РЕФЕРАТ
на тему:
“Правове регулювання зовнішньоекономічних консигнаційних і концесійних
угод”
ПЛАН
1. Основні типи і переумови застосування консигнаційних угод, їх
правове регулювання
2. Концесійні угоди, особливості їх укладання і питання правового
регулювання
Список використаної літератури
1. Основні типи і переумови
застосування консигнаційних угод, їх правове регулювання
Договір консигнації являє собою різновид договору комісії. Він
передбачає, що експортер (консигнант) постачає товар на склад
посередника (консигнатора) для подальшої реалізації їх на ринку
консигнатора протягом певного терміну.
Консигнатор здійснює платежі консигнанту по мірі пеалізації товару зі
складу. Нереалізовані товари посередник має право повернути експортеру.
Така форма торгівлі використовується за умови: слабкого освоєння ринку;
поставки нових товарів чи товарів масового виробництва, в стійкому збуті
яких експортер не впевнений.
Особливості договору консигнації:
визначення терміну реалізації, протягом якого товари повинні бути
продані.
визначення суми вартості товарів, які одночасно зберігаються на
консигнаційному складі і поповнюються залежно від ступеня їх реалізації
визначення типу консигнації:
Незворотня –якщо якась частина товару не буде реалізована у певний
термін, консигнатор зобов”язується купити її у консигнанта за тверду
суму.
Частково зворотня – консигнатор зобов”язаний реалізувати товар на певну
суму, а товари на залишок суми, якщо їх не вдається реалізувати
повернути консигнанту.
Зворотня – всі нереалізовані товари повинні бути передані консигнанту,
або є можливість продовдити термін консигнації або надати знижку.
За умов консигнаційних угод (різновид комісії) консигнант поставляє
консигнатору певні товари для подальшої їх реалізації на обумовленому
ринку. Товари є власністтю консигнанта до їх реалізації. Консигнатор
здійснює оплату по мірі реалізації тов. Консигнатор зобов’язаний
застрах. товари, реалізувати їх за визнач.строк та здійсн.оплату.
Виділяють консигнацію: без повернення, з поверненням, з частковим
поверненням.
За умов першої товари не реалізовані консигнатором мають бути ним
викуплені. Консигнація з поверненням передбачає повернення консигнанту
нереалізованої продукції. Консигнація з частковим поверненням передбачає
повернення консигнанту певної частини нереаліз.товарів а іншу частину
викупає консигнатор. Консигнатор отримує винагороду від консигнанта.
Важливою передумовою є те, що консигнатор, як посередник мусить
ефективно функціонувати на певному збутовому ринку, мати власні
потужності, приміщення, склади, фін.ресурси, не має права реалізувати на
даному ринку товари що конкурують з наданими консигнантом.
2. Концесійні угоди, особливості їх укладання і питання правового
регулювання
Концесія – надання з метою задоволення громадських потреб
уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого
самоврядування на підставі концесійного договору на платній та
строковій основі юридичній або фізичній особі (суб’єкту
підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або)
управління (експлуатацію) об’єкта концесії (строкове платне володіння),
за умови взяття суб’єктом підприємницької діяльності (концесіонером)
на себе зобов’язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню
(експлуатації) об’єктом концесії, майнової відповідальності та
можливого підприємницького ризику;
Договір концесії (концесійний договір) – договір, відповідно до якого
уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування
(концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб’єкту
підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати)
об’єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його
управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону з метою
задоволення громадських потреб;
Основними принципами діяльності, пов’язаної з наданням та отриманням
концесії (далі – концесійної діяльності), є: законність здійснення
концесійної діяльності; державне регулювання концесійної діяльності та
контроль за її здійсненням; здійснення концесійної діяльності на
підставі концесійного договору; вибір концесіонерів переважно на
конкурсній основі; врахування особливостей надання об’єкта у
концесію в окремих сферах господарської діяльності; комплексне
використання об’єкта концесії; взаємовигода сторін у концесійному
договорі; державні гарантії капіталовкладень концесіонера; оплатне
використання об’єкта концесії; забезпечення законних прав та
інтересів споживачів товарів (робіт, послуг), що надаються
концесіонером; стабільність умов концесійних договорів; розподіл
ризиків між сторонами концесійного договору; участь держави, органів
місцевого самоврядування у частковому фінансуванні об’єктів концесії,
які мають соціальне значення.
Передача концесіонером своїх майнових прав, що випливають з
концесійного договору чи об’єктів концесії, повністю або частково
третім особам можлива тільки за умови надання на це згоди
концесієдавця, якщо інше не встановлено спеціальним законом про
концесійну діяльність в окремих сферах господарської діяльності.
Відносини щодо надання в концесію об’єктів права державної чи
комунальної власності регулюються концесійним договором, цим Законом
та іншими нормативно-правовими актами України.
Спеціальними законами можуть визначатися особливості здійснення
концесійної діяльності в окремих сферах господарської діяльності.
Якщо міжнародним договором України, згода на
обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші
правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила
міжнародного договору. Концесійний договір укладається на строк,
визначений у договорі, який має бути не менше 10 років та не більше 50
років.
Концесійний договір вважається укладеним з дня досягнення домовленості
з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Строк дії концесійного договору може бути змінений за згодою сторін
в межах строків, передбачених частиною першою цієї статті.
Кабінетом Міністрів України можуть бути затверджені типові концесійні
договори для здійснення певних видів концесійної діяльності.
Істотними умовами договору концесії є: сторони договору; види
діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умовами договору;
об’єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і фінансові
умови створення об’єкта концесії); умови надання земельної
ділянки, якщо вона необхідна для здійснення концесійної діяльності;
перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає
ліцензуванню; умови встановлення, зміни цін (тарифів) на
виготовлені (надані) концесіонером товари (роботи, послуги); строк
дії договору концесії, умови найму, використання праці працівників –
громадян України; умови використання вітчизняних сировини,
матеріалів;
За згодою сторін у концесійному договорі можуть бути передбачені
й інші умови, в тому числі передбачені спеціальними законами про
концесійну діяльність в окремих сферах господарської діяльності.
Якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна
ділянка, договір оренди земельної ділянки додається до концесійного
договору.
Умови концесійного договору є чинними на весь строк дії договору, в
тому числі у випадках, коли після його укладення законодавчими
актами встановлено правила, які погіршують становище концесіонера.
Реорганізація концесіонера – юридичної особи не є підставою для
зміни умов або розірвання концесійного договору.
Якщо концесіонер здійснює підприємницьку діяльність, яка згідно
з законодавством України підлягає ліцензуванню, обов’язковість
одержання концесіонером в установленому порядку відповідної
ліцензії включається в істотні умови концесійного договору.
Концесійний платіж вноситься концесіонером відповідно до умов
концесійного договору незалежно від наслідків господарської діяльності.
У разі надання концесії на об’єкт незавершеного будівництва або
на створення (будівництво) нового об’єкта концесійні платежі вносяться
з часу одержання концесіонером доходу від експлуатації об’єкта
концесії, але не пізніше ніж через шість місяців після введення
об’єкта в експлуатацію, визначеного умовами концесійного договору.
Концесійні платежі зараховуються відповідно до Державного бюджету
України або місцевого бюджету.
Методика розрахунку та граничні розміри концесійних платежів
визначаються Кабінетом Міністрів України.
Концесіонерам збиткових і низькорентабельних об’єктів концесії,
які мають важливе соціальне значення, концесієдавець може надавати
пільги щодо концесійних платежів, а також передбачати в
договорі надання дотацій, компенсацій та пільг. Порядок визначення
таких об’єктів, а також умови надання дотацій, компенсацій та пільг
встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За невиконання або за неналежне виконання умов концесійного
договору, у тому числі за зміну або розірвання договору в
односторонньому порядку, крім випадків, передбачених цим Законом,
сторони несуть відповідальність, встановлену законами України та
концесійним договором.
У разі визнання концесіонера банкрутом він відповідає за своїми
борговими зобов’язаннями майном, яке належить йому на праві власності,
відповідно до законодавства України.
У разі, якщо об’єктом концесії є об’єкт права державної власності,
орган, уповноважений укласти концесійний договір в установленому
Кабінетом Міністрів України порядку, повідомляє про укладення такого
договору Фонд державного майна України, який веде реєстр концесійних
договорів. Порядок ведення такого реєстру визначається Кабінетом
Міністрів України.
У разі, якщо об’єктом концесії є об’єкт права комунальної власності,
орган, уповноважений укласти концесійний договір в установленому
Кабінетом Міністрів України порядку, реєструє такий договір у
виконавчому органі відповідної ради та повідомляє Фонд державного
майна України про укладення такого концесійного договору. Порядок
ведення обліку концесійних договорів, укладених органами місцевого
самоврядування, визначається Кабінетом Міністрів України.
Дія концесійного договору припиняється у разі: закінчення строку,
на який його було укладено; ліквідації концесіонера за рішенням
суду, в тому числі у зв’язку з визнанням його банкрутом;
загибелі об’єкта концесії.
Концесійний договір може бути розірвано за погодженням сторін.
На вимогу однієї із сторін концесійний договір може бути розірвано
за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та
з інших підстав, передбачених законами України.
У разі розірвання концесійного договору, закінчення строку його дії,
ліквідації концесіонера у зв’язку з визнанням його банкрутом
концесіонер зобов’язаний повернути концесієдавцю об’єкт концесії на
умовах, зазначених у концесійному договорі. Якщо концесіонер
допустив погіршення стану об’єкта концесії або його загибель, він
повинен відшкодувати концесієдавцю збитки, якщо не доведе, що
погіршення або загибель об’єкта сталися не з його вини.
Концесійний договір може бути визнаний судом недійсним відповідно до
цивільного законодавства. У разі поліпшення майна, отриманого в
концесію, яке здійснено за рахунок коштів концесіонера, чи
створення концесіонером майна на виконання умов концесійного
договору концесієдавець зобов’язаний відшкодувати концесіонеру
витрати, зроблені у зв’язку із зазначеними поліпшеннями, або
вартість створеного майна в частині, що не була компенсована
концесіонером у результаті концесійної діяльності відповідно
до умов концесійного договору.
Спори, що виникають з концесійних договорів, розглядаються відповідно
до законодавства України судом.
Спори, що виникають з концесійних договорів за участю нерезидентів,
вирішуються в порядку, передбаченому законодавством, і можуть
розглядатися міжнародним арбітражним судом за місцем, обумовленим у
договорі.
У разі порушення умов концесійного договору сторони мають право
вимагати розірвання концесійного договору у порядку, встановленому
законодавством України.
Список використаної літератури:
Закон України “Про концесії”.
Державне регулювання. Посібник. – К., 2001.
Основні засади правового регулювання в державі / За ред. Смільницького
М.І. – Харків, 2002.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
