UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСучасні українські синтаксичні концепції (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1724
Скачало358
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Сучасні українські синтаксичні концепції

 

Сучасна синтаксична наука, увібравши в себе здобутки попередніх епох й

акумулювавши різні концепції, постає розмаїтою за своїми напрямами і

тенденціями, що й умотивовує прагнення лінгвістів унормувати синтаксичну

термінологію з метою її адекватного застосування і розуміння.

Синтаксична наука пройшла у своєму розвитку кілька етапів, що пов’язана

з відповідними науковими парадигмами. У часи елементно-таксонімічної

парадигми в основі тлумачення синтаксичних одиниць перебувало виділення

окремих складників певного утворення (пор. погляди Аристотеля, стоїків,

Аполона Дискова, Геродіана та ін.). Саме у цей час актуальним поставало

питання про таксонімію тих елементів, які корелювали з тими чи іншими

елементами судження (суб’єкт = підмет, предикат = присудок). Зміна

елементно-таксонімічної парадигми системно-структурною, що постала у

кінці 19 століття, актуалізувала цілий ряд питань, з-поміж яких

значущими постали розмежування ієрархічних рівні мови, окреслення

структурних складників кожного з них і розгляд мови у своїй внутрішній

потенції як самодостатнього витвору (Ф.де Сосюр та ін.). Початок 20 ст.

приніс із собою філософію екзистенції, яка актуалізувала питання

взаємодії людини з природою, суспільством і Богом, що й зумовило

посилення антропоцентричного фактора при розгляді синтаксичних явищ.

 

Кожна наукова парадигма уміщувала у собі відповідний підхід до розгляду

синтаксису мови. Елементно-таксонімічний відповідав повністю завданням

логіко-граматичного, в межах якого вирізняються кілька етапів (створення

раціональних універсальних граматик, перехід до національно-синтаксичних

пошуків з визначенням особливостей національно-мовної репрезентації

певного явища). Водночас активізація порівняльно-історичного методу

зумовила постання формально-граматичного підходу, коли за основу

береться форма з усіма її аспектами навантаження (П.Ф.Фортунатов,

Д.М.Овсянико-Куликовський, Д.М.Кудрявський та ін.). Саме кінець 19 ст.

приніс із собою формування психологічного підходу до розгляду

синтаксичних явищ. Його постання пов’язане з ім.’ям німецького

лінгвістичного філософа В.фон Гумбольдта, який неодноразово наголошував

значущість мови у духовному розвитку народу, оскільки мова описує

навколо народу коло, мова – це дух народу. Саме ідеї цього лінгвіста

стали відправними для поглядів О.О.Потебні, який цілком виправдано

витлумачував речення як аперцепцію почуттів. Номінативно-екзистенційна

наукова парадигма ґрунтувалася на трьої концептуальних засадах: 1)

теорія номінації; 2) теорії референції; 3) теорії мовленнєвих актів.

Номінативно-екзистенційна наукова парадигма актуалізувала вивчення

прагматики речення і формування прагматичного синтаксису, який сьогодні

мало опрацьовується в україністиці. Поодинокі дисертаційні дослідження

присвячені аналізу тих чи інших аспектів спонукальності, банальності,

питальності тощо, узагальнювальних досліджень майже немає.

 

Загалом українська синтаксична наука пройшла кілька етапів, які

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ