації (оголошення в пресі,
передачі по радіо і телебаченню), витрати на світлову, комп’ютерну та
іншу зовнішню рекламу;
придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і демонстрація рекламних
кіно-, відео- і діафільмів;
виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків тощо (в сумі
амортизації, зносу щодо зазначеного інвентарю);
зберігання та експедирування рекламних матеріалів;
оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажів, включаючи
відрядження працівників підприємства на виставку продукції підприємства
і вартість її зразків, що передані безпосередньо покупцям або
посередницьким організаціям відповідно до контрактів і угод безоплатно і
не підлягають поверненню;
уцінка продукції, що повністю або частково втратила первинну якість при
експонуванні у вітринах;
проведення інших рекламних заходів, пов’язаних з діяльністю
підприємства.
При цьому не відносяться на собівартість продукції витрати підприємства
на проведення реклами в разі визнання її недобросовісною відповідно до
чинного законодавства.
Законом про оподаткування прибутку підприємств та Правилами застосування
цього закону не встановлено обмежень щодо витрат на рекламу, крім витрат
на участь у виставках, ярмарках, та витрат на безоплатне передавання
зразків і моделей.
Представницькі витрати (організація прийомів, конференцій та інших
офіційних заходів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу),
витрати за участь у виставках, ярмарках, вартість безоплатно переданих
зразків і моделей відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг)
у розмірі, що не перевищує двох відсотків від обсягів реалізації
продукції (робіт, послуг) за оподатковуваний період та в цілому за рік.
Із введенням в дію з 1 липня 1997 р. Закону України “Про внесення змін
до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97
р. №283/97-ВР внесено зміни також в діючий до цього порядок на
відображення по обліку представницьких витрат та витрат на рекламу.
Змінено порядок визначення граничної суми витрат на представницькі
витрати.
Статтею 5.4 пп.5.4.4 закону визначено, що до валових витрат включаються
витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних
заходів щодо товарів (робіт, послуг), що продають (надають) такі
платники податку.
Розмір витрат на проведення передпродажних та рекламних заходів законом
не обмежено.
Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і
розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів
або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з метою реклами,
включаються до валових витрат у розмірах, що не перевищують 2% від
прибутку, що підлягає оподаткуванню за попередній звітний період.
Таким чином, з 1 липня 1997 р. не регламентуються витрати за участь у
виставках і ярмарках, але витрати на безоплатну роздачу зразків товарів
та безоплатне надання послуг з метою реклами обмежені двома відсотками
від прибутку, що підлягає оподаткуванню за попередній звітний період.
Введене з 1 липня 1997 р. обмеження представницьких витрат двома
відсотками від прибутку, замість двох відсотків від обсягів реалізації,
значно зменшило розмір витрат, які можна включити до валових витрат
платника податку.
Список літератури :
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, від 27 червня
1995 р. №247/95-ВР.
Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” від 22.05.97 р. №283/97-ВР
Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні
затверджене Постановою КМУ від 3 квітня 1993 року № 250
Лист ДПА України від 27.04.99 р. №6172/7/15-1117// ГК – №23, червень
1999р.
Горицька Н. Бухгалтерський облік і відображення у фінансовій звітності
витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати»// Дебет-Кредит, №11/2004.
Бастун Л. Платіжний баланс України в 1996 році : аналіз, перспективи. //
Вісник НБУ, №1, 1997 , с.24.
Оркуш Е. Податковий облік валових доходів і валових витрат // ГК -№14,
1998.
Смєян Ю. Представницькі витрати дозволено відносити до валових витрат у
розмірі, що не перевищує 2% від прибутку.// ГК – №12, 1998.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
