UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАграрна політика в часи Хмельниччини та Гетьманщини (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2880
Скачало446
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на туму:

 

Аграрна політика в часи Хмельниччини та Гетьманщини

 

У середині XVI ст. на Нижньому Подніпров'ї українські козаки заснували

Запорозьку Січ, що стала зародком відновленої Української держави.

 

Під час Визвольної війни українського народу проти польсько-шляхетського

панування (1648—1667 pp.) утворилася Українська козацька держава, що

вела боротьбу за об'єднання всіх українських земель під гетьманською

булавою. Із ліквідацією в Україні польсько-шляхетського державного

апарату старшина Війська Запорозького почала управляти країною.

 

Економічна політика Б. Хмельницького та уряду Української держави

визначалася воєнними і політичними досягненнями, відносинами з Річчю

Посполитою, розмахом селянської антифеодальної боротьби і змінювалася на

різних етапах Визвольної війни.

 

Внаслідок визволення України від польсько-шляхетського панування

почалося формування Української держави, при цьому відбулися зміни у

поземельних відносинах. Було вигнано магнатів, шляхту, орендарів, а їхні

землі, робоча худоба, реманент шляхом займанщини перейшли у користування

козаків, селян, міщан, державної адміністрації. Законодавство Речі

Посполитої втратило силу і селяни стали вільними.

 

Істотно вплинули на характер аграрних відносин умови Зборівського (1649

p.) і Білоцерківського (1651 p.) договорів. Відновлювалося феодальне

землеволодіння і старі форми експлуатації. Шляхта подавала заяви до

актових книг на завдану шкоду, збирала чинші, оренди грошима, зерном,

худобою і все це відсилала до Польщі. Зросла кількість універсалів Б.

Хмельницького, що підтверджували права шляхти на маєтки, заборонялося

козацькій старшині привласнювати їх, захищати й приймати до війська

шляхетських підданих, перешкоджати урядникам і шляхті збирати податки.

 

Одночасно Б. Хмельницький намагався не допустити відновлення великого

феодального землеволодіння і відмовився пускати в Україну магнатів, за

винятком канцлера Оссолінського та київського воєводи А. Киселя.

Феодаликатолики не мали права приїздити до маєтків, а лише відряджати

православних урядників.

 

Відновлення старих поземельних відносин і форм експлуатації селян

привело до посилення антифеодальної боротьби. Селяни хотіли бути

вільними і не мати над собою "дідичних панів", не визнавали

розпорядження центральних і місцевих органів влади, не допускали шляхту

в маєтки.

 

Остаточно на території Української держави фільварково-панщинна система

господарювання, земельна власність королівщини, польських та українських

магнатів і шляхти, католицької церкви були ліквідовані після перемоги в

Батозькій битві (1652 p.). Основна частина звільнених територій (а це

був значний земельний фонд: королівщині належало близько 150 міст і

містечок, магнати і шляхта володіли приблизно 1500, а католицька церква

— 50 маєтками), а також незаселені землі перейшли до загальнодержавного

фонду, що був у володінні Скарбу Війська Запорозького — складової

частини апарату гетьмансько-старшинської адміністрації. Верховним

розпорядником землі був гетьман, на місцях розпоряджалися нею полковники

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ