РЕФЕРАТ
на тему:
Спорт, дружба, мир
Спорт, особливо міжнародні його форми – світові чемпіонати, першості,
олімпіади – несуть не тільки спортивне навантаження, але й дипломатичне.
Тобто, саме вони зближують народи, дають змогу ближче пізнати один
одного.
Важливе місце серед об’єднання народів належить Олімпійським іграм. Так,
в минулому однією з найвизначніших культурних подій давньої Греції були
Олімпійські ігри, форум згоди між усіма грецькими державами, арени
чесного змагання найкращих з-поміж спортсменів і митців, вчених і
державних діячів, поетів і філософів.
Перед початком Ігор учасники складали присягу, запевняючи, що
дотримуватимуть правил і змагатимуться чесно і що вони нічим не
заплямували себе в житті. Останню вимогу в наш час не відновлено. Греки
ж надавали їй виняткового значення. Заради Олімпіади греки відкладали
війни, а в наші часи було й навпаки.
Поновленням Ігор людство зобов’язане французькому барону П’єру де
Кубертену, який наприкінці XIX століття доклав для цього чимало зусиль.
Але поновленою, на жаль, лишилась тільки спортивна частина змагань.
Олімпія була не лише спортивним і навіть не тільки фізкультурним
центром. Вона була найголовнішим центром усієї культури давньої Греції.
Відновлення олімпійських ігор відбулося в Афінах, 1896 року. Звідси
починається новий відлік Олімпіад.
На цих іграх виступали в основному європейці, за винятком спортсменів
США та Чілі. Серед учасників були тільки чоловіки. У змаганнях брало
участь 245 спортсменів. До програми Ігор увійшли: греко-римська
боротьба, велосипедний спорт, гімнастика, легка атлетика, плавання,
стрілецький спорт, теніс, важка атлетика, фехтування. Першим
олімпійським чемпіоном став американець Джеймс Коннолі, що виграв
змагання в потрійному стрибку. Головним номером програми був
марафонський біг по дорозі від містечка Марафон до Афін, по якій у 490
р. до н.е. біг легендарний грецький воїн, що приніс звістку про перемогу
греків над персами. Першим фінішував грек Спирос Луїс, що став після
цього успіху національним героєм.
Нагороджувалися атлети лавровим вінком і маслиновою галузкою, зрізаної у
священному гаї Олімпії. На честь переможця виконувався національний гімн
і піднімався державний прапор. Ці ритуали стали традиційними.
Серед олімпійських ритуалів особливою емоційністю визначається церемонія
запалювання вогню в Олімпії і доставки його на головну арену ігор. Це
одна з традицій сучасного Олімпійського руху. За хвилюючою подорожжю
вогню через країни, і навіть – іноді – континенти, за допомогою
телебачення можуть спостерігати мільйони людей.
В 1920 р. (в Антверпені) на 7 Олімпійських іграх на стадіоні вперше був
піднятий олімпійський прапор з п’ятьма переплетеними кільцями; пролунала
клятва учасників. Олімпійські кільця символізують п’ять континентів, з
яких приїжджають учасник Ігор.
Існує думка, що перше олімпійське полум’я спалахнуло на Амстердамському
стадіоні в перший день ігор 1928 року. Однак до останнього часу
більшість дослідників в області олімпійської історії не знаходять
підтвердження тому, що цей вогонь був доставлений, як велить традиція,
естафетою з Олімпії.
Початок смолоскиповим естафетам, що доставляли вогонь з Олімпії в місто
літньої Олімпіади, було покладено в 1936 р. З тих пір церемонії
відкриття Олімпійських ігор збагатилися хвилюючим видовищем запалювання
на головному олімпійському стадіоні вогню від смолоскипа, пронесеного
естафетою. Біг факелоносцев – урочистий пролог Ігор протягом більш
чотирьох десятиліть. 20 червня 1936 р. в Олімпії був запалений вогонь,
що зробив потім 3075 кілометровий шлях по дорозі Греції, Болгарії,
Югославії, Угорщини, Чехословаччини і Німеччини. А в 1948 р. смолоскип
уперше зробив морську подорож.
Престижна функція полягає в тому, що успіхи в розвитку спорту та
перемоги спортсменів піднімають престиж окремих людей і колективів,
регіонів, держави в цілому.
Через міжнародні змагання, трансляцію цих змагань люди з різних куточків
світу пізнають інші культури, інші народи, починають розуміти, що
планета одна і що війни – далеко не найрозумніший і цивілізований шлях
вирішення конфліктів.
Доречно навести слова з “Оди спорту” П.-де Кубертена:
“О спорт, ти — мир!
Ти встановлюєш хороші, добрі, дружні стосунки між народами
Ти — згода
Ти зближуєш людей, які прагнуть єдності”
Отже, сучасний спорт займає важливе місце як у фізичній, так і духовній
культурі суспільства Як суспільному явищу йому притаманні різноманітні
соціальні функції. Серед цих функцій важливе місце займає функція
поліпшення взаєморозуміння між народами і державами.
Література
1. Історія міжнародного спортивного руху. – К., 1990.
2. Сатиров Г.Н. О связи, коротую не расторгнуть //Физическая культура в
школе. — М., 1994. — № 5. — С.16.
3. Теория й методики физического воспитания / Под. ред. Ашмарина Б.А. —
М., 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
