Реферат на тему:
ВИКОНАННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ
І ВЕРТИКАЛЬНИХ ШВІВ
Зварювальний шов – це участь звареного з’єднання, яке утворилося в
результаті кристалізації
Зварені шви бувають: нижні, горизонтальні, вертикальні і стельові.
Вертикальними називають шви, розташовані на вертикальній площині, чи
вертикально під кутом більш 45 градусів до горизонту.
Горизонтальні називають шви, розташовані на вертикальній площині чи
горизонтально під кутом менше 45 градусів до горизонту.
Виконання зварювальних швів
Насамперед треба мати уявлення про таке поняття, як довжина дуги. Що
потрібно знати про цьому?
Від довжини дуги прямо залежить якість шва і, що немаловажно, його
геометрична форма. Острах короткого замикання змушує завжди подовжувати
дугу, а це погіршує її стійкість, веде до розбризкування металу
електроду, зменшує глибину проплавлення основного металу. Звичайно,
уміння підтримувати оптимальну довжину дуги приходить з досвідом, але
завжди оптимальне положення електроду, його відстань від крайки
поверхні, яка зварюється, повинна дорівнювати 0,5—1,1 діаметру
застосовуваного електрода.
Положення електроду, прямо залежить від виду і діаметра електрода,
товщини металу, який зварюється, від товщини покриття самого
зварювального дроту. У принципі зварювання можна вести зліва на право,
справа на ліво, від себе і до себе.
Незалежно від напрямку зварювання електрод повинен бути нахилений до осі
шва так, щоб основний метал проплавлявся на найбільшу глибину і щоб
правильно формувався шов.
Оптимальний кут нахилу електрода для одержання щільного і гладкого шва —
15° убік ведення шва.
Рух електроду відбувається в трьох основних напрямках. Перший —
поступальний рух направляється по осі електрода. Такий рух електроду дає
можливість забезпечити сталість довжини дуги і зв’язати це зі швидкістю
плавлення електрода.
Другим рухом буде переміщення електрода уздовж осі утвореного валика для
утворення шва. Якщо ці рухи будуть відсутні, зварювальний шов вийде дуже
вузьким, десь у межах 1,5 діаметра електрода. Поперечні рухи можна
виключити при зварюванні тонких аркушів, при проходженні першого
(кореневого) шва багатошарового зварювання.
Рис. Виконання рухів під час виконання швів
A — рух електрода вправо; Б — рух електрода вліво;
В — рух електрода нагору; Г — рух електрода вниз
Третій рух являє собою поперечні коливальні рухи кінця електрода, як це
показано на малюнку.
Виконання зазначених швів зажадає визначених навичок. Існує дуже велика
імовірність витікання розплавленого металу, падіння крапель. Щоб цього
не відбувалося, зварювання треба робити дуже короткою дугою. Крім цього
будуть необхідні і поперечні коливання електрода.
Почнемо з витікання розплавленого металу. Що може втримати шар
розплавленого металу в зварювальній ванні? Тільки сила поверхневого
натягу. Використаємо і термін «плівка поверхневого натягу». І чим тонше
буде маса, тим більше імовірності, що вона буде утримана силоміць
(плівкою) поверхневого натягу. Досягти цього можна наступним прийомом:
кінець електрода треба періодично відводити убік від ванни, даючи
можливість розплавленому металу частково закристалізуватися. Далі —
застосовується знижений струм (на 10 чи 20%) і електроди меншого
діаметру. Усе це дасть зменшення ширини зварювального валика. Для
стельових швів оптимальними є електроди з діаметром 4 мм, для
горизонтальних (включаючи і вертикалъні) швів беруться електроди з
діаметром 5 мм.
Вертикальний шов. Може бути виконаний двома способами — на спуск і на
підйом. Переважніше зварювання на підйом.
У цьому випадку нижчележачий, що вже частково закристалізувався метал
утримує вищерозміщений (в електроді) розплавлений метал.
При даному способі зручно проварювати корінь шва і крайок. Пояснюється
це тим, що розплавлений метал з електроду буде стікати в зварювальну
ванну.
Єдиний недолік даного способу — поверхня шва буде покрита грубою лускою.
Зварювання на спуск легше, але буде сутужніше одержати якісний провар
місця з’єднання деталей. Справа в тому, що розплавлений метал і шлак
будуть підтікати під дугу й утримуватися можуть тільки силою
поверхневого натягу і силою діючої дуги. Але ці дві сили можуть бути
недостатніми і розплавленим металом потече.
Горизонтальний шов. Більш складний у виконанні, ніж вертикальний.
Причина — стікання розплавленого металу зі зварювальної ванни на нижню
крайку. У результаті можливе утворення підрізу по верхній крайці. При
зварюванні металу підвищеної товщини звичайно роблять скіс тільки однієї
верхньої крайки, нижня допомагає утримувати розплавлений метал у
зварювальній ванні. Зварювання горизонтальних кутових швів у
нахльосточних з’єднаннях не викликають труднощів і по техніці не
відрізняється від зварювання в нижньому положенні.
Зварювання вертикальних (а), горизонтальних (б) і стельових (б) швів п
ри газовому ручному зварюванні
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
