.

Персоніфікований облік. (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
380 2572
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Персоніфікований облік.

конфіденційність інформації

ПЛАН

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ ПЕРСОНІФІКОВАНОГО ОБЛІКУ ТА ПЕРСОНАЛЬНОЇ ОБЛІКОВОЇ КАРТКИ

2. ДЖЕРЕЛА ВІДОМОСТЕЙ ПЕРСОНІФІКОВАНОГО ОБЛІКУ

3. ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЗАСТРАХОВАНИМ ОСОБАМ

4. КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ВІДОМОСТЕЙ У СИСТЕМІ ПЕРСОНІФІКОВАНОГО ОБЛІКУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Персоніфікаований облік вкрай необхідний для збору інформації по кожному
громадяну України, який згідно із Законому України “Про
загальнообовязкое державне пенсійне страхування” повинен сплачувати
певні внески і згодом отримувати згідно них свою пенсію. Важливе
значення при веденні персоніфікованого обліку має конфіденційність
інформації про громадянина, його діяльність та рівень доходів тощо.

В даному рефераті розглянемо детальніше такі питання як поняття
персоніфікованого обліку в Україні, поняття захисту і конфіденційності
інформації в персоніфікованому обліці тощо.

1. Поняття персоніфікованого обліку

та персональної облікової картки

Персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов’язкового
державного соціального страхування полягає у збиранні, автоматизованій
обробці, систематизації та зберіганні передбачених Законом “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та законодавством,
що діяло до набрання чинності цим Законом, відомостей щодо участі
громадян у системі загальнообов’язкового державного соціального
страхування, сплати страхових внесків та визначення права громадян на
виплати за цим страхуванням і реалізацію цього права.

Персоніфікований облік ведеться Пенсійним фондом та його органами в
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Дані персоніфікованого обліку використовуються робочими органами
виконавчих дирекцій страхових фондів для визначення розміру
матеріального забезпечення застрахованих осіб за окремими видами
загальнообов’язкового державного соціального страхування та під час
здійснення перевірок цільового використання коштів фондів.

В системі персоніфікованого обліку на кожну особу, яка відповідно до
законодавства є застрахованою особою у загальнообов’язковому державному
соціальному страхуванні, в тому числі на особу, яка бере добровільну
участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні,
відкривається персональна облікова картка, для ідентифікації якої
використовується постійний ідентифікаційний номер Державного реєстру
фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів.

Персональна облікова картка повинна містити такі відомості:

1) умовно-постійна частина персональної облікової картки (з реєстру
застрахованих осіб):

ідентифікаційний номер, присвоєний Пенсійним фондом з використанням
постійного ідентифікаційного номеру Державного реєстру фізичних осіб –
платників податків та інших обов’язкових платежів;

прізвище, ім’я та по батькові на поточний момент;

попереднє прізвище;

дата народження;

місце народження;

стать;

громадянство;

адреса постійного місця проживання;

номер телефону (за згодою);

назва, серія, номер та інші реквізити  документа, відповідно до якого
внесено відомості;

відмітка про смерть;

2) частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж,
заробіток (дохід) та розмір сплачених страхових внесків:

ідентифікаційний номер страхувальника;

період, за який внесено відомості;

тривалість страхового стажу;

ознака особливих умов праці, які дають право на пільги в одержанні
виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;

розмір страхових внесків за відповідний місяць;

сума заробітку (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний
місяць;

сума місячного оподатковуваного доходу (заробітку), врахована для осіб,
які провадять підприємницьку діяльність і обрали особливий (спрощений)
порядок оподаткування;

3) частина персональної облікової картки, яка відображає здійснення
виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням:

вид виплати;

дата, з якої призначено виплату (дата, коли здійснено виплату);

місяць нарахування (перерахунку, індексації) виплати;

вид трудової або іншої діяльності, яка зараховується до страхового
стажу;

заробіток (дохід) для обчислення, перерахунку, індексації виплати;

розмір  виплати;

запис про членів сім’ї, які перебувають на утриманні.

Персональна облікова картка зберігається у Пенсійному фонді протягом
усього життя застрахованої особи, а після її смерті – протягом 75 років
в електронному вигляді.

2. Джерела відомостей персоніфікованого обліку

Відомості до системи персоніфікованого обліку, передбачені статтею 16
Закону “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, про осіб,
зазначених у частині 1 статті 3 цього Закону, надаються органам
Пенсійного фонду платниками збору – роботодавцями.

Відомості до системи персоніфікованого обліку, передбачені статтею 16
цього Закону про застрахованих осіб, зазначених у частині 2 статті 3
цього Закону, надаються органам Пенсійного фонду цими особами.

Відомості до системи персоніфікованого обліку, передбачені статтею 16
цього Закону, також надаються органам Пенсійного фонду:

1) інформаційним фондом Державного реєстру фізичних осіб – платників
податків та інших обов’язкових платежів;

2) органами, які здійснюють державну реєстрацію суб’єктів
підприємницької діяльності, об’єднань громадян;

3) органами державної податкової служби;

4) органами реєстрації актів громадянського стану;

5) робочими органами виконавчих дирекцій страхових фондів;

6) іншими підприємствами, установами, та організаціями та фізичними
особами.

Відомості персоніфікованого обліку надаються органам Пенсійного фонду
юридичними та фізичними особами, зазначеними у частинах першій та другій
та у пунктах 5, 6 частини третьої цієї статті в строки, у порядку та за
формою, встановленою Пенсійним фондом за погодженням з страховими
фондами.

Відомості персоніфікованого обліку надаються органам Пенсійного фонду
органами, зазначеними у пунктах 1 – 4 частини третьої цієї статті в
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Органи реєстрації актів громадського стану зобов’язані подавати
відомості про смерть застрахованої особи органу Пенсійного фонду за
місцем реєстрації застрахованої особи протягом 10 календарних днів з дня
реєстрації смерті застрахованої особи.

3. Особливості надання інформації застрахованим особам

Особи, які відповідно до законодавства є застрахованими особами у
загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні (а у випадках,
передбачених законодавством – члени сім’ї зазначених осіб) безпосередньо
або через довірену особу, в порядку, визначеному Пенсійним фондом, у
будь-якій час можуть без обмежень знайомитися з відомостями, які внесені
до її персональних облікових карток.

Органи Пенсійного фонду зобов’язані один раз на рік надавати кожній
особі, зазначеній у частині першій цієї статті, безплатно в порядку та
за формою, встановленими Пенсійним фондом, відомості, які містяться в
персональній обліковій картці фізичної особи.

4. Конфіденційність відомостей

у системі персоніфікованого обліку

Відомості, що містяться у системі персоніфікованого обліку, є
конфіденційною інформацією і можуть використовуватися лише для цілей і в
порядку, визначеному законодавством, з дотриманням вимог, передбачених
законодавством про інформацію.

Відомості, що містяться у системі персоніфікованого обліку,
використовуються органами Пенсійного фонду та виконавчими дирекціями
страхових фондів для:

підтвердження страхового стажу застрахованої особи у системі
загальнообов’язкового державного соціального страхування;

обчислення страхових внесків;

визначення права застрахованої особи або членів її сім’ї на виплати за
загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;

визначення розміру, перерахунку та індексації виплат за
загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;

надання інформації застрахованим особам (у випадках, передбачених цим
Законом, – членам їх сімей) на їх вимогу або в інших передбачених цим
Законом випадках.

В інших випадках відомості, що містяться у системі персоніфікованого
обліку, надаються та використовуються лише за рішенням суду відповідно
до законодавства.

Робочі органи виконавчих дирекцій страхових фондів використовують
відомості, що містяться у системі персоніфікованого обліку Пенсійного
фонду, в порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням зі
страховими фондами.

Пенсійним фондом забезпечується комплекс організаційних та технічних
заходів, спрямованих на захист відомостей, що містяться у системі
персоніфікованого обліку, в тому числі забезпечується обмеження кола
посадових осіб, які відповідно до своїх службових обов’язків мають
доступ до відомостей, що містяться у системі персоніфікованого обліку.

Особи, які мають доступ або користуються відомостями, що містяться у
системі персоніфікованого обліку за їх незаконне розголошення несуть
відповідальність згідно з законодавством.

Висновки

Персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов’язкового
державного соціального страхування полягає у збиранні, автоматизованій
обробці, систематизації та зберіганні передбачених Законом “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та законодавством,
що діяло до набрання чинності цим Законом, відомостей щодо участі
громадян у системі загальнообов’язкового державного соціального
страхування, сплати страхових внесків та визначення права громадян на
виплати за цим страхуванням і реалізацію цього права.

Дані персоніфікованого обліку використовуються робочими органами
виконавчих дирекцій страхових фондів для визначення розміру
матеріального забезпечення застрахованих осіб за окремими видами
загальнообов’язкового державного соціального страхування та під час
здійснення перевірок цільового використання коштів фондів.

Відомості, що містяться у системі персоніфікованого обліку, є
конфіденційною інформацією і можуть використовуватися лише для цілей і в
порядку, визначеному законодавством, з дотриманням вимог, передбачених
законодавством про інформацію.

Список використаної літератури:

Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Базилевич В.Д. Страховий ринок України. -К.: Знання, 1998.

Базилевич В.Д. Страхова справа. -К.: Знання, 1997.

Опарін В.М. Фінанси.(загальна теорія) -К.: КНЕУ, 1999.

Опарін В.М. Фінансові ресурси: проблеми визначення та розміщення.
//Вісник НБУ.-2000-№5.

Яцура С.І. Особливості пенсійного страхування в Україні. – К., 2002.

PAGE

PAGE 10

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020