UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток кіно після О.Довженка (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2779
Скачало467
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Розвиток кіно після О.Довженка

 

Теперішнє становище пана Кіно в Україні зовсім не панське: своїми

соромом та нешляхетністю воно перегукується лише з повоєнним «голодом»,

коли тодішній Генсек Сталін забажав бачити виключно шедеври і блискуче

винайшов та втілив у життя політику «малокартиння». Відтак людство

постило (до речі, як і тепер), час від часу ласуючи не бозна-якими

стрічками. Як свідчать статистичні дані, в той час на рік в Україні

виходило по одній-дві, інколи чотири картини, а траплялося, що й жодної.

Доручали зйомки, як і зараз, майстрам. Роботи здебільшого виходили

неживими, заідеологізованими («В степах України», «Щедре літо») або

наративними, ілюстративними, певною мірою театральними («Тарас

Шевченко»), але зовсім не шедеврами.

 

Пострадянський час був досить важким для розвитку кіномистецтва. В

більшості нових незалежних країн різко знизилося кіновиробництво, були

складнощі з фінансуванням, але саме через це кількість культових творів

певною мірою навіть зросла. Фільм з нормального повсякденного явища став

винятком, нормою стали фільми американські. Через це в кожній

національній кінематографії були створені фільми, високо оцінені тим

вузьким колом утаємничених, яким вдавалося їх переглянути. В Україні

одним із таких став «Шум вітру» Сергія Маслобойщикова. Цю картину я

подивився ще на відеокасеті перед черговим Московським кінофестивалем.

Каюся, тоді я не взяв її в конкурс, оскільки вона здалася мені надто

локальною. Після цього я переглянув «Шум вітру» на форумі кінематографії

СНД і Балтії в Москві, але справжнє відкриття зробив для себе після

перегляду в Києві, коли побачив, які дискусії і суперечки ця картина там

викликала. Саме там вона стала справді культовою, і ця культовість потім

поширилася і на території інших країн. В чому ж полягає дискусійність

«Шуму вітру»? Річ у тім, що Сергій Маслобойщиков у цьому фільмі ніби

прощався зі своїм минулим, прощався з інтелектуально-філософським кіно,

а якоюсь мірою і з українським поетичним кінематографом. У своєму

прагненні розпрощатися з минулим він не один. В українському кіно

сьогодні знаходимо твори, які так чи інакше відштовхуються від великої

поетичної традиції, яка принесла славу цьому кінематографу, і водночас

шукають нові шляхи розвитку. Напевно, найбільш скандальний з цих фільмів

- «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка. У Сергія Маслобойщикова

дещо інші точки відліку, ніж у цього режисера, він прихильник

традиційних оповідних мотивів, традиційної культури, літератури,

інтелектуального кіно. Не випадково він поставив картину «Від

Булгакова», присвячену долі видатного письменника, зроблену в ігровому

варіанті реконструкції як достеменних, так і вигаданих подій. В титрах

цього фільму чимало прізвищ, знакових не тільки для українського, а й

для радянського кіномистецтва. Дикторський текст читає Роман Балаян

(постановник «Польотів уві сні і наяву»), одним із продюсерів є

Олександр Роднянський — помітний діяч українського і російського

телебачення, головну жіночу роль виконує Алла Сергійко, дружина режисера

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ