UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДавньоримські релігійні вірування (реферат)
Авторdimich
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4654
Скачало1045
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Давньоримські релігійні вірування”

 

ПЛАН

 

1. Поняття давньоримської релігії, особливості її формування

 

2. Головні божества давньоримських релігійних вірувань

 

3. Головні риси римських релігійних вірувань

 

4. Релігійні церимонії древніх римлян

 

Список використаної літератури

 

1. Поняття давньоримської релігії, особливості її формування

 

Давньоримська релігія — одна з політеїстичних систем рабовласницького

суспільства з пережитками релігійних уявлень епохи родового ладу.

Основною ланкою господарювання римської громади було хліборобство. Тому

для давньоримської релігії характерна віра в духів — покровителів

природи, сільського життя і хліборобства.

 

Патріархальність життя зумовила також особливу шану та обожнювання душ

предків як покровителів домашнього вогнища — ларів, пенатів та ін. У

культі дерев, землі, каміння, деяких тварин відбито риси фетишизму й

тотемізму.

 

Поступово з маси дрібних божків, які уособлювали сили природи і

вважалися покровителями тих чи тих явищ дійсності, релігійна свідомість

стародавніх римлян стала виділяти окремих головних богів.

 

До цього періоду належить і виникнення численних міфів про богів.

Римська міфологія зазнала величезного впливу грецької міфології.

 

З утворенням класів і держави боги давньоримської релігії (їх було

близько 30) стали загальнодержавними, не пов’язаними з певною

територією. Оформлення пантеону було насамперед справою вельможних та

жерців.

 

Поряд з такими богами, як Юпітер і Марс, що ставали дедалі могутнішими,

існувало безліч менших богів, духів, котрі опікувалися окремими

життєвими чи господарськими справами.

 

2. Головні божества давньоримських релігійних вірувань

 

Народні маси нерідко поклонялись богам не тільки не популярним у вищих

верствах, а навіть таким богам, якими вельможні гордували. В епоху

імперії улюбленим богом рабів був Сільван. Найвищим серед державних

богів, «батьком богів», що уособлював могутність Риму, вважався Юпітер.

 

Юпітер (лат. Iuppiter, Iupiter) — італьський бог неба з його

атмосферними явищами — дощем, громом та блискавкою, творець достатку,

врожайності, перемоги, зцілення; охоронець порядку, вірності, чистоти;

верховний цар богів і людей.

 

У первісних ритуальних формулах його називали piter — батько. Це слово

увійшло в ім’я Юпітера як друга його складова частина. Щодо першого

складника, то він являє собою корінь слова iov або diov, який

повторюється в латинських словах divus, dius, dies та в грецькому Zeus і

має значення «світити», «сяяти». Крім пізнішої й загальноприйнятої назви

Iuppiter, зустрічаються давніші ймення — Diovis, Iovis, Diovis pater,

Iuvepater або Diespiter.

 

Первісне значення слова Юпітер як божества світла й неба,

підтверджується висловами sub Iove (sub divo) — «просто неба», sub Iove

frigido — «на морозі» тощо. Як бога світла (Iuppiter Lucetius) Юпітер

шанували на вершинах гір і вважали за символ як денного, так і нічного

світла. Юпітеру-світлодару були присвячені дні повного місяця (іди),

коли небесне світило можна спостерігати цілу добу.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ