UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПринцип дружніх відносин, значення критики і самокритики власного “я” і характеру, колективних відносин (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1954
Скачало267
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Принцип дружніх відносин, значення критики

 

і самокритики власного “я” і характеру, колективних відносин”

 

ПЛАН

 

1. Місце згуртованості і дружніх стосунків в колективі

 

2. Значення самокритики власного “я” і характеру

 

3. Відповідальність за результати спільної діяльності в медичному

колективі

 

Висновки

 

Використана література

 

1. Місце згуртованості і дружніх стосунків в медицині

 

З позицій теорії діяльнісного опосередковування міжособистісних

стосунків, цими ідеалами є такі соціально-психологічні явища:

згуртованість як ціннісно-орієнтаційна єдність, колективістське

самовизначення, колективістська ідентифікація, соціальне цінний характер

мотивації міжособистісних виборів, висока референтність колективу для

його членів, об'єктивність у покладанні і прийнятті відповідальності за

результати спільної діяльності. В своїй сукупності вони становлять

психологію колективу.

 

Згуртованість як ціннісно-орієнтаційна єдність — характеристика

міжособистісних стосунків, що свідчить про ступінь збігу оцінок,

настановлень і позицій групи відносно цілей, цінностей і норм спільної

діяльності.

 

У групах високого рівня розвитку ступінь такого збігу досить високий,

тоді як у групах низького рівня — незначний. У перших, наприклад,

уявлення про властивості характеру, необхідні лідерові, чіткіші, ніж у

других (Шпалінський). Важливо, що в царині смаків, уподобань, інтересів

буває так, що між членами групи високого рівня розвитку є розходження, а

між членами групи низького рівня — збіг. Але Це майже не позначається на

спільній діяльності Лише згуртованість навколо цінностей сприяє

об'єднанню спільних зусиль і позитивно впливає на їх ефективність. Це

також означає, що колектив не обмежує життя своїх членів лише спільною

діяльністю.

 

Колективістське самовизначення — вибіркове ставлення індивіда до впливів

з боку групи залежно від цілей, цінностей і норм спільної діяльності,

учасником якої він є. В зв'язку з цим він приймає або ж відкидає ті чи

інші ідеї, що виникають у групі. Це особлива форма самореалізації

індивіда, спосіб, в якій він, незважаючи на перешкоди, відстоює цінності

групи, до якої належить. Здійснюючи акти самовизначення, він реалізує

своє право жити в спільності відповідно до власних оцінок і переконань

Це явище відсутнє в дифузних групах і асоціаціях, і за своїм змістом

протилежне як конформності, так і нонконформності. Член групи високого

рівня розвитку не відмовляється від цілей спільної діяльності не лише в

умовах тиску експериментатора, а й тоді, коли група протягом тривалого

часу зазнає неуспіху (Оботурова, Туровська).

 

Колективістська ідентифікація (від лат. identificare — ототожнювати) —

ставлення члена групи високого рівня розвитку до інших учасників

спільної діяльності, яке загалом збігається з його ставленням до самого

себе. Це явище досліджувалося під час експерименту, в якому за допомогою

спеціального приладу порівнювалась ефективність спільної діяльності груп

високого і низького рівнів розвитку (В. Петровський). Члени кожної

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ