UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетоди визначення чутливості до антибіотиків (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5582
Скачало211
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Методи визначення чутливості до антибіотиків

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Історія впровадження лікування антибіотиками

 

2. Визначення чутливості: методи та особливості проведення

 

Література

 

Вступ

 

Раціональне застосування антибіотиків у лікуванні госпітальних та поза

лікарняних інфекційних захворювань потребує урахування багатьох

факторів, пов’язаних як з пацієнтом та збудником інфекції, так і з

соціальними аспектами.

 

1. Історія впровадження лікування антибіотиками

 

Застосування антимікробних хіміопрепаратів має майже вікову історію

розвитку. Переважна більшість спеціалістів у галузі історії медицини

пов’язують появу цього нового напряму лікування з іменем Пауля Ерліха

(1854–1915) та створенням у його лабораторії нового препарату з ряду

арсенобензолів — сальварсану (або “606”) для лікування спірохетозів.

Запатентований у 1907 році П. Ерліхом та А. Бергеймом сальварсан

продемонстрував небувалу на той час ефективність у лікуванні сифілісу, а

також виявив активність при зворотному тифі та фрамбезії. Так вперше в

клініці з’явився високоселективний хіміотерапевтичний антимікробний

препарат. А менше ніж через півсторіччя людство заговорило вже про

антимікробні речовини природного походження.

 

Перші відкриття антибіотичних структур рішуче змінили засоби боротьби з

інфекційними захворюваннями та стали однією з основних причин

демографічного вибуху на планеті у другій половині минулого сторіччя.

“Коли з’явилися перші антибіотики, здавалось, що відбудеться диво —

людство буде врятовано від інфекцій, — зазначав у своєму виступі на

останній (п’ятій) міжнародній конференції “Антимікробна терапія” (2002

р.) президент Міжнародного товариства хіміотерапії професор Ж.-К.

Пешере, — але дуже швидко стало зрозумілим, що людина не зможе боротися

з мікробами, а має намагатися пристосовуватися до співіснування з ними”.

 

Дійсно, вже через десять років після впровадження антибіотиків у

клінічну практику почали з’являтися поодинокі повідомлення про розвиток

зниження чутливості до них мікроорганізмів. Досягнута у 50–60-х рр. ХХ

сторіччя можливість вивчення білкового синтезу у безклітинних структурах

стала основою розкриття феномену резистентності до антибіотиків на рівні

їх ферментативної інактивації та мішеней їх дії. З часом стали відомі й

інші причини виникнення цього феномена. Проте нерідко основа

розповсюдження стійкості серед мікроорганізмів міститься в діях самих

лікарів.

 

Відомо, що майже у половині випадків антибіотики використовуються

необґрунтовано. Певною мірою це пов’язують із недостатньою обізнаністю

спеціалістів, а в окремих ситуаціях — із залученням до призначення

лікування фельдшерів та фармацевтів. Наприклад, в Англії ця практика є

дуже поширеною, оскільки діяльність фармацевтів та медичних сестер

коштує набагато менше, ніж кваліфікованого лікаря. У нас, як правило,

антибіотики призначає все ж лікар, проте у питаннях самолікування ми, на

жаль, непереможні. Результати досліджень показують, що 80 % сімей мають

у домашніх аптечках антибіотики, причому 30 % з них — з простроченим

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ