Реферат на тему:
Методи і спеціальні прийоми
(способи) податкового аудиту
Податковий аудит є складовою єдиного податкового механізму Державної
податкової адміністрації України, основною метою якого є організація
системи ефективного контролю за правильністю нарахування, повнотою та
своєчасністю сплати податків та інших платежів до бюджету. Адже
необхідність проведення перевірок підтверджена часом. Як свідчить
міжнародний та вітчизняний досвід, рівень добровільного виконання
платниками своїх податкових зобов’язань підвищується зі збільшенням
ризику бути викритим і сплатити значні штрафні санкції. Тому за останні
роки підходи до організації і проведення документальних перевірок
суттєво змінились. Насамперед підвищились вимоги до попереднього відбору
суб’єктів підприємницької діяльності для проведення перевірок,
впроваджені в життя нові критерії відбору платників для включення до
Національного плану проведення документальних перевірок суб’єктів
підприємницької діяльності. Якщо раніше усі підприємства підлягали
перевірці один раз на 2 роки, то зараз – лише платники, які мають
високий ступінь ризику ухилення від оподаткування.
З розвитком нашої економіки набувають сили та неабияких розмірів і
способи ухилення від сплати податків недобросовісними платниками.
Якщо раніше при проведенні перевірок ревізори встановлювали порушення
податкового законодавства в переважній більшості через некваліфіковане
ведення обліку, незнання законодавчої бази або неоднозначне трактування
законів, то сьогодні перед аудитором постають глибоко продумані схеми
ухилення від оподаткування або так звані схеми мінімізації сплати
податків.
Податкове законодавство є інструментом, з допомогою якого кожна країна
не тільки формує свої фінансові ресурси, а й стимулює розвиток
найперспективніших напрямів господарської діяльності. Саме тому
дотримання юридичними та фізичними особами встановлених державою правил
визначення та сплати податків є беззаперечною умовою існування
стабільного і заможного суспільства.
Проте деякi суб’єкти підприємницької діяльності на теренах нашої області
несумлінно виконують свої обов’язки щодо сплати податків або навіть
свідомо намагаються ухилитись від оподаткування, фальсифікуючи
установчі, фінансово-господарські документи.
У зв’язку з цим одним з найважливіших етапів контрольно-перевiрочної
роботи є якісний відбір об’єктів документальних перевірок на пiдставi
аналiзу наявної в податкових органах iнформацiї про платникiв податкiв.
Слiд зауважити, що основним критерiєм якостi такого вiдбору є
правильнiсть вiдокремлення юридичних осiб, якi вчасно та в повному
обсязi сплачують податки, вiд тих суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi,
якi ухиляються вiд оподаткування.
Впровадження та постiйне вдосконалення методик вiдбору та перевiрки
суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi дають, безсумнiвно, позитивнi
результати. Так, впродовж останнiх рокiв намiтилася тенденцiя до
зменшення кiлькостi пiдприємств, якi плануються до перевiрки, водночас
пiдвищується результативнiсть проведених перевiрок.
Метод аудиторської діяльності сформувався в системі прикладних
економічних наук, крім того, він характеризується використанням
загальнонаукових методів дослідження, що ґрунтуються на філософських
принципах.
Метод (від гр. methodos — дослідження) — це прийом дослідження, який
визначає підхід до об’єктів, що досліджуються, тобто шлях наукового
пізнання і встановлення істини.
Загальнонауковими методами є: аналіз і синтез, індукція і дедукція,
аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз,
функціонально-вартісний аналіз тощо.
Аналіз — це метод дослідження, який стосується вивчення предмета шляхом
розчленування його на складові, кожна з яких аналізується (вивчається)
окремо в рамках одного цілого (аудит фінансово-господарської діяльності
підприємства).
Синтез (від гр. sunthesis — сполучення, поєднання, складання) — метод
дослідження об’єкта в його цілісності, в єдності його частин (аудит
виконання договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей).
Індукція (від гр. induktion — наведення) — метод дослідження, за яким
загальний висновок складається на підставі ознайомлення не зі всіма
ознаками, а лише з частиною їх, тобто способом виведення висновків від
окремого до загального (аудит витрат обігу здійснюється насамперед за
даними аналітичного обліку, а відтак — синтетичного обліку).
Дедукція (від лат. deduktion — виведення) — метод дослідження, за якого
спочатку вивчається стан об’єкта в цілому, а потім стан його складових
елементів, тобто висновки роблять від загального до окремого (аудит
фінансових результатів спочатку проводиться за даними синтетичного
обліку, а потім — аналітичного обліку).
Аналогія — прийом наукових висновків, за допомогою якого досягається
пізнання ознак суб’єктів на основі їх подібності з іншими. Метод
аналогії, базуючись на подібності окремих сторін різних об’єктів, є
основою моделювання.
Моделювання — спосіб наукового пізнання, який ґрунтується на заміні
об’єкта, що вивчається, на його аналог, модель, що містить істотні
прикмети оригіналу (наприклад, стандарти).
Абстрагування (від лат. abstrahere — відволікати) — прийом відволікання,
способом абстракції переходять від конкретних об’єктів до загальних
понять (за перевіркою стану збереження матеріальних цінностей на окремих
складах, абстрагуючись, роблять висновки щодо гуртовні в цілому).
Конкретизація (від лат. comcretus — густий, твердий) — дослідження стану
об’єктів за певними конкретними умовами існування їх (виявлення нестач в
окремих магазинах).
Системний аналіз — вивчення об’єкта як сукупності елементів, що
утворюють систему. В аудиті системний аналіз передбачає оцінку поведінки
об’єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його
функціонування. Він дає змогу застосувати системний підхід до оцінки
виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства (аналіз
систем для дослідження об’єктів за умов невизначеності).
Функціонально-вартісний аналіз — це вивчення об’єктів на стадії
підготовки виробництва, що включає проектування і синтез складних систем
у процесі дослідження їх функціонування (проектування й оцінювання
економічної ефективності технологічних процесів тощо).
Існують також власні методичні прийоми аудиту, які можна об’єднати в
групи: органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні,
узагальнення і реалізації результатів аудиту.
Органолептичні методи (від гр. ог§апоп — знаряддя, інструмент) — це
інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові й суцільні спостереження,
технологічний та хіміко-технологічний контроль, експертизи, службові
розслідування, експеримент.
Інвентаризація — перевірка стану об’єктів органолептичним способом,
тобто перевірка наявності й стану об’єкта шляхом огляду, підрахунку,
зважування, обміру тощо. Практично інвентаризація — це перевірка
фактичної наявності запасів, сировини, готової продукції, товарів та
інших цінностей, які зіставляються з даними бухгалтерського фінансового
обліку і встановлюється результат — нестача, надлишок, пересортиця,
природний убуток.
Контрольні замірювання робіт — прийом фактичного контролю за дотриманням
норм витрачання сировини та матеріалів у виробництві, на будівництві,
транспорті тощо.
Найчастіше контрольне замірювання застосовується для перевірки фактично
виконаних і зданих за актом здавання-приймання будівельно-монтажних
робіт (при цьому встановлюють економію або перевитрати будівельних
матеріалів).
Вибіркові спостереження — прийоми статистичного спостереження якісних
характеристик господарського процесу (при визначенні дефектів товарів,
що надійшли в торгівлю).
Суцільні спостереження — прийоми статистичного спостереження фактичного
стану об’єктів (хронометраж норм виробітку, використання робочого часу
за звітний період).
Технологічний контроль — контроль якості продукції, її відповідності
технічним умовам (контрольний запуск сировини і матеріалів у
виробництво, що застосовується для перевірки оптимальності технології
виробництва, обґрунтованості норм витрат матеріалів і повноти виходу
готової продукції).
Хімічно-технологічний контроль — контроль якості сировини і матеріалів,
що використовуються у виробництві продукції, а також якісних
характеристик (способом лабораторного аналізу встановлюють і смакові
якості продуктів харчування).
Експертизи — експертні оцінки, що застосовуються криміналістичними,
судово-бухгалтерськими, товарознавчими та іншими експертизами, коли у
складі аудиторів немає відповідних фахівців або коли за виявленими
аудитом зловживаннями порушено кримінальну справу.
Службове розслідування — сукупність прийомів перевірки дотримання
службовими особами і робітниками чи службовцями нормативно-правових
актів (застосовується при вивченні порушення чинного законодавства).
Експеримент, — науково поставлений дослід з метою аудиту для перевірки
результатів процесів, що плануються або виконані (експеримент
проводиться за чітко визначеними умовами, які дають змогу стежити за
перебігом запланованого процесу).
Під час аудиту також використовують розрахунково-аналітичні методи
(статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, економічний
аналіз тощо).
Економічний аналіз — це система прийомів для розкриття причинних
зв’язків, що зумовлюють результати явищ і процесів (середні й відносні
величини, групування, індексний метод, коефіцієнти автономії,
довготермінового залучення коштів, маневрування власними коштами
підприємства, нагромадження амортизації, реальної вартості основних
засобів, коефіцієнти ліквідності (платоспроможності) тощо).
Статистичні розрахунки застосовуються при потребі відтворення реальних
кількісних відношень (за їхньою допомогою розраховуються коефіцієнти
трудової участі членів бригади, коефіцієнти використання обладнання,
ритмічність випуску продукції тощо).
Економіко-математичні методи застосовуються при визначенні впливу
факторів на результати господарських процесів з метою їх оптимізації на
стадії проектування (оптимізація маршрутів перевезення вантажів
автомобільним транспортом тощо).
В аудиті також використовують документальні способи перевірки —
дослідження документів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження,
групування недоліків, формальну й арифметичну перевірку документів,
нормативну (юридичну) оцінку документально оформлених господарських
операцій, логічну перевірку, зустрічну перевірку, балансовий метод,
порівняння, оцінку законності й обґрунтованості господарських операцій
за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку
тощо. При цьому джерелами інформації є: первинні документи, у тому числі
технічні носії інформації, реєстри синтетичного й аналітичного
бухгалтерського фінансового обліку (книги, журнали, оборотні відомості,
нагромаджувальні й розроблювальні таблиці, Головна книга, оборотна
відомість за синтетичними рахунками та ін.); фінансова, податкова,
статистична й оперативна звітність тощо.
Дослідження документів — спосіб документальної перевірки достовірності й
доцільності господарських операцій, відповідності їх законодавчим і
нормативно-правовим актам.
При суцільному способі перевірці підлягають усі документи і записи у
реєстрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності (грошові
документи і кошти, виписки з рахунків у банках, цінні папери і векселі,
власний капітал, розрахунки за податками і платежами, доходи, товарні
втрати і результати діяльності, фінансова звітність).
Несуцільне спостереження (вибіркова перевірка) характеризує всю
сукупність одиниць за результатами обстеження певної її частини
(вибіркової сукупності), відібраної випадковим чином за правилами
наукової теорії вибірки.
Узагальнення і реалізація результатів аудиту — сукупність прийомів
синтезування результатів аудиту і прийняття відповідних рішень щодо
виправлення недоліків і запобігання їх повторенню в майбутньому
(групування недоліків і правопорушень, економічне обґрунтування,
систематизація недоліків у висновку аудитора, рішень за результатами
аудиту).
Отже, метод аудиту — це сукупність прийомів і способів аудиту за
процесами розширеного відтворення національного продукту і дотримання
його законодавчого та нормативно-правового регулювання за умов ринкової
економіки.
Дії працівників податкового аудиту спрямовані на встановлення
партнерських стосункiв з платниками, якi вчасно та в повному обсязi
сплачують податки. Пiдроздiли податкової служби не втручаються у
господарську дiяльнiсть платникiв, зосереджуючи свої зусилля на
встановленнi жорсткого контролю за дiяльнiстю суб’єктiв пiдприємницької
дiяльностi, якi ухиляються вiд оподаткування.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
