UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиття і творчість Остапа Вересая (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6399
Скачало818
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Життя і творчість Остапа Вересая

 

Глибокий слід в історії культури не тільки прилуцького краю, а й усієї

України залишили кобзарі, бандуристи, лірники. Невмируща слава випала на

долю сліпого Гомера з Прилуччини — кобзаря Остапа Вересая.

 

Унікальним витвором народної творчості, своєрідним символічним кодом

національної історії і культури є думи — героїчний епос українського

народу. Відображаючи історичні реалії ХУ-ХУІІ ст.: страждання

українських полонених у татаро-турецькій неволі, перемоги

козаків-лицарів у кривавих битвах з ворогами, думи не лише демонструють

народне бачення історичних подій, але й втілюють ідеали, які впродовж

століть підтримували ідею національної незалежності.

 

Чи не найяскравішою особистістю серед українських кобзарів був сліпий

рапсод з Прилуччини Остап Вересай. Слава прийшла до народного співця ще

за життя (його думи захоплювали слухачів, унікальність виконавської

манери вражала дослідників, художники писали його портрети) й не

потьмарилася донині.

 

Народився Остап Микитович Вересай на початку XIX століття в селі

Калюжниці колишнього Прилуцького повіту Полтавської губернії у родині

сліпого скрипаля-кріпака. Майстерно виконувані Микитою Григоровичем на

скрипці народні мелодії з дитинства запали в душу Остапові. Музика мала

для нього особливий сенс, бо на четвертому році життя хлопчик втратив

зір. Обдарований доброю музичною пам'яттю, він без зайвих зусиль

повторював "що почув разів зо два", вчився грати на кобзі. А коли до

хати Микити Вересая заходили кобзарі, Остапко забував про все, всотував

вікову народну мудрість, мріяв сам кобзарювати. Мабуть, для незрячого

талановитого підлітка це був єдиний вірний вибір. Потрапити до

кобзарського цеху можна було лише одним шляхом: стати учнем цеху,

відбути науку у старих майстрів цієї справи, отримати дозвіл на

кобзарювання, пройшовши певні обряди.

 

Досягнувши п'ятнадцятирічного віку, Остап, маючи великий хист і бажання

навчатися музиці, розпочав науку. Кобзарському мистецтву зазвичай

вчилися 3 роки і 3 місяці, віддаючи заробіток майстру. Першим

наставником Вересая був Семен Кошовий з с. Голінки. Згодом разом із

двома товаришами-учнями Остап вчився у трьох майстрів, аж поки відбулася

його посвята "на майстра". Отримавши після обряду "визвілки" з рук

майстра кобзу та кілька грошей "на щастя", кобзар Лабза (як почали

називати Вересая) пішов у народ.

 

Високо цінуючи талант та людські якості ("що то за люди були, які то

добрі") колег по кобзарському цеху Данила Верби, Федора Хруща, Антона

Ладжи, Івана Стрічки, Вересай усвідомлював свою винятковість. Він

володів могутніми мистецькими засобами впливу на слухача й намагався

нести в народ лише високі етичні норми, дарувати позитивні емоції,

знаходити ті слова, яких від нього чекали. У репертуарі кобзаря були

думи: "Як три брати з Азова втікали", "Невольники на каторзі", "Буря на

Чорному морі", "Бідна вдова і три сини", "Отчим", "Хведір безродний,

бездольний", "Сокіл і соколя", "Сестра і брат", "Івась Коновченко,

Вдовиченко"; сатиричні та гумористичні пісні: "Щиголь", "Дворянка",

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ