UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗбудник сифілісу (патогенез, імунітет) (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось957
Скачало237
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Збудник сифілісу (патогенез, імунітет)

 

ПЛАН

 

1. Спірохета - збудник сифілісу

 

2. Діагностика та патогенез

 

3. Лікування сифілісу

 

Література

 

1. Спірохета - збудник сифіліс

 

Назва "сифіліс" походить від імені героя поеми Фракастро "Сифілус, або ж

французька хвороба" чабана Сифілуса.

 

Венерична хвороба сифіліс спричинюється блідою спірохетою, або

трепонемою (treponema pallidum).

 

Спірохета була відкрита в 1905 p. Ф.Шаудіним і Е. Гофманом. Вважається,

що сифіліс був ендемічною хворобою Західної півкулі і в середні віки був

завезений у Європу матросами Колумба.

 

Бліда трепонема — шпороподібно звита тонка рухома спірохета завдовжки

5—15 мкм; факультативний анаероб, що забарвлюється за

Романовським—Гімзою в блідо-рожевий колір, добре культивується у

тканинах. Зараження нею відбувається, головним чином, статевим шляхом

від хворого до здорового як гетеро-, так і гомосексуальне, хоча можливе

й пряме зараження та внаслідок потрапляння трепонем у рану на шкірі.

Зараження відбувається й непрямим шляхом, через побутові речі,

інфіковані трепонемами (ложки, чашки, зубні щітки, мундштуки, рушники

тощо).

 

У організм трепонеми проникають переважно через ушкодження на слизовій

оболонці чи шкірі. Проте вони здатні проникати навіть через не-ушкоджену

слизову оболонку. В організмі людини трепонеми поширюються дуже швидко —

уже через 2 доби після зараження їх можна виявити в лімфатичних

регіонарних вузлах. Інкубаційний період звичайно становить З тиж від

моменту зараження до розвитку хвороби.

 

2. Діагностика та патогенез

 

Лабораторна діагностика здійснюється мікроскопічним шляхом. У темному

полі виявляють характерної форми рухливі спірохети. Є також серологічний

метод — реакція зв'язування комплементу за Вассерманом. Для цього

досліджують сироватку крові хворого чи спинномозкову рідину (у разі

прогресивного паралічу). Як антиген Вассерман брав екстракт печінки

хворого на сифіліс, зараз джерелом антигену є волове серце. Спірохети

дуже легко виявити на ранніх стадіях сифілісу і дуже важко—у пізніх.

 

Сифіліс має стадійний перебіг. Розрізняють первинний, вторинний та

третинний періоди хвороби. Первинний сифіліс виявляється розвитком на

5-ту — 8-му добу після пенетрації спірохет у слизову оболонку чи шкіру

так званого твердого шанкру. Це запальна реакція слизової оболонки чи

шкіри на інокуляцію спірохет, яка характеризується ексудацією,

інфільтрацією лімфоцитами та макрофагами, проліферацією елементів

сполучної тканини та дегенерацією і некрозом епітеліальних клітин.

Клініко-морфо-логічним виявом цієї реакції є невелика щільна тверда

безболісна виразка на слизовій оболонці переважно статевих органів —

статевому члені чи статевих губах (у разі статевого зараження) або,

рідше, на слизовій оболонці чи шкірі в інших місцях (слизова оболонка

прямої кишки, губ чи язика, шкіра промежини тощо) при статевому та

побутовому зараженні.

 

Виразка (шанкр) має кулясту форму, яскраво-рожевий колір, чіткі в формі

валика краї, трохи виступає над поверхнею слизової оболонки чи шкіри.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ