.

Основні методи мікробіологічних досліджень (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
508 9233
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Основні методи мікробіологічних досліджень

ПЛАН

1.Основа мікробіологічних методів

2. Методи одержання чистої культури

3. Стерилізація

4. Дробова стерилізація

5. Пастеризація

Для вивчення мікроорганізмів необхідно добре знати методи дослідження.

Розміри мікроорганізмів малі: вивчають їх популяції чи культури,
вирощені за певних умов культури: утримуючі мікроби тільки одного виду
називають чистою: а культуру в який більш ніж один вид змішаною.

Якщо в культурі ростуть 2 види мікроорганізмів – 2-х компонентна.

Основу мікробіологічних методів складають 2 процедури.

1-виділення – ізоляція визначеного мікроорганізму з існуючої в природі
змішаної популяції.

2-культивування (вирощування мікробної популяції в штучному середовищі
в лабораторних умовах).

Вони в принципі однакові при вивченні вірусів: бактерій, грибів,
водоростей, найпростіших, дрібних безхребетних тварин.

Методи одержання чистих культур.

Мікроби всюдисущі: тому одержання чистої культури не зводиться тільки до
того, щоб виділити даний вид зі змішаної природної популяції мікробів,
потрібно підтримати виділений організм.

Для розвитку мікроорганізмів використовується 3 типи судин – пробірка,
колба і чашки Петрі.

Судина спочатку стерилізується (повинно бути знищене все живе): а після
внесення досліджуваного мікроорганізму захищені від забруднення ззовні.

Основне джерело забруднення – повітря. Все перед посівом стерилізується,
мікробний матеріал вноситься стерильною бактеріологічною петлею,
піпеткою. Піпетки стерилізуються, загортаються в папір чи у металічні
піни. Пересіюють культури в настільному боксі чи в закритій кімнаті,
куди надходить спеціальне оброблене повітря зі зниженим змістом
мікробів.

Виділення чистих культур шляхом висіву на чашки.

Чисті культури утворюють на твердих середовищах окремі колонії –
бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби, одноклітинні водорості.

Організми ростуть на агаризованому середовищу, життєздатний організм
утворює колонії, використовується посів на чашки штрихом, глибинний
посів. Для виділення аеробів використовують метод глибинного посіву.

Мікроорганізми розрізняються по своїх потребах і тому не існує єдиного
середовища і єдиного комплексу умов, які б забезпечували ріст усіх у
природній популяції видів.

Не всі організми, здатні рости на твердих середовищах обов’язково
поширюються по злегка вологій поверхні свіжорозлитого середовища в
чашці. Це можна уникнути, якщо використовувати середовища з добре
підсушеною поверхнею, по якій клітки пересуватися не можуть.

Спірохети і ті організми, що пересуваються шляхом ковзання
(міксобактерії і ціанобактерії) можуть пересуватися, якщо поверхня
підсушена. Здатність подібних організмів до пересування допомагає
їхньому очищенню, тобто вони можуть відокремлюватися від інших видів.

Бактерії і гриби добре ростуть на твердих середовищах, багато
найпростіші і водоростей можуть рости тільки в рідкому середовищі,
багато вірусів вдається виділити використовуючи рідкі середовища.

Простий спосіб одержання чистих культур – метод розведень. Інокулят
послідовно розводять стерильним середовищем і з кожного розведення
засівають велике число пробірок із середовищем.

Метод розведень має свої недоліки – його можна використовувати для
виділення тільки тих організмів, що чисельно переважають у змішаній
популяції мікробів.

Двохкомпонентні культури – якщо не вдається одержати чисту культуру, то
одержують 2-х компонентну культуру, що містить 2 види мікроорганізмів.
Використання 2-х компонентних культур – єдино можливий метод підтримки
вірусів, тому що це облігатні паразити клітинних організмів.

Багато найпростіші, котрі в природних умовах харчуються більш дрібними
мікроорганізмами найпростіше підтримувати в лабораторії у виді 2-х
компонентної культури разом з їх меншої по розмірах жертвою (інфузорії,
амеба, міксоміцети).

Стерилізація. Необхідні прийоми до мікробіології. Методи застосовувані
для знищення усіх форм життя як на поверхні: так і усередині
стерилізованих об’єктів. Стерилізують живильні , середовища посуд ,
інструменти.

Розрізняють термічну і холодну стерилізацію. У мікробіології
застосовують наступні способи термічної стерилізації – прожарювання в
полум’ї, випалювання, сухожарова стерилізація, (гаряче повітря)
стерилізація насиченою парою під тиском (автоклавування), дробова
стерилізація (тиндалізація) і кип’ятіння.

З методів холодної стерилізації використовують стерилізацію
фільтруванням, ультрафіолетовими променями: газоотруюючими засобами.

Стерилізація живильних – середовищ вона заснована на нагріванні
матеріалу насиченою парою при тиску вище атмосферного. Спільна дія
високої температури і пару забезпечує особливу ефективність даного
способу. При цьому гинуть і вегетативні клітки і суперечки. Установлено,
що суперечки більшості мікроорганізмів не витримують і 5 хвилинну
експозицію в насиченій парі при 121 градусів. Лише спори деяких
ґрунтових мікробів гинуть при 1 атмосфері тільки через 20 хвилин.

Підготовка середовищ до стерилізації. При автоклаву ванні 3-5 відсотків
рідини губиться в результаті випару, тому рекомендується в приготовлені
середовища додати понад обсяг приблизно 5 відсотків дистильованої води.
Середовища звичайно стерилізують у пробірках, колбах, суліях. Ємність
заповнюють не більше ніж на половину їхньої висоти, щоб запобігти
змочування пробок, посудини закривають щільними ватяними пробками.

Стерилізація в автоклавах здійснюється при температурі в межах 111-138
градусів, від 0,5 до 2,5 атмосфер, температура 111 градусів не надійна.

Температура і тривалість автоклавування живильних середовищ визначається
їх сполукою, термостійкістю, термолабільністю.

Субстрати, які легко руйнуються, – молоко, желатинові середовища,
субстрати, що містять цукри, вітаміни стерилізують при 0,5 атм. 15-30
хвилин.

Середовища, що містять агар стерилізувати важче, тому що необхідно
чекати розплавлювання агару ( він вимагає вдвічі більше часу).

У ґрунті спори відрізняються особою термостабільністю (її стерилізують
при 1 атм або 1 раз – 2 год, або 2 дні підряд по 1 годині, а іноді при 2
атмосферах – 2 години).

Вибираючи режим стерилізації необхідно враховувати рН середовища. Чим
нижче значення рН, чим вище температура і тривалість часу стерилізації,
тим інтенсивніше відбувається гідроліз. У результаті після стерилізації
перестають застигати середовища з желатиною і навіть агаром.

Дробова стерилізація (тиндалізація). Застосовують для стерилізації
середовищ, що псуються під дією температур вище 100 градусів, введений
англійським ученим Тиндалем. Принцип полягає в наступному – прогрівають
середовище і її компоненти без надлишкового тиску кілька разів і в
період між прогріваннями дають прорости життєздатним спорам. Виникаючі
зі спор клітки гинуть, при наступному прогріванні, не встигнувши
утворити нові суперечки. Прогрівання здійснюється в парах киплячої води,
тобто при температурі 100 градусів текучою парою. Використовується
кип’ятильник Коха.

Стерилізація фільтруванням. Вона застосовується для субстратів, що не
витримує нагрівання , зокрема – для рідких середовищ і розчинів, що
містять термолабільні білки, вітаміни, цукри, деякі антибіотики , а
також сироваток, летучих речовин.

Здатність полягає в пропущенні рідин через спеціальні дрібнопористі
фільтри, які називаються бактеріальними. Їх виготовляють з різних
матеріалів. Вони розрізняються за формою і діаметром пір, їх випускають
під визначеними номерами і марками.

Мембранні фільтри готують на основі нітроцеллюлози. Мембрани затримують
мікроорганізми завдяки малим розмірам своїх пір.

Азбестові фільтри – фільтри Зейтца, виготовляють із суміші азбесту з
целюлозної у виді великих щільних аркушів, що розрізають на диски.

Порцелянові фільтри – виготовляють із суміші кварцового піску і каоліну,
прожарених на вогні. Вони мають форму порожнього циліндра: закритого на
одному кінці.

Маються ще фільтри з інфузорної землі – готують з діатоміну чи
кізельгуру , фільтри зі скла.

Пастеризація. Однократний прогрів матеріалу при температурі нижче 100
градусів, спрямований на знищення вегетативних форм мікроорганізмів..
(прийом запропонований Пастером).

Пастеризація не забезпечує стерильності субстрату. У результаті
пастеризації гине при 99-99,5 відсотків мікрофлори. Уцілілі
мікроорганізми виявляються помітно ослабленими і розмножуються повільно.

Пастеризація широко застосовується в харчовій промисловості для обробки,
що втрачають смакові і живильні якості при кип’ятінні – молока, ягідних
і фруктових соків, вин, пива.

У мікробіології пастеризацією часто користаються для одержання
накопичувальних і чистих культур спороутворюючих бактерій і для
виявлення здатності бактерій до утворення спор.

Пастеризацію проводять при 60-75 градусів протягом 15-30 чи хвилин при
80 градусах 10-15 хвилин, іноді нагрівають матеріал до 90 градусів і
відразу ж прохолоджують.

Використана література:

Воробьев А. А. Микробиология и иммунология. М., 1999.

Герхардт Ф. Методы общей бактериологии. Т. 1,2,3. М., 1983.

Зенгбуш П. Молекулярная и клеточная биология. Т. 1, 2, 3. М., 1982.

Лурия С. Общая вирусология. М., 1970. Кочемасова 3. Н. Микробиология.
М., 1984.

ЛабинскаяА. С. Микробиология с техникой микробиологических исследований.
М., 1972.

Мельников И. К. Лабораторная диагностика дифтерийной инфекции.
Методические указания, М., 1998.

Покровский В. И. Медицинская микробиология. М., 1999.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020