UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМовознавча діяльність Євгена Тимченка (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2839
Скачало319
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Мовознавча діяльність Євгена Тимченка

 

Тимченко Євген Костянтинович (27.Х 1866, Полтава — 22.V 1948, Київ) —

український філолог, педагог, перекладач, професор з 1915, академік УАН

з 1919, чл.-кор. АН СРСР з 1929.

 

Навчався 1889-90 у Петербурзькому університеті (вільний слухач).

Закінчив 1910 Київський університет.

 

Протягом 1891-93 працював у державних установах Києва і Чернігова

(службовець київської удільної контори, чернігівської земської управи),

згодом — у редакції журналу «Киевская старина» (опрацьовував тут

матеріали для українсько-російського словника), бібліотеці Київського

університету, з 1910 викладав у навчальних закладах Варшави

(приват-доцент, доцент місцевого університету, з 1915 — професор

Варшавського університету, у 1918-32 — Київського університету.

 

Один з організаторів УАН (1918), був керівником Постійної комісії з

підготовки історичного словника української мови. Зазнав переслідувань.

 

З 1944 — старший науковий співробітник Інституту мовознавства АН УРСР.

 

Євген Тимченко — різнобічний мовознавець. Значні його заслуги як

лексикографа: уклав «Русско-мало-росский словарь» (т. 1-2, 1897-99),

співавтор і редактор «Історичного словника українського язика» (випуск

1, 1930; випуск 2, 1932; перевидання 1985 у Мюнхені; випуск 3 не

надрукували).

 

Цей словник, хоч і мав певні недоліки (не враховано багато пам'яток,

недостатня семантична і стилістична розробки реєстрових слів тощо),

проте своє наукове значення не втратив. Картотека словника зберігається

в Інституті українознавства НАН України (Львів).

 

Є.Тимченко брав діяльну участь у підготовці «Словаря української мови»

за редакцією Б. Грінченка (1907-09).

 

Займався питаннями літератури і української мови: «Українська граматика»

(1907, 2-е доп. вид. — 1917), у якій за чіткою системою із залученням

багатого фактажу грунтовно опрацьовані фонетика та морфологія

української мови, особливої уваги заслуговує виклад афіксального

словотвору; «Українська граматика для шкіл середніх» (1918); вузівський

посібник «Курс історії українського язика. Вступ і фонетика» (1927, 2-е

доп. вид. — 1930), де при широкому залученні порівн. матеріалу

слов'янських та інших індоєвропейських мов, а також діал. даних докладно

викладено історію української мови (продовження цієї праці, присвячене

історії морфології, залишилося незавершеним).

 

Досліджував синтаксис відмінків української мови: «Функції генітива в

південноруській мовній області» (1913, магістер. дисертація рос. мовою),

«Льокатив в українській мові» (1924), «Номінатив і датив в українській

мові» (1925), «Вокатив і інструменталь в українській мові» (1926),

«Акузатив в українській мові» (1928). Ці праці виконані на матеріалі

писаних пам'яток та мови фольклору і лише частково — художньої

літератури.

 

Євгена Тимченка вважають основоположником української наукової

історичної лексикографії. Розуміючи складнощі укладання подібного

словника однією людиною, сам мовознавець працю свого життя назвав

"Матеріалами до словника писемної та книжної української мови XV - XVIII

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ