UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПричини дружніх відносин. Значення критики і самокритики свого “Я” і характеру в діяльності медичних працівників (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1382
Скачало186
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Причини дружніх відносин. Значення критики

 

і самокритики свого “Я” і характеру в діяльності медичних працівників”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Поняття колективу, теорія міжособистісних стосунків

 

2. Місце згуртованості і дружніх стосунків в колективі

 

3. Колективна відповідальність

 

Висновки

 

Використана література

 

Вступ

 

Саме медицина в кращих своїх моральних зразках і намаганнях концентрує й

наочно уособлює концептуальні принципи та засади професійної

колегіальності, тобто фахової взаємоповаги, порозуміння та водночас

вимогливості до практичної роботи лікарів заради інтересів хворого. На

важливості шанобливого ставлення лікаря до знань та навичок більш

досвідченого колеги наголошує Гіппократ у своїй класичній "Клятві". Цей

постулат лікарювання красномовно зауважено й у "Факультетській обітниці"

молодих вітчизняних лікарів перед початком самостійного шляху. Варто

зазначити, що принцип колегіальності загалом ґрунтується й проголошує

повагу до будь-якої думки в процесі надання медичної допомоги (скажімо,

під час консиліуму), незалежно від офіційного статусу лікаря. Власне,

консиліум — то не обов'язково зіткнення протилежних міркувань

трьох-чотирьох спеціалістів або якийсь формальний акт чи процедура.

 

1. Поняття колективу, теорія міжособистісних стосунків

 

Колектив (лат. collectivus — збірний) — вищий рівень розвитку

спільності, стосунки в якій опосередковуються особисто значущим і

суспільне цінним змістом спільної діяльності. Психологія колективу стала

предметом теорії діяльнісного опосередковування міжособистісних

стосунків.

 

Згідно з теорією, міжособистісні стосунки в колективі, на відміну від

груп нижчого рівня розвитку, переломлюються через ставлення індивідів до

змісту спільної діяльності, причому останній несе в собі цінності,

вироблені суспільством. Отже, з переходом на вищий рівень розвитку

групи, безпосередні міжособистісні стосунки дедалі більше поступаються

опосередкованим. Освоюючись в межах групи, такі цінності сприяють

об'єднанню спільних зусиль — досягненню заданих суспільством цілей. У

свою чергу, це змінює характер стосунків, породжує психологію колективу.

Колектив — ідеальна з погляду суспільства спільність, формування якої

всіляко заохочується. Будь-яке суспільство прагне відтворити себе в

групі, яка боролася б за втілення його цінностей.

 

Цінності суспільства завжди опосередковують офіційні стосунки у

спільностях, проте вони далеко не завжди приймаються людьми і дійсно

опосередковують міжособистісні стосунки. Для цього, принаймні, вони

мусять бути гуманними визнавати людину як найвищу цінність, мету, а не

засіб суспільства. Цінності негуманного суспільства, для якого людина —

засіб досягнення абстрактних цілей, можуть прийматись індивідом

(внаслідок навіювання, під загрозою покарань чи санкцій) і визначати

його ставлення до іншої людини Проте він не прийме такого ж —

негуманного — ставлення до себе. Через це ступінь опосередкованості

такими цінностями міжособистісних стосунків у групі як осередку такого

суспільства буде незначним. Існує своєрідний еталон міжлюдських взаємин

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ