РЕФЕРАТ
на тему:
Історія розвитку атлетики
Боротьбу, кулачний бій і взагалі усі вправи, що розвивали силу, греки
відносили до важкої атлетики. Ясно, що назва «легка атлетика» сьогодні
досить умовна, адже важко назвати, наприклад, біг на довжелезну
дистанцію — марафон або метання молота «легкими» фізичними вправами.
Найдавнішим змаганням атлетів, безсумнівно, є біг. Разюче, що сьогодні
ми знаємо ім`я першого олімпійського чемпіона древньої Греції і дату,
коли відбулася ця подія. Це трапилося в 776 р. до н.е. в Олімпії.
Переможець був один, тому що атлети змагалися на тих іграх тільки в бігу
на один стадій (приблизно 192 м) — звідси слово «стадіон». Переможця
кликали Коріб, здається, він був кухарем з міста-поліса Эліди. В
Ермітажі, у Санкт-Петербурзі, можна побачити грецькі і римські пам`ятні
медальйони, монети із зображеннями бігунів.
Змагалися древні і у метанні диска. Були диски з дерева, каменю, заліза,
бронзи, нерідко прикрашалися різьбленням, зображеннями птахів, тварин
або сценами спортивних змагань. Вага диска була від 1,25 до 6,63 кг.
(Сьогодні диск важить 2 кг для чоловіків і 1 кг для жінок.) Серед
болільників іноді дуже цінувалися метателі спису. Їх охоче зображували і
скульптори.
Сучасна легка атлетика раніше, ніж в інших країнах, почала
культивуватися в Англії. Ще у 1837 тут відбулися перші змагання з бігу
на дистанцію близько 2 км. Учасниками цього змагання були учні коледжу
міста Регбі. Незабаром і в коледжах Ітона, Оксфорда, Кембриджу, Лондона
також організуються спортивні змагання. Трохи пізніше в програму змагань
включається біг на короткі дистанції, біг з перешкодами і метання ваги,
з 1851 включені в програму стрибки в довжину і висоту з розбігу, а з
1864 — метання молота і штовхання ядра. Новий етап почався з проведення
щорічних змагань між університетами Оксфорда і Кембриджу. У 1865 був
заснований Лондонський атлетичний клуб, що проводив перші чемпіонати
країни з легкої атлетики.
У 1880 в Англії була заснована аматорська легкоатлетична асоціація, що
одержала права вищого органа з легкої атлетики в межуах Британської
імперії, а також у її колоніях. У США перший атлетичний клуб з`явився в
1868 у Нью-Йорку. Але, мабуть, центрами розвитку легкої атлетики в
Америці в ті роки стали університети. У 1880-90-і рр. легка атлетика як
самостійний вид спорту починає культивуватися майже у всіх країнах
Європи.
Відродження в 1896 Олімпійських ігор сучасності дуже вплинуло на
розвиток легкої атлетики. У програму Ігор I Олімпіади в Афінах (1896)
були включені 12 видів легкоатлетичних змагань. Майже всі медалі на цих
Іграх завоювали американські легкоатлети. Правда, з появою в 1952 на
олімпійських іграх збірної СРСР, в американців з`явилися серйозні
конкуренти в легкій атлетиці. На Олімпійських іграх в Атланті (1996)
2000 атлетів розігрували 44 комплекти нагород (більше ніж у будь-якому
іншому виді спорту). Змагання для жінок з`явилися на олімпійських іграх
у 1928, на Іграх 1996 жінки змагалися у 20 видах легкої атлетики, а вже
на літньому чемпіонаті світу (1999) і Олімпіаді в Сіднеї (2000) жінки
почали змагатися в стрибках з шестом і метанні молота.
Нерідко саме змагання легкоатлетів-олімпійців ставали самими яскравими у
житті Олімпіад. Так було, наприклад, у Мехіко (1968), коли американський
спортсмен Боб Бімон встановив феноменальний світовий рекорд у стрибках в
довжину — 8 м 90 см (одразу на 55 см перевищивши світове досягнення).
Цей виступ назвали «стрибком у 21 століття». Практично так воно і
трапилося. Тільки через двадцять років цей результат був поліпшений.
Фантастичні секунди показала у забігах на 100 і 200 м на Олімпіаді в
Сеулі американська бігунка Флоренс Гриффіт- Джойнер. Її рекорд
тримається більше 14 років
Починаючи з чемпіонату світу у приміщенні 1993 року, який проходив у
Торонто, збірна команда України з легкої атлетики здобула на чемпіонатах
світу, Європи та Олімпійських Іграх 99 медалей різного гатунку.
Легка атлетика в Україні – це понад 75 тисяч спортсменів, більше тисячі
тренерів, десятки тисяч прихильників оздоровчого бігу, мільйони
вболівальників. Минуле чотириріччя було досить успішним для найсильніших
вітчизняних легкоатлетів: 2001 рік – чемпіонати світу (Лісабон,
Едмонтон) – завойовано 5 медалей, Всесвітня Універсіада (Пекін) – 6
медалей; 2002-й – чемпіонати Європи (Відень, Мюнхен) – 9 медалей,
чемпіонат світу серед юніорів (Кінгстон) – 2 медалі; 2003 – чемпіонат
світу (Бірмінгем, Париж) – 7 медалей, чемпіонат Європи серед молоді – 8
медалей; 2004 рік – зимовий чемпіонат світу (Будапешт) – 4 медалі, 3-тє
місце в командному заліку. Нині понад 20 українських легкоатлетів у
своїх видах входять до світових двадцяток найкращих спортсменів, зокрема
13 з них посідають провідні позиції у світі (1-8 місця). За підсумками
чемпіонату світу серед юніорів молодіжна збірна України з легкої
атлетики 2004 року посіла почесне 7-ме місце.
Як зазначає головний тренер національної команди з легкої атлетики
Валерій Александров, визнано успішними виступи наших атлетів на
Олімпіаді-2004: завойовано 4 медалі (Юрій Білоног – золота у штовханні
ядра, Олена Красовська – срібна у бігу на 100 м з бар’єрами, Вікторія
Стьопіна і Тетяна Терещук-Антипова – бронзові відповідно у стрибках у
висоту і у бігу на 400 м з бар’єрами). Всі медалі завойовані ними за
дуже жорсткої конкуренції з боку перш за все атлетів США. Однак не в
усіх номерах програми реалізовані потенційні можливості національної
команди. За кількістю завойованих золотих медалей вона посіла 12-те
місце, за загальною кількістю медалей – 7-8-ме, за кількістю фіналістів
змагань олімпійської програми (загальнокомандне місце за сумою очок) –
9-те.
За 2001-2005 рр. у 38 номерах Олімпійської програми 92 Українських
легкоатлетів мали допуск на участь в Олімпіаді 2004 року, виступали за
національну збірну команду 54 спортсмени.
Кількість учнів в спортивних школах – 86384
Штатних тренерів – 1658 з них з першою і вищою категорією – 619
Підготовлено за 4 роки:
МСМК – 64
МС – 254
1-6 місце – чемпіонати світу і Олімпіада (основний склад) – 31
1-6 місце – чемпіонати світу і Європи (резервний склад) – 71
ЛЕГКОАТЛЕТИЧНІ СПОРТИВНІ СПОРУДИ:
Кількість стадіонів на рівні міжнародних стандартів – 3
Кількість манежів на рівні міжнародних стандартів – 1
Кількість стадіонів для тренувального процесу середньої і старшої
вікових груп більше 300
МІЖНАРОДНИЙ КАЛЕНДАР ЗМАГАНЬ
Всього щорічно проводиться до 16 чемпіонатів, Кубків світу і Європи за
участю національних збірних команд.
Щорічно проводиться серія міжнародних змагань за участю окремих
спортсменів України до 50 змагань на рік.
У 2005 році:
Взяли участь в 16 міжнародних змаганнях на рівні національних збірних
команд.
Досягнення:
Чемпіонат світу – 1 медаль
Всесвітній фінал – 3 медалі
Чемпіонат Європи – 7 медалей
Чемпіонат Європі з кросу – 2 медалі
Резервний склад:
Чемпіонат світу – 4 медалі
Чемпіонати Європи – 9 медалей
ВСЕУКРАЇНСЬКІ ЗМАГАННЯ:
Проведено 41 змагання, брало участь 6400 спортсменів
З них 17 для юнаків, юніорів і молоді
Під контролем ФЛАУ проведено за 2005 рік більше 500 змагань обласного і
міжрегіонального рівня, в яких взяли участь більше 70000 спортсменів.
ЛІТЕРАТУРА
Артюшенко О.Ф. Легка атлетика: Навчальний посібник для студентів
факультетів фізичної культури. – Черкаси: БРАМА-ІСУЕП. 2000. – 316 с.
Бакланов В.Д. Этапность построения двигательного навыка в барьерном
беге./ в сб. Управление движениями и совершенствование технической
подготовки в физическом воспитании. – М.:МОПИ, 1981. – С. 11-17.
Балахничев В.В. Бег на 110 м с барьерами. -М.: ФиС, 1987. – 80 с.
Бондарчук А.П. и др. Легкоатлетические метания.-К.: Здоров’я, 1984. –168
с.
Верхошанський Ю.В. Основы специальной физической подготовки спортсменов.
-М.: Физкультура и спорт. 1988.- 331 с.
Волков Л.В. Теория спортивного отбора: способности, одарённость, талант.
– К.: Вежа, 1997. – 168 с.
Гогін О.В. Легка атлетика: Курс лекцій /Харк.держ.пед.ун-т
ім.Г.С.Сковороди. – Харків:”ОВС”, 2001. – 112 с.
Иванова Л.С. Вариативность в подготовке метателей. – М.: ФиС, 1987.-112
с.
Келлер В.С., Платонов В.Н. Теоретико-методические основы подготовки
спортсменов. – Львов : Украинская спортивная ассоциация, 1993. – 270 с.
Коц Я.М. Физиологические основы физических (двигательных) качеств //
Спортивная физиология – М.: Физкультура и спорт, 1985. – 256 с.
Кучеренко В.М., Єднак В.Д. Легка атлетика. – Тернопіль.: ТДПУ ім. В.
Гнатюка, 2001. – 98 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
