UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаукова діяльність П.Житецького 4.01.1837 (23.12.1836) — 18(5).03.1911 (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3214
Скачало324
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Наукова діяльність П.Житецького

 

4.01.1837 (23.12.1836) — 18(5).03.1911

 

 

Микола Лисенко назвав його «гросмейстером від філології». А Сергій

Єфремов так писав про Житецького: «Видатний український вчений. Разом з

тим був і живим, чутливим громадянином своєї батьківщини, який болів її

болями, хто на собі відчув до певної міри її гірку долю... Його

особистість, погляди і діяльність заслуговують якнайширшої

популярності».

 

Перший історик української літературної мови, Павло Гнатович написав

близько 30 праць, якісно новаторських і таких, що визначали дальший шлях

розвитку української лінгвістики. Серед них, зокрема: «Енеїда»

Котляревського в зв’язку з оглядом української літератури XVIII ст.»,

«Нарис літературної історії української мови в XVII ст.», «Про

українські народні думи» та ін.

 

Видатний внесок П. Т. Житецького в Шевченкіану. Свого часу без нього не

відбувався жодний захід, пов’язаний з виданням творів поета та

вшануванням його пам’яті. Він консультував з питань орфографії празьке

видання «Кобзаря» у двох томах (1876), підштовхнув А. Козачковського до

написання спогадів про зустрічі з Т. Г. Шевченком, виступав на днях

пам’яті поета, даючи оцінку його творчості. П. Житецького було обрано

дійсним членом Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка. З 1908 року —

доктор філології.

 

Павло Житецький народився в Кременчуці в сім’ї священика. Вчився в

Полтавській духовній семінарії, а потім у Київській духовній академії та

Київському університеті, який закінчив 1864 року. Відтак читав курс

російської мови і літератури в середніх і вищих закладах України та

Росії. В 1880 — 1882 роках викладав у Петербурзькому університеті, потім

повернувся до Києва, де раніше йому було відмовлено в кафедрі.

 

За видатні заслуги в галузі філології Петербурзька Академія наук у 1898

році обрала П. Г. Житецького своїм членом-кореспондентом. Незадовго до

смерті й Київський університет визнав його гідним докторського ступеня

гоноріс кауза, але, як писав С. Єфремов, «було вже пізно: сили пішли на

боротьбу з житейськими незгодами». В 1903 — 1911 роках Павло Гнатович

був почесним членом Полтавської ученої Архівної комісії. Помер у Києві,

похований на Байковому кладовищі.

 

П. Г. Житецький розпочав свій літературний шлях 1862 року в журналі

«Основа». Він автор численних праць з історії літератури, мови,

фольклору. Крім згаданих, написав: «Опис Пересопницького рукопису»

(1876), «Про мову і поетичний стиль народних малоросійських дум» (1892),

«Нариси з історії поезії» (1898), «Енеїда» І. П. Котляревського й

найдавніший список її» (окреме видання 1900 року вийшло з посвятою м.

Полтаві) та ін. Ці праці є видатним внеском в українську науку і

культуру.

 

Сучасники вважали, що як наукова величина П. Г. Житецький був

використаний не повністю. Але широко розгорнувся його талант вихователя,

«учителя вчителів», зокрема під час роботи в Колегії Павла Галагана.

1912 року в «Щорічнику» цього закладу С. Єфремов писав: «Його учні

зберігали пам’ять про нього, як про світлого «учителя життя», який

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ