UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРадянські театри (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2410
Скачало454
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Радянські театри

 

Про радянський театр енциклопедії того часу писали пафосно так:

“Багатонаціональний радянський театр, що виник у результаті перемоги

Жовтневої революції, з'явився новою ступінню в історії світового

театрального мистецтва. Розвиваючись на основі методу соціалістичного

реалізму, радянський театр успадковує кращі, передові традиції

дореволюційного реалістичного мистецтва. Стверджуючи і пропагуючи великі

ідеї комунізму, театр став виразником дум і почуттів багатомільйонного

радянського народу”.

 

Чи все так було насправді красиво і безхмарно? Спробуємо розглянути.

 

Декретом Ради Народних Комісарів 9 (22) листопада 1917 р. театри були

передані у відання Відділу мистецтв Держкомісії по освіті. Дбайливе

відношення до реалістичних традицій минулого і підтримка паростків

нового, революційного мистецтва з боку Компартії забезпечили розвиток

театрального мистецтва, знаходження їм нового, соціалістичного змісту,

щоправда все інше, що не підпадало під партійні погляди вщент

розбивалося і нищилося. У розвитку цього процесу велике значення мав

творчу взаємодію між найбільшими театрами (Малий театр, Московський

Художній театр), що визначили свої художні традиції ще до 1917 р.,

виділеними в 1919 в особливу групу академічних театрів, і новими

театрами, створеними в перші роки Радянської влади: Театр імені

Вахтангова, Театр імені Маяковського, Театр імені Мосради.

 

Виникають театри для дітей: у 1918 – Дитячий театр Мосради, у 1921 –

Московський театр для дітей, у 1922 – Театр юних глядачів у Петрограді.

В перші роки Радянської влади на Україні, У Грузії, Вірменії,

Азербайджану, Татарії були об'єднані й укріплені професійні трупи, що

знаходилися раніше у вкрай важкому положенні; театри були прийняті на

держбюджет і їм зроблена діюча допомога. У 1919 створений Київський

драматичний театр, у 1920 – театр у Казані, Перший білоруський

драматичний театр у Мінську, український театр імені Франко у Вінниці,

Азербайджанський драматичний театр у Баку і Грузинський театр імені

Руставелі в Тбілісі, у 1922 – театр «Березіль» у Києві.

 

У спектаклях масово стверджувалася героїчна тема народу, який робить

революцію і робить нове життя («Містерія-буф» В. В. Маяковського, 1918).

Створенню спектаклів політично гострим, перейнятим духом революційної

романтики, сприяв розвиток масового агітаційного театру. Своєрідною

формою з'явилися так називані «інсценівки» і масові вистави, що

ставилися на вулицях і площах міст і етапи революційної боротьби, що

виражали в, суспільно-монументальних образах («Дійство про III

Інтернаціонал»,1919, «Містерія звільненої праці»,1920)

 

Важливе значення мало звертання театру до творів класичної драматургії,

що давали можливість створення спектаклів, співзвучних революції.

Персонажі класичних п'єс осмислювалися в цих спектаклях по-новому, вони

виявлялися близькими глядачу своїм героїчним підйомом, бунтарським

протестом, готовністю до боротьби в ім'я великих ідей. Нове сценічне

втілення класики поступово починало виявлятися й у загостренні

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ