UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРабовласницька держава і право країн Стародавнього Сходу (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5551
Скачало854
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Рабовласницька держава і право країн Стародавнього Сходу

 

Первісна доба в історії світового господарства була найтривалішою.

Понад 2 млн років люди, пристосовуючись до змін природних умов,

удосконалювали матеріальне виробництво. Так, у період палеоліту і

мезоліту господарство мало привласнюючий характер. Люди займалися

переважно збиральництвом і полюванням, рибальством. Внаслідок

неолітичної революції відбувся перехід від привласнюючого до

відтворюючого господарства, стійкої осілості. Подальший розвиток

виробництва, поява та використання металевих знарядь праці зумовили

виникнення перших цивілізацій.

 

У період стародавніх цивілізацій у країнах Стародавнього Сходу і

античного світу досягло свого розвитку рабовласницьке господарство, що

пройшло шлях від східного патріархального до класичного античного

рабства.

 

Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н.е. до

падіння Західної Римської імперії у V ст. н.е. Склалися два типи

господарської організації – східне і античне рабство. Проте їм були

властиві спільні риси: ручна технологія з індивідуальними та спільними

знаряддями праці, провідна роль землеробства і натурального

господарства, позаекономічний примус як засіб організації та

привласнення суспільної праці.

 

Східне рабство виникло в IV тис. до н.е. в Стародавньому Єгипті. Вигідне

стратегічне та географічне положення сприяло його політичному та

економічному розвитку. Зокрема, швидко розвивалося землеробство на

високоурожайних поливних землях долини Нілу. Другою важливою галуззю

господарства було тваринництво, яке відтіснило мисливство. Єгиптяни

винайшли соху, навчилися виливати з міді ножі, сокири, наконечники

стріл, посуд. Проте найбільшим їхнім господарським досягненням стала

зрошувальна система землеробства. Заболочена, непридатна для життя

долина Нілу у III тис. до н.е. перетворилася на квітучий оазис, коли

Верхнє і Нижнє царства об’єдналися в єдину державу. Побудувати цей

гідротехнічний комплекс, підтримувати його, давати надлишки

сільськогосподарської продукції могли тільки великі вільні сільські

громади. Поступово фараони, жерці, державні чиновники присвоїли общинні

землі, перетворили вільних селян на залежних від себе виробників.

 

Оскільки на півночі Єгипту переважало тваринництво, а на півдні

землеробство, то між цими областями виникла жвава торгівля. У ринкові

відносини втягнулися Сінайський півострів, Нубія та Лівія, які були

завойовані Єгиптом. Купці торгували золотом, сріблом, міддю, оловом,

шкірою, слоновою кісткою, деревиною. У країні існували рабські ринки, де

вільно купували і продавали невільників. Найбільшими рабовласниками були

фараони, які привозили полонених із завойованих країн. Однак головною

продуктивною силою були селяни, члени громад. Рабів їхні власники

використовували як слуг, хоча великої різниці між селянами-общинниками

та рабами не було. Перші могли потрапити в боргове рабство, другим

дозволяли мати сім’ї. 525 року до н.е. Єгипет завоювали перси.

 

До району східного рабства належало також Межиріччя (Месопотамія).

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ