UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола Київської Русі (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7346
Скачало589
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Школа Київської Русі”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Народна педагогіка Київської Русі

 

2. Зародження шкіл в Київській Русі

 

3. Літературні джерела Київської Русі про навчання, особливості розвитку

освіти і науки

 

Висновок

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Східні слов'яни у VI—IX ст. створили систему виховання, яка відповідала

розвиткові продуктивних сил, поділу праці, шлюбно-сімейним відносинам. У

період матріархату та екзогамії дітей до 5—6 років виховувала мати,

пізніше хлопчиків віддавали до спільних чоловічих жител, дівчаток — до

жіночих, де їхніми наставниками ставали брати і сестри по матері. З

утвердженням патріархату відбувся перехід від безладних зв'язків до

одношлюбної сім'ї — моногамії. Чоловічі й жіночі житла трансформувалися

в так звані будинки молоді, куди батьки віддавали дітей на виховання.

 

Виховання у роді ставило за мету підготовку сильного і вправного орача,

мисливця, воїна, а жінки — здатної не лише прясти й ткати, а й за

потреби дати відсіч ворогові.

 

1. Народна педагогіка Київської Русі

 

Тогочасна народна педагогіка чітко визначила послідовність етапів

раннього виховання дітей: період баяння (від народження до 1,5—2 років)

— спілкування матері з дитиною, основний засіб — колискова пісня; період

пестування (1,5—2—5 років) — з роду виділялися пестуни і пестунки, які

виховували дітей, залучали їх до дитячих ігор; період набуття трудових

навичок та оволодіння нормами моральної поведінки (5—10 років).

Провідним засобом виховання була праця: випасання худоби, участь в

оранці, збирання ягід, плодів. Завершальний етап виховання — ініціації

(система випробувань на фізичну зрілість і виробничу готовність).

 

Ідеологічною засадою виховання була язичницька релігія. Діти разом з

дорослими брали участь у культових обрядах.

 

Основою моральних стосунків була общинна власність на засоби

виробництва. Спільна праця, колективне користування знаряддями і

результатами праці породжували почуття взаємодопомоги, виручки. Вищим

ідеалом добра вважали силу, хоробрість, витримку, самовладання.

 

Людина мала бути загартованою, із сильним тілом та стійкою психікою. З

розвитком феодальних відносин з'явилися нові моральні норми, спрямовані

на захист приватної власності («Чужа нажива — не пожива», «Чужим багатим

не станеш» та ін.).

 

Найвищим досягненням раннього феодалізму було створення буквено-звукової

графіки письма (стала однією з підвалин виникнення шкільного навчання) —

глаголиці, азбуки, в якій звуки слов'янської мови передавалися грецькими

буквами. У 855 р. Кирило модернізував глаголицю, пристосувавши її до

звукової системи східнослов'янської мови. Нова азбука дістала назву

«кирилиця».

 

2. Зародження шкіл в Київській Русі

 

Наприкінці VIII — у IX ст. у східних слов'ян формуються племінні

князівства і союзи. 882 р. процес консолідації східнослов'янських

князівств і земель завершується утворенням держави Київська Русь. Це

сприяло виникненню писемності та шкіл, зростанню духовної культури наших

предків.

 

За часів язичництва існування писемності на Русі підтримувалось як

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ