Реферат на тему:
Бронхіальна астма
Бронхіальна астма – хронічне рецидивуюче обструктивне захворювання
трахеобронхіального дерева, що характеризується нападами ядухи (спазм,
набряк слизової, гіперсекркція), і в основі якого лежить генетично
детермінована схильність до алергії. Згідно з даними ВООЗ (1993),
поширеність бронхіальної астми серед дітей складає 10%, спричиняючи
значну смертність: від 1 до 35 на 100000 дітей.
Етіологія Екзогенні ( неінфекційні та інфекційні) та ендогенні алергени.
Сприятливі Успадкована схильність до алергічних реакцій, гіпоксія в
анте- та чинники інтранатльному періодах,часті респіраторні інфекції
(порушення бар’єрної функції слизової оболонки бронхів, спричинення
сенсибілізації).
Етапи Спадкові або набуті: патогенезу а) дефект ?-адренергічних
рецепторів; б) підвищена чутливість слизової оболонки бронхіального
дерева до біологічно-активних речовин; в) порушена імунологічна
реактивність; сенсибілізація організму алергенами, алергічні реакції,
які мають три послідовні фази: імунологічну (утворення комплексів
антиген-антитіло), патохімічну (вивільнення біологічно активних
речовин), патофізіологічну ( спазм гладкої мускулатури, підвищена
проникність судин і нібряк слизової оболонки, гіперсекреція густого,
в’язкого слизу).
Класифікація бронхіальної астми
По ступеню важкості бронхіальна астма калсифікується на основі комплексу
клінічних та функціональних ознак бронхіальної обструкції. Лікар оцінює
частоту, вираженість та тривалість приступів експіраторної задишки, стан
хворого в період між приступами, вираженість, варіабельність та
зворотність функціональних порушень бронхіальної прохідності, відповідь
на лікування. Оцінка функціональних показників для визначення важкості
захворювання проводиться в період відсутності приступів експіраторного
диспное.
Згідно цієї класифікації стан хворого визначається ступенем важкості
бронхіальної астми. Так, виділяється інтермітуюче (епізодичне)
протікання: персистуюче (постійне) протікання: легке, середньо-важке та
важке.
Ступінь № 1 – Інтермітуюча бронхіальна астма.
Клінічні симптоми до початку лікування:
. короткочасні симптоми рідше 1 разу на тиждень;
. короткі загострення (від декількох годин до декількох днів);
. нічні симптоми астми виникають рідше 2 разів на місяць;
. відсутність симптомів і нормальна функція легень між загостреннями;
. ПОШ вид. або ОФВ 1:
80 % від прогнозованого значення; відхилення 80 % від прогнозованого значення відхилення = 20-30 %
Ступінь № 3 – Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма.
Клінічні симптоми до початку лікування:
. щоденні симптоми;
. загострення викликають порушення активності і сну;
. нічні симптоми астми виникають більше 1 разу на тиждень;
. щоденний прийом ?- агоністів короткої дії
. ПОШ вид або ОФВ1:
60-80 % від прогнозованого значення відхилення > 30 %
Ступінь № 4 – Важка персистуюча бронхіальна астма.
Клінічні симптоми до початку лікування:
. постійна наявність даних симптомів;
. часті загострення;
. часті нічні симптоми астми;
. обмеження фізичної активності за рахунок астми;
. ПОШ вид або ОФВ1:
30 %. Загострення БА
класифікується виходячи із анамнезу, важкості клінічних симптомів і
функціональних порушень дихання та кровообігу. Так, виділяється 4
ступені важкості загострення бронхіальної астми: І легкий: П
середньоважкий: Ш важкий: ІУ загроза зупинки дихання.
Критерії діагностики бронхіальної астми Клінічні симптоми: епізодичне
свистяче дихання з утрудненням при видосі; кашель, більше вночі та при
фізичному навантаженні; епізодичні свистячі хрипи в легенях; повторна
скованість грудної клітки; симптоми здебільшого погіршуються вночі і
пробуджують хворого. Симптоми виникають та погіршуються при: фізичному
навантаженні; вірусній інфекції; впливі алергенів (харчових, свійських
хворин, домашнього пилу, пилку рослин); палінні; перепаді зовнішньої
тепрератури; сильних емоціях (плачу, сміху); дії хімічних аерозолів;
прийманні деяких ліків (нестероїдних протизакальних, бета- блокаторів).
Порушення показників зовнішнього дихання: бронхіальна обструкція:
зменшення пікової об’ємної швидкості видиху (ПОШ вид) та об’єму
форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1); збільшення добової
варіабельності ПОШ вид та ОФВ1; висока зворотність бронхіальної
обструкції (підвищення більш, ніж на 15 % ПОШ вид та ОФВ1 в
фармакологічних пробах з бета 2- агоністами короткої дії); Алергологічне
дослідження: алергологічний анамнез – екзема, сінна лихоманка або
родинний анамнез БА чи атопічних захворювань; позитивні шкірні проби з
алергенами; підвищений рівень загального та специфічного Ig E.
Гіперреактивність бронхів: позитивні провокаційні тести з :
– гістаміном; – алергенами та інгаляційними хімічними сполуками –
фізичним навантаженням;
Клінічна характеристика астматичного статусу
І стадія (компенсації) Часте, утруднене дихання, неспокій, акроціаноз,
наростання емфіземи з вираженим коробковим відтінком перкуторного звуку
жорстке дихання, велика кількість сухих і вологих хрипів;тахікардія,
ослаблення серцевих тонів, підвищення артеріального тиску, гіпоксія,
нормокапнія; метаболічний компенсований і субкомпенсований ацидоз;
приступ не зникає після прийому симпатоміметиків.
ІІ стадія (декомпенсації) Дифузний ціаноз; гостре легеневе серце,
гіпоксія, гіпоксична енцефалопатія гіпоксична енцефалопатія;
дегідратація; змішаний ацидоз.
ІІІ стадія (гіпоксична кома) Дифузний ціаноз; “німі” легені м’язова і
артеріальна гіпотонія; різке ослаблення серцевої діяльності; гіпоксія;
різка гіперкапнія; втрата свідомості, конвульсії.
Лікування бронхіальної астми
Ступінь № 1 – Інтермітуюча бронхіальна астма:
. Бронходилятатори короткої дії: інгаляційні ? 2 – агоністи при
наявності симптомів, але не більше 1 разу на тиждень.
. Інгаляційні 2 – агоністи короткої дії або кромоглікат, недокроміл
натрію перед фізичним навантаженням або можливим впливом алергену.
. Ступінь № 2 – Легка персистуюча бронхіальна астма.
. Щоденне введення інгаляційних протизапальних препаратів.
. Кромоглікат або недокроміл, або інгаляційні кортикостероїди по 250-500
мкг.
. При необхідності, збільшість дозу інгаляційних кортикостероїдів до 800
мкг або додайте пролонговані бронходилятатори (особливо при наявності
нічних симптомів): інгаляцйні ? 2 – агоністи або теофіліни чи ? 2 –
агоністи у таблетках і сиропах.
. При необхідності: інгаляційні ? 2 – агоністи короткої дії, але не
частіше 3-4 разів на день.
Ступінь № 3 – Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма.
. Інгаляційні кортикостероїди щодня по 800-2000 мг.
. Бронходилятатори пролонгованої дії ( особливо при наявності нічних
симптомів): інгаляційні ? 2 – агоністи, теофіліни або ? 2 – агоністи у
таблетках і
сиропах.
. При необхідності: інгаляційні ? 2 – агоністи короткої дії, але не
частіше 3-4 разів на день, інгаляційні холінолітики.
Лікування загострення бронхіальної астми
Госпітальний етап
. Початкова оцінка важкості загострення: аускультація, участь в диханні
допоміжної мускулатури, ПОШ вид, ОФВ1, SaO2
. Початковий етап лікування:
інгаляційні 2 – агоністи короткої дії кожні 20 хвилин протягом години.
Оксигенотерапія до SaO2 >90 ? Системні стероїди, якщо немає негайної
відповіді на лікування , в анамнезі недавно стероїди, приступ важкий.
Повторити дослідження ПОШ вид, ОФВ1, SaO2
Середньоважкий приступ Важкий приступ Погана відповідь
– ПОШ вид 60-80 % належного – ПОШ вид
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
