UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕстетичне виховання східних слов\'ян у давнину (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2292
Скачало364
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Естетичне виховання східних слов'ян у давнину

 

Український народ і його мова мають давні історичні корені.

Етнографічні й діалектні риси українців формувалися впродовж багатьох

віків насамперед на найдавніших східнослов' янських територіях – на

Наддніпрянщині, Поліссі, в Галичині та Прикарпатті серед корінного слов

' янського населення цього ареалу, історія якого відзначається

спадкоємністю, наступністю, відсутністю будьяких глобальних природних чи

суспільних катаклізмів, які могли б зруйнувати безперервний історичний

ланцюг етномовного і культурного розвитку наших предків. При цьому наші

далекі предки збагачувались і досягненнями сусідніх, неслов ' янських

племен.

 

Історико-лінгвістичні дослідження свідчать, що праслов'янська мова як

система формується тільки на кінець І тис. до н.е. (1) Існування

наприкінці І тис. до н.е. - на початку н.е. двох великих етнокультурних

масивів - пшеворської і зарубинецької культур з їх численними варіантами

- спричинило значну й принципово нову диференціацію праслов'янської

мови. Перші ознаки розмежування майбутніх західних і східних

слов'янських мов мали місце в кінці ІІІ ст. до н.е. Вони виявилися

спочатку в ледве помітних, а з часом усе виразніших відмінностях у

вимові, граматиці, лексиці, словотворі.(2) На кінець І ст. до н.е. всі

ці розходження зросли настільки, що виникли дві чітко означені зони

праслов'янської мовної території - західна і східна - з проміжними

перехідними діалектами.

 

Отже, саме з часів зарубинецької культури почав формуватися

східнослов'янський діалектний, а разом з ним і етнокультурний комплекс,

який, зберігаючи чимало спільнослов'янських рис, протиставлявся

відповідному західнослов'янському комплексу. В межах цих комплексів

виникали й розвивалися також локальні етнографічні, культурні й

діалектні риси, частина яких дійшла й до нашого часу і стала самобутніми

етнокультурними ознаками окремих націй. Встановлено, що від племен

зарубинецької культури на Наддніпрянщині в ареалі приблизно від

сучасного Києва до Канева простежуються місцеві етнографічні риси, що

згодом стали характерними ознаками української побутової культури

(звичай білити житла зсередини і ззовні вапном або крейдою,

розмальовувати піч квітами й птахами, робити призьбу й оздоблювати її

червоною глиною тощо).

 

З початком формування союзів племен східнослов'янська діалектна

спільність поступово розпадається і на кінець І тис. н.е. фактично

припиняє своє існування. У ході суспільно-економічного і політичного

розвитку східнослов'янських земель тривало подальше зближення окремих

регіонів і консолідація їхнього населення в більші етнокультурні масиви,

що завершилося утворенням трьох східнослов'янських народів -

українського, російського і білоруського.

 

Як ми зазначали вище, безперервність багатьох етнографічних ознак від

зарубинецького періоду й до нашого часу підтверджується спадкоємним

зв'язком усіх, наступних після зарубинецької археологічних культур аж до

давньоруської епохи, за якої українські риси в різних галузях етнографії

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ