UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття та сутність віктимології (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5003
Скачало433
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Поняття та сутність віктимології

 

Віктимологія (від латинського „victim” – „жертва” та грецького „logos”

– докладно про що-небудь, вчення) у буквальному перекладі означає –

„докладно про жертву”, або „вчення про жертву”.

 

Як окремий, самостійний напрям віктимологія зародилась порівняно

недавно. Її започаткування пов’язують хронологічно з періодом після

Другої світової війни, яка забрала мільйони людських життів. Сама ж ідея

про роль жертви у механізмі скоєння злочину не є новою. Вона знайшла

своє відображення в численних юридичних та літературних пам’ятках та

інших джерелах, починаючи зі стародавніх часів. На рівні наукових

досліджень віктимогеннi передумови злочинів стали вивчатися з другої

половини 40-х років ХХ сторіччя. Поступово виокремився самостійний

науковий напрям – віктимологія. Проте й нині не спостерігається

одностайності у визначенні й трактуванні основних віктимологічних понять

і категорій, зокрема й щодо місця віктимологічних знань у системі наук

загалом. Тож наведемо деякі міркування з цього приводу.

 

Насамперед: самостійність будь-якої науки визначається її об’єктом і

методологією. Віктимологія вивчає закономірності та особливості

поведінки жертви, процес перетворення людини на жертву, соціальні

процеси, внаслідок яких окремі індивіди та цілі соціальні групи

наражаються на різного роду катування. Тому предметом віктимології

виступає поведінка жертви, а об’єктом – сама жертва.

 

Проте традиційно кримінологічні науки зосереджують увагу, головним

чином, на вивченні особистості злочинця: хто він, які чинники впливали

на його розвиток, яким є процес морального формування особистості

правопорушника, що зумовлює його злочинну поведінку, насамкінець, які

запобіжні заходи повинні застосовуватися, щоб уникнути повторення

злочину? Віктимологія ж висуває інше завдання: вивчати у різних якостях

і проявах жертву. Ця наука прагне дати відповіді на питання: хто є

постраждалий, які фактори впливали на його розвиток, яким є механізм

його поведінки в тій чи тій ситуації, чому саме ця особа стала жертвою?

„Кінцева мета вивчення особистості постраждалого – виробити запобіжні

заходи, що дозволяють уникнути ситуацій, у яких приводом злочинної дії

може стати особистість або поведінка самої жертви”.

 

Те, що багато науковців тривалий час розглядали віктимологію як один з

напрямків кримінології, призвів до суттєвого звуження об’єкта

дослідження віктимологічної науки. На цьому звуженні навіть наполягали

деякі дослідники-кримінологи. Так, Л. Франк зазначав, що „коли йдеться

про віктимологію, ми маємо, однак, на увазі не жертву взагалі

(наприклад, нещасних випадків, експлуатації, алкоголізму тощо) і не

постраждалих від будь-якого правопорушення (адміністративного,

громадського, трудового), а постраждалого від злочину”. Вчений

неодноразово наголошував саме на цьому аспекті віктимології. Обмеженість

і спрямованість предмета та об’єкта цієї науки деякі дослідники

намагались увиразнити в її терміні: кримінальна віктимологія (П. Дагель,

В. Полубинський, В. Рибальська, Д. Турчин), криміналістична віктимологія

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ