UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіяльність Галицького сейму (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2620
Скачало329
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Діяльність Галицького сейму

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Особливості виборчого закону до Галицького сейму, його склад

 

2. Головні функції Галицького сейму

 

3. Недосконалість Галицького крайового сейму

 

щодо захисту інтересів українців

 

Висновки

 

Вступ

 

Після захоплення західноукраїнських земель Австрією територія Східної

Галичини увійшла до складу так званого "Королівства Галичини і

Володомерії з великим князівством Краківським і князівствами

Освенцімським і Заторським". 1774 р. для ведення галицьких справ у Відні

було створено Галицьку надвірну канцелярію на чолі з канцлером, який

виконував функції голови уряду.

 

У 1861 р. австрійський імператор Франц-Йосиф І, щоб зміцнити своє

панування в Галичині і дещо замаскувати порушення соціально-політичних

прав українців, створив тут крайовий сейм, який діяв аж до розпаду

Австро-Угорської імперії у 1918 р.

 

1. Особливості виборчого закону до Галицького сейму,

 

його склад

 

Виборчий закон до Галицького крайового сейму відображав інтереси

заможних верств. До складу сейму автоматично, за посадою, входили так

звані вірилісти — митрополити, єпископи та ректори Краківського і

Львівського університетів. Виборче право не було загальним і рівним.

 

Усі виборці у Галичині розподілялися на чотири курії, кожна з яких

окремо обирала депутатів до складу сейму строком на 6 років. Кількісний

склад Галицького сейму складався з 9 вірилістів: трьох львівських

архієпископів (греко- і римокато-лицького та вірменського обрядів),

чотирьох єпископів (2 перемиські, 1 станіславський і 1 тарновський) та

двох ректорів уже згаданих університетів; усі інші депутати обиралися в

куріях: великої власності — 44, торгових і промислових палат — 3, міст —

20 і сільських громад — 74 (всього 150 чоловік).

 

Закон від 20 вересня 1866 р. додав до вірилістів князя-єпископа

краківського. Закон від 23 травня 1896 р. збільшив кількість львівських

міських депутатів з чотирьох до шести, краківських — з трьох до

чотирьох. Нарешті, закон від 18 березня 1900 р. додав двох нових

вірилістів — президента Краківської Академії наук і ректора Львівського

політехнічного інституту та створив п'ять нових одномандатних міських

округів. Наприкінці свого існування Галицький сейм налічував 161 члена і

складався з 12 вірилістів та 149 депутатів, обраних у куріях: великої

власності — 44, торгових і промислових палат — 3, міській — 28 і

сільських громад — 74.

 

У національному відношенні депутати Галицького сейму були переважно

поляками. Так, у 1910 р. тут було тільки 13% українських депутатів (21

чоловік). Напружені відносини між Росією і Австро-Угорщиною зумовили

прийняття рішення австрійського уряду щодо деяких поступив і збільшення

кількості депутатів з корінного українського населення. У 1913 р.

вдалося підвищити представництво українців до 31, що становило лише

п'яту частину всіх депутатів сейму.

 

Питання компетенції і порядку роботи Галицького сейму нормували крайовий

статут 1861 р. і регламент 1865 p., які пізніше частково змінювалися.

Вся діяльність сейму була підпорядкована центральній владі, він був

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ