Реферат
на тему:
Етикет у театрі, кінотеатрі, на концерті
Театр
Час стрімко летить вперед – у театр або на вернісаж уже давно не їздять
у каретах. Але правила гарного тону залишилися колишніми.
Приходьте в театр завчасно. Після того як Ви опорядитеся, у Вас ще
повинне залишитися кілька хвилин, щоб придбати програмку й знайти свої
місця в залі.
Якщо все-таки Ви спізнилися, а Ваші місця перебувають у середині ряду,
прийдеться сісти на ті, які підшукає для Вас білетер.
При вході в театр чоловік пред’являє квитки для контролю й проходить
першим; ідучи з театру, пропускає даму вперед. До своїх місць у ряді він
також проходить першим (зрозуміло, з вибаченнями перед сидячими й
неодмінно особою до них).
Верхній одяг чоловік знімає тільки після того, як допоможе зробити це
своїй супутниці, здає речі в гардероб, а номерки зберігає в себе.
У його обов’язок входить покупка програмки, яку він вручає своїй
супутниці.
Вихований чоловік, прийдя в театр із дамою, ніколи не залишить її одну.
Якщо під час антракту вона не захоче вийти у фойє – він повинен
залишитися з нею.
Чоловіку не прийнято позичати бінокль у сусідки (якщо, звичайно, він не
може знайти більш оригінального способу для знайомства з нею).
Як тільки в залі згасне світло й піднімається завіса, Ви можете
оплесками оцінити роботу художника-декоратора. Так само можна подякувати
артистів за вдалі монологи, арії, танцювальні або пластичні номери. Але
занадто усердствовать не слід: оплески заглушають репліки акторів і
заважають повноті сприйняття. Якщо Ви втомилися сидіти прямо, не
навалюйтеся на спинку переднього крісла, не повисайте на підлокітниках.
Ваші сусіди мають право на свою частину території.
Якщо Ви застуджені, радимо відкласти похід у театр до видужання. Але
якщо пропустити гастролі улюбленої трупи вище Ваших сил, перед виходом з
будинку прийміть таблетку від кашлю, а другу візьміть із собою.
Покахикування під час спектаклю дратують публіку й заважають артистам.
І, звичайно, власникам мобільних телефонів необхідно відключити їх на
час спектаклю.
Ви прийшли на прем’єру й Вас переповняють враження? Не слід ділитися
ними із сусідами, бурхливо реагувати на сюжет, а тим більше –
коментувати його. Дочекайтеся антракту.
Побачивши в сусідній ложі знайомих, Ви зробите правильно, якщо не
станете махати їм рукою, переговорюватися через кілька рядів або
“зриватися” з місця для бесіди. Потрібно лише привітно кивнути головою.
Зате під час антракту можна підійти й познайомити із друзями своїх
супутників, поспілкуватися у фойє або буфеті.
Прогулюючись в антракті, не тримайте свого супутника під руку.
Постарайтеся повернутися в зал з першим дзвінком, щоб зайвий раз не
турбувати сусідів.
По закінченні спектаклю не мчіться із всіх ніг до гардероба. Нехай
артистам, що вийшли на авансцену, щоб попрощатися з публікою,
дістануться Ваші оплески, а не тупіт ніг.
Дарувати квіти акторам за прекрасну гру – давня традиція й ознака
гарного тону. Не обов’язково підносити розкішний букет, навіть скромна
квітка засвідчить артистові Вашу повагу.
У концертному залі
У консерваторії, філармонії правила гарного тону дотримуються суворіше,
ніж у театрі. Дійсні знавці й цінителі музики внемлюють улюблені звуки,
затамувавши подих. Та й виконавцям заважає кожний сторонній шорох. Ви
зауважували, як інший раз диригент очікувально завмирає з піднятою
паличкою? У такий спосіб він просить повної тиші.
На концертах симфонічної музики єдиним засобом вираження замилування
служать оплески.
Ними прийнято зустрічати соліста, диригента, відзначати віртуозно
виконане соло, пісню в концерті й твір у цілому. Але якщо він Вам не
дуже добре знайомий, не кваптеся аплодувати, як тільки Вам здасться, що
пролунав останній акорд. Можливо, це лише пауза, і всі, крім Вас,
завмерли чекаючи анданте. Аплодувати між окремими частинами симфонії,
сонати, концерту – виходить, показати себе профаном. Тому не кваптеся з
ініціативою, подивіться, як поводяться дійсні знавці серйозної музики.
Виставка, вернісаж
Прийдя на виставку, насамперед, звільніться від відволікаючої “поклажі”
– парасолів, пакетів, сумок, здавши їх у гардероб.
Атмосфера в музеї не терпить суєти й шуму. Обмінюйтеся враженнями тихо й
стримано.
У багатьох музеях відвідувачам видають чохли на взуття. Постарайтеся
надягти їх так, щоб не спотикатися, наступаючи на свої й чужі зав’язки.
Ознайомтеся з каталогом. Можливо, Ви зупинитеся лише на найцікавіших для
Вас полотнах.
Не застигайте надовго біля картини, що вразила Вас, – дайте можливість
помилуватися нею іншим. Краще підійти до твору, який сподобався, ще раз.
Особливий такт і делікатність варто проявляти на вернісажі, де є
присутнім автор картин. Якщо Ви з ним знайомі, варто поздоровити з
успіхом. Якщо ж автора Ви не знаєте, а його роботи враження не зробили,
краще утримайтеся від вигуків: “Теж мені Пікассо!” Можливо чоловік, який
скромно стоїть поруч і є той самий “Пікассо”.
Перш ніж висловити похвалу, обміркуйте її. “Здорово! Майже як у
Сарьяна!” – пролунає стосовно автора некоректно.
На виставках кераміки, порцеляни, вишивки й інших виробів майстрів
народної творчості не намагайтеся визначити їхню ексклюзивну цінність на
дотик.
Відвідування театрів, філармоній, виставок – свято, яке вносить у наше
життя різноманітість і красу. А щоб воно не було затьмарене прикрим
непорозумінням, неспритною ситуацією або відвертим безкультур’ям, ми
повинні дотримуватися правил гарного тону й говорити на одній мові –
мові вихованих людей.
Список використаної літератури:
Андрієнко В.С. Історія етикету. – К., 1993.
Коваленко Р.В. Як бути пристойним. – Харків, 1995.
Етикет поза домівкою / За ред. Смірнова С.А. – Львів, 2002.
Уроки этикета. – М., 2000.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
