.

Ринок слабоалкогольних напоїв (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
705 3624
Скачать документ

Реферат

на тему:

Ринок слабоалкогольних напоїв

План

1. Огляд ринку: тінейджерам – розбавлене

А. Український ринок слабоалкогольних напоїв розвивається
вибухоподібно, а віднедавна на нього звернули увагу й потужні
виробники горілки та пива 3

2. В очікуванні стартового пострілу

А. Навесні ринок слабоалкогольних напоїв чекає потужне
збурення, та й вільні ніші є — елітні коктейлі та напої на основі
виноматеріалів 4

Б. «Слабкий градус» наздоганяє сильного 5

В. Рентабельність напоїв вища, ніж горілки 6

Г. Гравців багато, та ринок «тримають» троє 8

3. Коктейлі «нової хвилі»

А. Енергетики, винні та пивні коктейлі мають непогані шанси
захопити частку ринку 10

Б. Група енергетиків, як завжди, орієнтована на молодь
11

В. Вин- та пивзаводи вироблятимуть коктейлi 12

4. Цікавий факт 13

5.Тенденції, прогнози 14

6. Список використаної літератури 15Український
ринок слабоалкогольних напоїв розвивається вибухоподібно, а віднедавна
на нього звернули увагу й потужні виробники горілки та пива

Виробники, продавці й регулярні споживачі міцних алкогольних напоїв
змушені долати певний етичний бар’єр, адже «Мінздоров» попереджає…»
Інша річ — напої міцністю до 8%, на споживанні яких навіть тінейджеру,
аби стати алкоголіком, треба витратити куди більше часу і… грошей. А
розмаїття смаків? А простота технології? А рентабельність? А зростання
попиту? Мерщій на ринок, а то випередять!

Навесні ринок слабоалкогольних напоїв чекає потужне збурення, та й
вільні ніші є — елітні коктейлі та напої на основі виноматеріалів

Динамічного зростання обертів на ринку слабоградусних коктейлів не
помітив хіба що сліпий. Окрім пива, дедалі більшим споживацьким попитом
користуються коктейлі. Тому щороку збільшується кількість нових ТМ і
смаків, а також операторів, які нарешті (деякі з чималим запізненням)
повірили в перспективність цього ринку.Шанси закріпитися на ньому
«всерйоз і надовго» переважно мають ті, хто володіє потужною виробничою
базою, розвинутою дистрибуторською мережею та фінансовими ресурсами для
просування та рекламної підтримки нових продуктів.

Крім того, готові до освоєння ще вільні ніші: елітні коктейлі, напої на
основі виноматеріалів та інші популярні алкогольні напої.

«Слабкий градус» наздоганяє сильного

Попри свій молодий вік (перший вітчизняний коктейль з’явився 1994
року), ринок слабоалкогольних напоїв на сьогодні є найдинамічнішим серед
усіх харчових. Так, щорічне зростання його обсягу з кінця 90-x у
середньому становить 13%, і, як стверджують фахівці, до насичення ще
далеко. Якщо 2001 року сумарні показники становили 7,2 млн дал
коктейлів, то 2002-го було напоїв розлито вже на 9 млн дал. А за
прогнозами, до кінця 2003 року обсяг ринку в натуральних показниках
сягне приблизно 12—13 млн дал.

Традиційне лідерство утримує першопроходець «слабоалкоголки» —
«Оболонь», яка торік виробила 5,06 млн дал слабоалкогольних напоїв,
збільшивши позаторішні показники на 8,3%. Стрімко набирає обертів інший
гігант, але вже горілчаний — «Союз-Віктан». Там 2002 року розлили 1,8
млн дал коктейлів, що удвічі більше, ніж 2001-го. У трійці лідерів
утрималася й компанія «Росинка», що закінчила рік з 832 тис. дал
(2001-го було вироблено 828 тис. дал). Разом ці компанії охоплюють до
80% усього ринку.

Проте цікаво, що останнім часом спостерігається тенденція до скорочення
випуску слабоградусних напоїв на пиво-безалкогольних заводах і, навпаки,
чималого зростання зацікавленості у цьому бізнесі лікеро-горілчаних
виробників. Звісно, найбільший з них — «Союз-Віктан», що увійшов на цей
ринок ще 1998 року. Однак на сьогодні слабоалкогольну продукцію
розливають також Кременчуцький, Черкаський, Харківський ЛГЗ, Одеський
ЛГЗ № 1, об’єднання «Галспирт» тощо. Крім того, цього сезону конкуренція
на ринку обіцяє суттєво «подорослішати», адже про свій вихід на цей
ринок заявили такі потужні ТМ, як «Олімп», «Златогор», Nemiroff та інші.

Рентабельність напоїв вища, ніж горілки

Те, що попервах наші виробники лонгдрінків не розгледіли перспектив
цього сегменту, очевидно. Тільки торік ринок трохи «розкачався» і відчув
вливання «свіжої крові». Якщо до того ринок ділили між собою тільки
«Оболонь», «Росинка», «Союз-Віктан» та «Орлан», то наприкінці 2002 року
кількість виробників слабоградусних напоїв перевищила 20. Серед нових
продуктів найпомітнішими стали такі торгові марки, як «220V» (Fozzy),
«Джинсер» («Орлан»), «Мачо» і «ДвижОК» (Кременчуцький ЛГЗ), Yо!
(«Еквівес»), «Трофі» і «Кольца» («Хеппіленд»), «Ф1» (Ладижинський завод
«Біолік»), Crazy (ДП Шабського винконцерну) тощо. Розливають
«слабоалкоголку» й низка пивзаводів, але їхні обсяги переважно
залишаються в межах регіону і не роблять погоди в загальноукраїнському
масштабі.

Власне, слабоалкоголка вабить виробників єдиною, проте незаперечною
перевагою — вона дуже проста за технологією (спирт, вода, фарбник і
ароматизатор) і має більшу рентабельність, ніж навіть горілка. Крім
того, її звільнено від акцизних зборів. Як відомо, відповідно до чинного
законодавства це стосується продукції, що містить до 8 об. % спирту.
Через це «градусність» коктейлів і напоїв — завжди в межах 6—8 і навряд
чи колись стане меншою. Хіба що у разі зміни законодавства, але про це у
відповідних колах поки що розмов не ведуть.

Ринок є специфічним ще з кількох причин. Наприклад, він вкрай
урбаністичний. Майже весь продаж слабоалкогольних напоїв припадає на
мешканців міст. Сільський споживач традиційно консервативніший і надає
перевагу горілці та пиву, тому частка продажу коктейлів на селі не
перевищує 2%. Натомість городяни легше змінюють смакові уподобання, та й
грошей «на витребеньки» у них більше. Крім того, виробники зробили
ставку тільки на молодіжну аудиторію, що, як відомо, не звикла
«зберігати вірність» тільки одному продукту або ТМ. Тому виробникам
доводиться постійно турбуватися про нові рекламні ролики та промо-акції,
60—70% яких проводять безпосередньо біля магазинних стелажів.

Незважаючи на те, що торік відбулося деяке зростання цін на
слабоалкогольну продукцію, яке пов’язують зі збільшенням
платоспроможності українців, чіткої сегментації на масовий та елітний
класи так і не сталося. Наразі на ринку представлено продукцію вельми
строкату за якістю, складом і тарою, тому цінова різниця сягає 1—1,5
грн. Однак є тенденція до формування попиту на коктейлі преміум-класу
(які, за правилами, вдвічі дорожчі за основну продукцію і суттєво
відрізняються вищою якістю, оформленням пляшки та просуванням). Елітна
алкогольна продукція обіймає 5% ринку, але стосовно слабоалкогольного
напряму цей сегмент, на думку фахівців, може сягти всіх 15%. Компанії,
що першими відкриють цей напрям, безперечно, досягнуть успіху, і
непогані шанси на це 2003 року мають «Союз-Віктан», «Хеппіленд» і Fozzy.

А поки що всі новинки на вітчизняному ринку коштують стільки ж, як і
основна маса коктейлів: 1,70—2,40 грн. Зазвичай виробники намагаються
виокремитися не ціною, а новими смаками, рецептурами, лінійками. До
речі, за таких умов не завадить серйозніше поставитися до розроблення
нових маркетингових стратегій, які допоможуть успішно оминути сезонні
коливання попиту (які зазвичай «коригують» продажі у 2—2,5 разу).
«Мертвий сезон», що триває з жовтня до березня, можна розворушити свіжим
асортиментом, креативною рекламною кампанією, помноженою на потужну
фінансову підтримку, що змусить споживача купувати «слабоалкоголку» так
само активно, як і влітку», — каже Володимир Костельман, президент
корпорації Fozzy.

Гравців багато, та ринок «тримають» троє

Офіційну кількість гравців цього ринку визначити дуже складно, адже
«слабоалкоголку» випускають у системі «Укрспирту», «Укрпива»,
«Укрпродспілки» і навіть «Укрвинпрому». Плутанина виникає переважно
через «Укрпродспілку», що має сотні консервних заводів і заводиків, які
не важко переобладнати під випуск слабоалкогольних напоїв. Однак
більшість операторів нараховують 20 підприємств, що працюють із цим
сегментом, серед яких лідерами, як уже сказано, залишаються «Оболонь»,
«Союз-Віктан» і «Росинка».

Власне, лідерство «Оболоні» підтверджується і кількістю підробок її
популярних продуктів («Джин-тонік», «Бренді-кола», «Ром-кола»). Протягом
9 років було сформовано оптимальний «портфель» коктейлів, і на сьогодні,
окрім уже згаданих «старожилів», у асортименті «Оболоні» —
«Бренді-Лимон», «Оболонь-Черрі», «Техас-Лимон» і «Шарм». Остання
розробка, що вийшла на ринок наприкінці минулого року — коктейль на
основі томатного соку «Нестримна Мері». Крім того, підприємство
налагодило випуск «Ром-коли» у бляшаній банці 0,5 л.

«Союз-Віктан», який 1998 року «випадково» вийшов на ринок
слабоалкогольних напоїв, сьогодні встиг «підсадити» чимало споживачів на
свій «шалений сік» («Лонгер»), закривши тим самим до 20% ринку. Цікаво,
що «Лонгерами» кримчани прорвали позицію класичних «викруток» (суміш
горілки та соку), які до того готували тільки в барах та домашніх
кухнях. Крім того, кримчанам довелося стати першопрохідцями й в іншому
перспективному сегменті — енергетиках. У середині минулого року випущено
першу партію газованих напоїв SV ice, які містили енергетичні компоненти
(чотири види: лимон, апельсин, грейпфрут, м’ята).

Варто зазначити, що «Союз-Віктан» тепер чи не єдина компанія, що
поставилася до виробництва слабоалкогольних напоїв не як до супутнього,
а як до повноцінного виробничо-маркетингового напряму, з яким менеджери
і технологи працюють окремо. У результаті, торік «слабоалкоголка» дала
компанії змогу не зменшити дохідність, компенсувавши падіння обсягів
виробництва горілки.

Закриває трійку лідерів компанія «Росинка», яка більше втримувала свої
позиції на ринку, ніж нарощувала обсяги. Пивобезалкогольний комбінат
ризикнув працювати із с/а напрямом 1996 року і, як виявилося, недарма.
Сьогодні на підприємстві налагоджено випуск понад 11 найменувань
лонгдрінків (лідерами серед них залишаються «Водка-Лимон», «Бренди-Кофе»
та «Водка-Клюква»).

Щоправда, іноді компанія вражає асортиментною політикою — наприклад,
«вистрілює» у сезон кількома новими смаками, водночас виводячи з ринку,
здавалося б, успішну продукцію, аналогів якої не мали конкуренти. Попри
те, торік «Росинка» розширила серію «Мікс»- (окрім апельсина,
грейпфрута, винограду, з’явилися «Текіла», «Джонік», «Кола», «Лайм» і
«Бум») і поповнила свій арсенал напоями з вмістом соку. До того ж
працювали над сучасним оформленням продукції, зокрема, закоркуванням За
словами представників компанії, «Росинка» тримає 13—15% ринку і не
збирається здавати позицій.

Про неабиякі амбіції останнім часом заявляє і концерн «Орлан», який
вирішив оптимізувати систему роботи з гуртовиками і дистрибуторами с/а
продукції підприємства. Сьогодні з «Орланом» за слабо- і безалкогольними
напоями працюють 6,5 тис. українських компаній, але торік не завжди
вдавалося налагодити постачання. Тож гуртовики не раз стикалися з
дефіцитом товарних запасів, тим самим підводили й роздріб.

Енергетики, винні та пивні коктейлі мають непогані шанси захопити
частку ринку

Філіжанка кави може стати не єдиним засобом підбадьоритися. Незабаром
виробники слабоалкогольних коктейлів «підтягнуть» доволі перспективний
напрям — енергетичні напої. Поки що тільки «Союз-Віктан» успішно
розливає серію SV ice, де, окрім алкогольної основи, міститься суміш
кофеїну з таурином (амінокислота, що активізує нервові імпульси,
підвищуючи фізичну та розумову активність). До того ж, напiй у своєму
складi має чимало вiтамiнiв.

Група енергетиків, як завжди, орієнтована на молодь

Європейський ринок с/а напоїв, певна річ, набагато розвиненіший, ніж
вітчизняний. Це стосується і загальних обсягів, і різноманітності
представлених тут продуктів (ТМ Red Bull, Red Devil, Battery, Big Ben,
Billy Boy тощо). «Культура споживання енергетиків формувалася на Заході
роками, а для українського споживача це порівняно незнайомий продукт,
тому попит на нього доводиться формувати поступово», — каже Тетяна
Супруненко, начальник відділу розвитку «Союз-Віктан». «Крім того, з
огляду на використання недешевих компонентів, таких як гуарана, таурін,
кофеїн, ціна енергетиків не може дорівнювати ціні звичайних
слабоалкогольних коктейлів». Наразі в планах компанії — інтенсивніша
підтримка новинки (що перебуває в ціновому сегменті, вищому за середній,
але є доступною для масового споживання).

Група енергетиків, як завжди, орієнтована на молодь. Переважно як
«підживлення» для комп’ютерних «геймерів» тих, хто цілу ніч проводить у
нічних клубах та дискотеках.

Вин- та пивзаводи вироблятимуть коктейлi

Цікава тенденція щодо появи на вітчизняному ринку напоїв на основі
виноматеріалів. Сьогодні ця група представлена поки що коктейлями
Drinkiss (ЗАТ «Юнеф-Енергія») та Crazy (ДП Шабського винконцерну).

Власне, можна лише позаздрити хоробрості тих, хто зважився випускати ці
напої, адже втримати якість дуже важко через постійні проблеми з
якісними виноматеріалами. Це задоволення не з дешевих, але поступове
зростання культури пиття вина дає змогу прогнозувати неабиякі
перспективи для цієї групи напоїв, певна річ, за потужної реклами та
грамотного дослідження фокус-груп. Можливо, є шанс вивести цей коктейль
у преміум-клас, який може позиціюватися як напій офісних ділових
зустрічей.

Щодо пивних коктейлів, російська «Балтика» представляла їх на
українському ринку. Коктейлі компанії готують на основі пива з різними
фруктовими смаками, вміст алкоголю в яких — 2,8%. Такі суміші є
традиційними у низці європейських країн. Особливо популярні вони в
Німеччині, де полюбляють змішувати пиво з лимонадом, колою, соками,
сиропом. До речі, один з них — Lowenbrau Radler (міцністю 5,2%)
продається навіть у тамтешніх «Макдональдсах».

Зрозуміло, вітчизняним виробникам пива почати випуск пивних коктейлів
неважко. Так само як і згорнути це виробництво в разі невигідності.
Щоправда, виникають сумніви, що українські броварі масово підуть у цей
сегмент уже найближчим часом. Їм би встигнути покрити сезонне зростання
попиту на профільний продукт — пиво.

В Європі, якщо в складі напою немає рому, то в назві це слово вживати
зась

Варто звернути увагу на використання у назвах коктейлів західних
брендів. Приміром, якщо етикетка містить назву «Бренді-кола», то в
пляшці має бути саме бренді та кола. Звісно, поки Україна не засвітилася
у СОТ, то головний біль вітчизняним виробникам не загрожує. На відміну
від, наприклад, чехів, які на початку 2003 мали вже змінити назву
популярного напою «Туземскі рум». Причина — відсутність у напої
натурального рому. Цікаво, що російським виробникам з середини нового
року заборонено вказувати на упаковці назви фруктів, якщо в коктейлях
немає понад 7% відповідного соку.

Тенденції, прогнози

Не зважаючи на те, що слабоалкоголка ніколи не розглядалася як
профільний напрям роботи на більшості вітчизняних підприємств, сьогодні
цей ринок, мабуть, єдиний, за темпами росту якого Україна випереджає
Росію. Наприклад, російський ринок позаминулого року сягав 22—24 млн дал
і зростання у 2002 році було доволі незначним. Щодо українського, то він
минулого року стрибнув з 6 до 9 млн дал — у перерахунку на душу
населення це більше, ніж у Росії. Отож виходить, що поки ринок сусідів
розвивається послідовно, потроху нарощуючи обсяги, то вітчизняний
поводиться вибухоподібно. І поки що незрозуміло, коли темпи почнуть
спадати.

Наразі ринок демократичний і відкритий для нових гравців. Можна
стверджувати, що 2003 року виокремиться нарешті преміум-сегмент,
більшого значення набуде якість коктейлів і вміння їх продавати.
Конкуренція змусить виробників уважніше поставитися до роздробу та
мерчандайзингу, як це вже сталося, наприклад, на пивному ринку. Крім
того, можуть з’явитися неочікуванi новачки, що також почнуть розливати
слабоалкоголку. Дедалі частіше звертатиметься увага на якість сировини,
зокрема спирту. Традиційними постачальниками інгредієнтів залишаються
«Делер-Україна», «Вільд», «Квест Інтернешнл», «Есаром».

Газовані та негазовані напої, за прогнозами фахівців
«Орлан-Беверiджиз», за популярністю будуть практично на одному рівні.
Разом з тим усі оператори передрікають, що поступово скоротиться
використання синтетичних смакоароматизованих інгредієнтів і перевага
надаватиметься натуральним сокам. Натомість, ніхто поки що не збирається
відмовлятися від виробництва лонгдрінків на основі ароматизаторів — це
окрема категорія коктейлів, розрахована на свого споживача. До того ж,
«Джин-Тонік» і «Ром-кола» вважаються класикою слабоградусного бізнесу.

Список використаної літератури

«Український діловий тижневик» №5, лютий 2003р.

Рубрика: «Компанії та ринки»

PAGE

PAGE 15

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020