UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичні погляди у Київській Русі (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5713
Скачало552
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Політичні погляди у Київській Русі

 

У ІХ-X ст. відбувся процес об'єднання східнослов'янських племен навколо

Києва і формування Київської Русі як держави феодального типу. Рубіжною

віхою у цьому процесі було прийняття християнства, що сприяло розширенню

міжнародних релігійних і політичних зв'язків Київської держави, разом із

якими на Русь прийшли здобутки європейської цивілізації в галузі

філософії, права, історії, культури. Під їхнім впливом активізувалася

давньоруська суспільно-політична думка.

 

Основними суспільно-політичними ідеями в Київській Русі були погляди на

походження держави, князівської влади, правове регулювання суспільних

відносин, стосунки між церквою і державою, проблеми єдності та

суверенності політичної влади, об'єднання розрізнених удільних князівств

навколо великого князя київського, самостійності й незалежності Русі

тощо. Головними проблемами політичної думки цього періоду були дві:

рівноправність Русі з іншими державами, передусім з Візантією, та

необхідність об'єднання руських земель для збереження держави перед

зовнішньою загрозою.

 

"Слово про закон і благодать"

 

Найдавнішою працею, що дійшла до нас у письмовому вигляді від часів

Київської Русі, є "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона.

Він був наближеною до князя Ярослава Мудрого людиною, пресвітером княжої

церкви у Берестові, якого в 1051 р. обрано першим Київським митрополитом

руського походження. "Слово про закон і благодать" написане й виголошене

ним з нагоди закінчення будівництва собору св. Софії у Києві.

 

Вихідною проблемою "Слова" Іларіона є питання про співвідношення закону

та істини (благодаті). У традиціях релігійної літератури під законом

автор розумів Старий Заповіт, а під істиною - Новий. Закон Іларіон

трактує як певну зовнішню настанову, що регулює примусовими методами

діяльність людей на час до осягнення ними істини. Істина, благодать є

певним внутрішнім контролером людської поведінки згідно з волею Божою.

Для закону неприйнятним є уявлення про вище благо, він дається Богом

людству на ранніх стадіях його розвитку. З часом закон змінюється

благодаттю, відповідно і рабство змінюється свободою. Водночас закон не

протистоїть істині, його дотримання є шляхом до осягнення благодаті, а

разом з нею - свободи.

 

Важливим для Іларіона є також питання богообраності народів. За Старим

Заповітом, таким народом є лише іудеї. Іларіон зауважує, що з осягненням

людьми істини, після спокутування Христом первородного гріха, всі

народи, які прийняли християнство, стають рівними перед Богом. Ті ж, хто

залишився в межах закону і не піднявся до осягненння істини, втрачають

свою богообраність. Навіть язичники, сприйнявши вчення Христа, кращі за

тих іудеїв, які не можуть осягнути істину. Теза про рівність

християнських народів незалежно від часу прийняття ними істинної віри

слугує Іларіону для доведення рівності Русі з Візантією. Посиленню цієї

тези слугує і проведення паралелі між імператором Констянтином і великим

київським князем Володимиром: якщо перший зробив християнство офіційною

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ