UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПіслявоєнна психологічна думка (після 1945 р.) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2050
Скачало247
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“ПІСЛЯВОЄННА ПСИХОЛОГІЧНА ДУМКА”

 

(після 1945 р.)

 

ПЛАН

 

1. Психологія і фізіологія: дискусії про предмет психології в 50-60-і

рр. XX століття

 

2. Розвиток психологічної науки в період із другої половини 60-х до

кінця 80-х рр.

 

3. Використана література

 

1. Психологія і фізіологія: дискусії про предмет психології

 

в 50-60-і рр. XX століття

 

Бурхливий розвиток психології в роки війни й у перші післявоєнні роки

давало підставу припускати, що, нарешті, психологічна наука в СРСР зможе

перебороти труднощі і забезпечити собі спокійне майбутнє. Однак

дійсність виявилася іншою.

 

Через кілька років після закінчення Великої Вітчизняної війни в

науковому житті країни відбувається ряд подій, що свідчать про нову

хвилю боротьби за чистоту ленінсько-сталінських ідей у різних сферах

наукового пізнання. Початок був покладений у 1948 р. сесією Всесоюзної

Академії сільськогосподарських наук ім. В.І.Леніна (ВАСХНІЛ), на якій

була розгромлена генетика. Сама форма і результат обговорення

дискусійних питань на сесії свідчили про повернення в науку

волюнтаристичних, ідеолого-політичних методів розв’язання спірних

проблем, освячених старими ідеями боротьби зі схоластикою, ідеалізмом,

буржуазними реакційними вченнями.

 

Дуже чітко це проявилося в ході організованою Академією наук СРСР і

Академією медичних наук СРСР 28 червня - 4 липня 1950 р. науковій сесії,

присвяченої проблемам фізіологічного вчення академіка І.П. Павлова.

Сесія була скликана за вказівкою І.В. Сталіна, що висловив ідею про

необхідність проведення дискусії про вчення І.П. Павлова і давшого

відповідне доручення Г.М.Маленкову, Ю.А.Жданову й Е.І.Смирнову. Ця так

називана "Павлівська сесія" з'явилася однією із самих похмурих сторінок

історії радянської науки післявоєнного періоду. Формально головна задача

сесії полягала в тому, щоб "розкрити недоліки, що заважають подальшому

плідному розвитку ідей Павлова". Було позначене еталонне, єдино вірне

вчення (вчення Павлова про умовно-рефлекторний характер вищої нервової

діяльності) і визначені основні "негативні герої".

 

Психологи, розуміючи всі пагубні наслідки для долі своєї науки основних

ідей, висунутих на сесії, звертаються до аналізу природно-наукових основ

психічних явищ. Як відзначає Е.А. Будилова, "небезпека зведення

психічного до фізіологічного, яка знову виникла на павлівській сесії,

змусила згадати про боротьбу з механізмом у природознавстві в 20-х рр."

Психологія була поставлена перед необхідністю зробити поворот до

павлівської фізіології, відновити наступність із сеченовськими ідеями.

Психологи повинні були оцінити роль і значення вчення І.П. Павлова для

психологічних досліджень, а психологічна теорія - знайти точки свого

росту в навчанні про рефлекторну природу психічного.

 

У складній обстановці психологам необхідно було знайти шлях, що дозволяє

уникнути як зведення психічного до фізіологічного, так і відокремлення

психічного від фізіологічного. Були виділені дві ключові проблеми:

проблема детермінації психічного і її зв'язку з мозком і проблема

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ