Реферат на тему:
Бізнес-контроль. Фінансовий контроль. Контроль за продажем та
маркетингом. Інші види бізнес-контролю”
Власнику власної справи необхідно самому контролювати весь бізнес, а
директор – це лише одна із фігур компанії, що забезпечує роботу бізнесу.
Контроль власника – це контроль каркасу, “опорних конструкцій” бізнесу.
Якщо каркас бізнесу збережений, то бізнес завжди можна відновити і
поліпшити; втрата каркасу – це втрата бізнесу. Контроль власника – це
його дії щодо приведення базису до потрібного власнику стану.
Вони здійснюються по всіх важливих напрямах роботи: результати,
співробітники, ринок, фінанси і їх використання, бізнес-проекти,
виробництво, безпека і оточення компанії, управління і роль власника.
Контроль власника – це допомога співробітникам у реалізації бізнесу, а
також вирощування бізнесу та його механізмів. Зарубіжний досвід показує,
що проблеми контролю бізнесу з боку власників там також не до кінця
вирішені.
Контроль власника і управлінський контроль – це не лише різні види
робіт, але й різні системи мислення. Слід відзначити, що мислення
управлінця дуже часто тяжіє над мисленням власника. Таку диспропорцію
необхідно усунути. Власники-директори постійно зайняті менеджерською
оперативною роботою і контролюють багато “другорядних конструкцій”.
Проте контроль каркасу бізнесу виявляється недостатнім, що приводить до
поганих результатів.
В ході розробки системи контролю за бізнесом власники знаходять багато
недоліків в поточному контролі бізнесу, висувають нові пропозиції з його
розвитку, а також вирішують багато поточних проблем. Р
Всі процедури контролю, встановлені власником, повинні виконуватися
завжди, без гри у довір’я або недовір’я. Інша справа, що вони не повинні
надміру відволікати керівника і співробітників компанії або створювати
емоційне напруження. Це має бути само собою зрозумілим і непомітним.
Власнику потрібно зберегти свою присутність в компанії. Правильне
виконання своєї ролі “керуючого власника” дозволить і зберегти контроль
над компанією, і успішно розвивати бізнес.
Бізнес-контроль повинен містити в собі як технічні (контроль
правомочності доступу персоналу, руху матеріальних цінностей), так і
організаційні заходи.
Розглянемо організаційні методи, що рекомендуються, бізнес – контролю:
1. Виконання виконавчої і контрольної функцій доручати різним людям, між
якими відсутні фінансові й особисті взаємини. Іноді корисно наймати для
контролю спеціалізовану фірму.
2. Вести строгу інвентаризацію комп’ютерної техніки, включаючи
комплектуючі.
3. Постійно вести моніторинг цін у продавців на предмет їхнього
завищення.
4. Керівнику організації самому визначати коло продавців і домовлятися з
ними про знижки і заходи для запобігання зловживань.
5. Для списання, а також оцінки вартості списаного устаткування,
скористатися послугами сторонньої організації.
6. Підтримувати для обслуговуючого персоналу рівень оплати вище
середньоринкового, щоб позбавити інтересу до декількох десяток
незаконних доларів.
7. Вести строгу звітність при покупках техніки, щоб не допускати її
проходження без точної ідентифікації виробника.
8. Не рекомендується списані комп’ютерні комплектуючі поширювати
усередині фірми за символічні чи гроші даром. При утилізації не йти по
шляху фіктивного знищення комп’ютерної техніки, це створює умови для її
присвоєння і використання співробітниками старих комплектуючих виробів
замість нових. Можливий також продаж списаної комп’ютерної техніки по
попередній змові з посередником, що купує техніку б/у за заниженими
цінами.
Контроль за суспільним виробництвом і розподілом продуктів, раціональним
використанням трудових, матеріальних, грошових ресурсів є об’єктивною
необхідністю. Однією із форм контролю є фінансовий контроль.
Необхідність фінансового контролю обумовлена дією економічних законів,
товарно грошових відносин.
Фінансовий контроль – це вид контролю, який базується на використанні
контрольної функції фінансів і таких вартісних економічних категорій як
госпрозрахунок, кредит, дохід, ціна, собівартість і т.д.
В процесі фінансового контролю здійснюється перевірка виконання
господарських і фінансових планів-прогнозів, дотримання режиму економії,
стану збереження власності, раціональності і ефективності використання
засобів, які є в господарстві.
Основними задачами фінансового контролю є перевірка:
виконання планів-прогнозів господарської діяльності;
виконання завдань по доходах, витратах, приросту і використанню власних
оборотних засобів;
витрати грошових і матеріальних засобів в границях встановленими
фінансовими планами-прогнозами і кошторисами з максимальною економією і
ефективністю;
стану розрахунків з фінансовими органами, банками, дебіторами і
кредиторами, витрати фонду заробітної плати.
Фінансовий контроль зводиться до виконання таких задач:
виявлення результатів і якості роботи організацій (підприємств).
Сприяння на організації (підприємства) усунення надостатків в
господарсько-фінансовій діяльності.
Головним у фінансовому контролі є не виявлення, фіксування порушень,
незаконних витрат засобів і безгосподарності, а попередження
запобігання.
Види фінансового контролю:
внутрівідомчий фінансовий контроль;
внутрігосподарський контроль.
Внутрівідомочий інансовий контроль здійснюють вищестоячі організації по
відношенню до нищестоящих. Контроль здійснюється такими службами:
контрольно-ревізійними управліннями, фінансовими відділами і іншими
службами.
Основною задачею фінансового контролю є:
законність фінансово-господарських операцій;
боротьба з безгосподарністю;
постановка і якість ведення бухгалтерського обліку.
Внутрігосподарський контроль має велике значення, контроль організується
в середині кожного підприємства, установи, організації.
Такий контроль здійснюється самими керівниками і різними функціональними
відділами і службами – бухгалтерія, плановий відділ, фінансовий відділ.
Фінансовий контроль за діяльністю організацій 9підприємств) здійснюється
в трьох формах:
попередній;
текучій;
послідовній.
Попередній фінансовий контроль передує витратам грошових засобів і
матеріальних цінностей. Він здійснюється на стадії розглядання проектів
фінансових планів-прогнозів кошторисів, договорів, угод, а також
грошових, розрахункових і товарних документів з метою недопущення
незалежного, неекономічного і нецілеспрямованого розходу засобів.
Текучий (оперативний) фінансовий контроль виражається в оперативному
спостереженні кожного дня за ходом фінансово-господарської діяльності і
виконанням фінансового плану-прогнозу. Базується цей контроль на аналізі
даних бухгалтерського обліку і звітності, текучої оперативної звітності
на оперативному спостереженні.
Послідовний фінансовий контроль здійснюється після здійснення операцій,
шляхом перевірки різних даних звіту.
Головна задача послідуючого контролю – викрити причини виявлення
недостатків і прийняти міри, щоб не допустити їх надалі.
В ході здійснення фінансового контролю користуються різними методами.
Під методами фінансового контролю розуміють конкретні прийоми і способи
його здійснення.
Основними методами фінансового контролю є:
розгляд проектів планів-прогнозів господарсько-фінансової діяльності,
кошторисів до їх застосування, це метод попереднього фінансового
контролю;
перевірка виконання прийнятих рішень; це один із методів текучого
контролю за дотриманням законів, постанов, указів по визначеному колу
питань;
економічний аналіз – метод послідовного контролю, який дозволяє зрівняти
звітні дані з плановими завданнями і нормативами, з показниками роботи
інших підприємств;
документальна ревізія – метод послідовного контролю
господарсько-фінансової діяльності організацій, збереженість грошових
цінностей, стан обліку і звітності.
Об’єктом фінансового контролю є фінансова діяльність організацій,
зв’язане з утворенням грошових ресурсів, їх розподілом і використанням.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
