UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні напрямки зовнішньої політики Київської Русі і Галицько-Волинського князівства (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5863
Скачало570
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Основні напрямки зовнішньої політики Київської Русі і

Галицько-Волинського князівства

 

Починаючи із заснування Київської Русі та зв’язків зі Скандинавією,

Київська Русь і в подальшому досить активно займалася зовнішньою

політикою у різних напрямках: політичному, економічному, релігійному та

культурному.

 

Так, княгиня Ольга у зовнішніх зносинах віддавала перевагу дипломатії

перед війною. Відомо, що у 957 р. Ольга їхала до Константинополя для

переговорів із візантійським імператором. Хоч у літописах багато йдеться

про те, як вона перехитрила імператора, за іншими джерелами переговори

виявилися не дуже вдалими. Але вже те, що наймогутніший правитель

християнського світу взагалі погодився зустрітися з Ольгою, свідчить про

зростаюче значення Києва.

 

Протягом ста років після занепаду Києва Галицько-Волинське князівство

слугувало опорою української державності. У цій ролі обидва князівства

перейняли велику частку київської спадщини й водночас запобігали

захопленню західноукраїнських земель Польщею.

 

У Київській державі соціально-економічні процеси були аналогічні

загальноєвропейським. Певна економічна й політична незалежність

мешканців міст (ремісників, купців) та великих землевласників (бояр,

церкви) не сприяли монополізації влади князем і перешкоджали виникненню

деспотичного режиму. Татаро-монгольське нашестя 1237-1240 pp. перервало

зв'язки північносхідних земель Русі з Європою. Середнє Подніпров'я,

Волинь, Галичина, Полоцьке князівство, Псковсько-новгородська ' земля

продовжують розвиватися як периферійно-європейські державні утворення.

Безпосереднім нащадком і спадкоємцем Київської Русі було

Галицьке-Волинське (королівство) (Грушевський, 1991). Тут її традиції

розвивалися ще протягом століття після татарської навали, а зв'язок з

Європою був ще тіснішим. Данило Галицький встановлює міцні зв'язки з

Польщею та Угорщиною, робить усе можливе, щоб організувати хрестовий

похід європейського лицарства проти татар. З цією метою була укладена

угода з папою римським, а князь прийняв титул короля. Як і більшість

королів країн Європи, Данило Галицький бореться з феодальною вольницею,

спираючись на економічний, політичний та військовий потенціал міст. Саме

з цією метою він будує нові міста, зокрема Львів. Тут поширюється

латина, якою написані грамоти останніх галицьких князів (Грушевський,

1992, с.483 - 485). Український народ втратив державність у середині XIV

ст., коли Галичину захопила Польща, а Волинь --Литва. Остання поступово

приєднує інші українські землі, зокрема Середнє Подніпров'я з Києвом.

Відбулось це "без ґвалту і крику", бо Литва "старини не рушила, а новини

не вводила". Незважаючи на бездержавність та національне гноблення, що

особливо посилювалося після злиття Литви з Польщею 1569 р., Україна з

XIV по XVII ст.ст. продовжувала розвиток у лоні європейської

цивілізації. Адже і Литва, і Польща були європейськими країнами. У XVI -

XVIII ст.ст. стрижнем українського етносу стало козацтво. В Європі

українців називали "козацькою нацією", а Україну "країною козаків".

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ