Реферат
на тему:
Фіксований сільськогосподарський податок
Закон “Про фіксований сільськогосподарський податок” визначає
механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку,
що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій
формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції.
Фіксований сільськогосподарський податок – це податок, який не
змінюється протягом визначеного Законом “Про фіксований
сільськогосподарський податок” терміну і справляється з одиниці
земельної площі.
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок
таких податків і зборів (обов’язкових платежів):
податку на прибуток підприємств;
плати (податку) за землю;
податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів;
комунального податку;
збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного
бюджету;
збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
збору на обов’язкове соціальне страхування;
збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання
автомобільних доріг загального користування України;
збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
збору до Державного інноваційного фонду;
плати за придбання торгового патенту на здійснення
торговельної діяльності; збору за спеціальне використання
природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського
господарства).
Інші податки та збори (обов’язкові платежі), визначені Законом
України “Про систему оподаткування” (1251-12), сплачуються
сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах,
визначених законодавчими актами України.
Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є
сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм,
передбачених законами України, селянські та інші
господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням),
переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума,
одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного
виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний
(податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового
доходу підприємства.
У разі, коли у звітному періоді валовий доход від операцій з реалізації
сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її
переробки становить менш як 50 відсотків загального обсягу реалізації,
підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на
загальних підставах.
До платників фіксованого сільськогосподарського податку належать
також власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі
орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім
власників та землекористувачів земельних ділянок, переданих для
ведення особистого підсобного господарства, будівництва та
обслуговування жилого будинку, господарських будівель (присадибна
ділянка), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для
городництва, сінокосіння та випасання худоби.
Якщо у сільськогосподарських товаровиробників нарахована у 1997 році
відповідно до частини другої статті 1 Закону “Про фіксований
сільськогосподарський податок” сума податків і зборів (обов’язкових
платежів) перевищує суму фіксованого податку більш як у три рази,
то до суми фіксованого податку застосовуються такі коефіцієнти:
у разі перевищення у три-чотири рази – 1,5;
у разі перевищення більш як у чотири рази – 2.
Платники фіксованого сільськогосподарського податку (далі – платники
податку) мають право на вибір форми сплати фіксованого
сільськогосподарського податку в грошовій формі або/та у вигляді
поставок сільськогосподарської продукції. Кількість
сільськогосподарської продукції, що поставляється в рахунок фіксованого
сільськогосподарського податку, визначається виходячи із нарахованої до
сплати в звітному податковому році суми фіксованого
сільськогосподарського податку та договірної ціни (але не нижче
біржової ціни за вирахуванням витрат, пов’язаних з прийманням
продукції) на продукцію, яка поставляється в рахунок сплати податку на
дату проведення сплати.
Зміна порядку сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)
протягом звітного (податкового) року не допускається.
Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих
сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у
користування, в тому числі на умовах оренди.
У випадку коли у звітному періоді відбувається зміна площ
сільськогосподарських угідь, у зв’язку з набуттям права
землевласника або землекористувача відповідно землевласник чи
землекористувач зобов’язаний здійснити уточнення сум податкових
платежів на період до закінчення податкового року і протягом
місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за
місцем розташування земельної ділянки та до органу державної
податкової служби за місцем знаходження платника податку.
Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара
сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової
оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до
Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах:
для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,5;
для багаторічних насаджень – 0,3.
Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі
необхідності може уточнюватися згідно із законодавством.
Ставки фіксованого сільськогосподарського податку для
платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на
поліських територіях
Для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах
та на поліських територіях, ставка фіксованого
сільськогосподарського податку з одного гектара
сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх
грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року,
відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в
таких розмірах:
для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,3;
для багаторічних насаджень – 0,1.
Перелік платників податку, на яких поширюється дія цієї статті,
затверджується до 15 січня 1999 року на пленарних засіданнях
обласних рад за поданням районних державних адміністрацій
виходячи з критеріїв, установлених статтею 1 Закону України “Про
статус гірських населених пунктів в Україні” ( 56/95-вр ) та
визначених Кабінетом Міністрів України поліських територій.
Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського
податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим
Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за
місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.
Сплата податку проводиться щомісячно до 20 числа наступного місяця у
розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від
річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі – 10
відсотків; у II кварталі – 10 відсотків; у III кварталі – 50
відсотків; у IV кварталі – 30 відсотків. Поставка зерна в
рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється
сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за
погодженням з районною державною адміністрацією строки, але не пізніше
15 жовтня – з продукції ранніх зернових культур, до 1 грудня – з
продукції пізніх зернових та технічних культур, а поставка продукції
тваринництва – щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного
місяця.
Обов’язки з доставки товарної сільськогосподарської продукції до
заготівельних підприємств і організацій в рахунок фіксованого
сільськогосподарського податку покладаються на платників податку.
Витрати, пов’язані з транспортуванням товарної
сільськогосподарської продукції до заготівельних підприємств і
організацій, несуть платники податку, а з прийманням, зберіганням і
реалізацією цієї продукції, – заготівельні підприємства і
організації з наступним відшкодуванням таких витрат за рахунок
одержаної виручки від реалізації зазначеної продукції та продуктів її
переробки. Тарифи на виконання вказаних послуг погоджуються з
відповідною районною державною адміністрацією.
Платники податку перераховують у визначений строк кошти на окремий
рахунок відділень Державного казначейства України у районах за
місцем розташування земельної ділянки.
Органи державної податкової служби у районах ведуть облік
нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського
податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою
адміністрацією України. Контроль за своєчасним і повним
надходженням сум фіксованого сільськогосподарського податку
здійснюють органи державної податкової служби.
Платники податку несуть відповідальність за правильність
обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум
фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими
актами України.
Використана література:
1. Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок” //
Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 5-6, ст.39 ) ( Із змінами,
внесеними згідно із Законами N 414-XIV ( 414-14 ) від 03.02.99, ВВР,
1999, N 9-10, ст.69 N 466-XIV ( 466-14 ) від 03.03.99, ВВР, 1999, N
17, ст.112 N 1777-III ( 1777-14 ) від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 37,
ст.308 N 2213-III ( 2213-14 ) від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.4 )
2. Податкове право / За ред. Яцури С.М. – Харків, 2001.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
