UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВплив на людей при роботі з лугами і кислотами. Вимоги до витяжної вентиляції (реферат)
АвторPetya
РозділБЖД, безпека життєдіяльності, охорона праці
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2322
Скачало620
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Вплив на людей при роботі з лугами і кислотами. Вимоги до витяжної

вентиляції

 

 

В лабораторії здійснюється робота з хімічними реактивами, скляним

посудом, електричними приладами і тому існують відповідні фактори

ризику: ушкодження шкіри, глаз при роботі з скляним посудом, сильно

діючими хімічними речовинами, отруєння токсичними розчинниками та

реагентами, парами розчинників, можливість виникнення пожеж при роботі

з вибухоне-безпечними продуктами, а також травмування при роботі з

електричним обладнанням.

 

Інструкції з техники безпеки при роботі з електрообладнанням, кислотами

та лугами, органічними розчинниками, токсичними та отруйними речовинами,

важкими металами, знаходяться на робочих місцях співробітників та у

завідуючого лабораторії. Інструктаж з техніки безпеки та охорони праці

як первинний, повторний так і позаплановий проводяться для кожного

співробітника і всього персоналу.

 

На робочих місцях лабораторії знаходяться засоби індивідуального захисту

(фартухи, окуляри, захисні щитки та екрани з оргскла, респіратори,

гумові рукавички), є аптечка першої допомоги. В лабораторії знаходяться

вогнегасники, ящики з піском, тканина, на видних місцях маються

інструкції та попереджувальні таблички з техніки безпеки, план пожежної

евакуації.

 

Кислоти – це сполуки, які при електролітичній дисоціації утворюють

іони водню. У водневих розчинах кислоти дисоціюють на іони водню і

кислот ний залишок. Кількість атомів водню, яка здатна заміщуватись

металами з утво ренням солей, визначає основність кислот. Розрізняють

кислоти одноосновні (HCl, HNO3), двохосновні (H2SO4) і трьохосновні

(H3PO4).

 

За походженням кислоти бувають органічні (оцтова, лимонна) і

неорга-нічні (сірчана, соляна, азотна), за агрегатним станом – тверді

(борна, лимон-

 

на, стеаринова та ін.) і рідкі (соляна, азотна, фосфорна, сірчана та

ін.).

 

Серед неорганічних кислот найбільше значення мають сірчана, азотна

 

і соляна кислоти.

 

Сірчана кислота (H2SO4) – важка, масляниста, безколірна, досить гіг-

 

роскопічна рідина питомою вагою 1840,7 кг\м3, температура плавлення

10,45 С, температура кипіння 296,2 С. Реагуючи з водою, сірчана кислота

виділяє велику кількість тепла, що супроводжується “кипінням ” і

розбризку-

 

ванням рідини. Тому для приготування розбавлених розчинів необхідно

більш важку концентровану кислоту тонкою цівкою добавляти до води. Кон-

центрована сірчана кислота вступає в реакцію майже з усіма металами,

утво-рюючи кислі солі (гідросульфати) і середні солі (сульфати). Вони

спричиня-ють сильні опіки.

 

Сировиною для виробництва сірчаної кислоти є пірит (сірчаний колчедан)

Fe2S, гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових

металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при

коксуванні вугілля, а також вільна сірка.

 

Існує два промислових способа одержання сірчаної кислоти: контактний і

нітрозний.

 

Соляна (HCl), або хлористоводнева, кислота – розчин хлористого водню у

воді. Взаємодіє з багатьма металами і окисами. Соляна кислота –

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ