Реферат на тему:
Національна програма”Діти україни”
ПЛАН
ВСТУП
1. МЕТА, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ
2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПРОГРАМИ
Сім’я
Держава
Суспільство
3. ОЧІКУВАНІ НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Одним з найважливіших завдань соціально орієнтованої держави є сприяння
розвитку молодого покоління, задоволення його потреб та виконання
обов’язків, передбачених Конвенцією ООН про права дитини, Всесвітньою
декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей та
Планом дій щодо її виконання. Втілення в життя вимог цих документів
потребує від Української держави невідкладних дій, спрямованих на
пріоритетне ефективне вирішення проблем дитинства.
Ситуація, що склалась у сфері розвитку дітей, – складова демографічної
кризи, яка характеризується погіршенням не лише кількісних, а й якісних
характеристик населення, зокрема загостренням проблеми здоров’я дітей.
Вже вступаючи до школи 60 відсотків дітей мають ті чи інші порушення
соматичного та психічного характеру. Зростає кількість дітей, які мають
психоневрологічні захворювання (328,8 тисячі), хвороби нервової системи
і органів чуття (1,3 мільйона). 10 відсотків від загальної кількості
дітей, які вступають до першого класу загальноосвітньої школи, мають
затримку психічного розвитку. У значної частини школярів спостерігається
недорозвиненість емоційно-почуттєвої, інтелектуальної та вольової сфери.
Почастішали випадки порушення імунної системи, хронічних запальних
захворювань бронхолегеневої системи, органів травлення, сечових шляхів
та захворювань щитовидної залози.
Загострюється проблема соціального сирітства. Серед дітей-сиріт і дітей,
які залишилися без піклування батьків (близько 90 тисяч), лише 7
відсотків – круглі сироти. Серед підлітків та молоді поширюється
куріння, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, венеричні захворювання,
посилюється загроза епідемії СНІДу. Частішають випадки вагітності
неповнолітніх. Помітно зростає дитяча бездоглядність, злочинність,
проституція, кількість самогубств.
У духовному розвитку спостерігається розпливчатість життєвих цілей,
девальвація загальнолюдських і культурно-національних цінностей, для
значної частини дітей властивий стан соціальної інфантильності.
Актуалізуються проблеми культури спілкування, адаптованості дітей і
підлітків до навчально-виховних колективів.
Об’єктивними причинами різкого зниження фізичного, психічного,
соціального і духовного здоров’я підростаючого покоління є глибока
соціально-економічна криза, екологічні проблеми, критичний стан щодо
забезпечення дітей раціональним харчуванням, слабка матеріально-технічна
база системи охорони здоров’я і освіти. Комерціалізація соціальної сфери
обмежує доступ дітей до позашкільної освіти, задоволення їх культурних
інтересів та спортивно-оздоровчих потреб.
Поліпшення умов розвитку дітей має розглядатись як передумова
сприятливого соціально-економічного і демографічного майбутнього, як
проблема національного значення, що потребує першочергового вирішення.
1. МЕТА, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ
Основна мета Національної програми “Діти України” – це забезпечення
права кожної дитини народитися здоровою, вижити і мати умови для
всебічного розвитку, бути надійно соціально і психологічно захищеною.
Програма має стати орієнтиром для формування регіональних дій стосовно
поліпшення становища дітей та відповідних територіальних програм на
основі інтеграції діяльності державних установ з громадськими та іншими
організаціями.
Основними завданнями Програми є:
створення сприятливих умов для фізичного, психічного, соціального і
духовного розвитку дітей, забезпечення їх правового та соціального
захисту;
формування гармонійно розвиненої особистості, громадянина, здатного до
повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва, науки, освіти і
культури;
профілактика захворюваності та забезпечення дітей найбільш досконалими
видами медичної допомоги, засобами лікування і відновлення здоров’я;
проведення радикальних заходів щодо запобігання інфекційним і
паразитарним захворюванням;
створення умов для ліквідації недоїдання дітьми, а також запобігання
хворобам, пов’язаним з неповноцінним харчуванням;
здійснення заходів щодо профілактики злочинності, наркоманії,
алкоголізму і куріння серед дітей;
реалізація наукових розробок, спрямованих на вирішення актуальних
проблем дитинства;
удосконалення системи інформації населення щодо забезпечення здорового
розвитку дитини.
на початок
2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПРОГРАМИ
Національна програма “Діти України” реалізується у комплексі з
програмами, затвердженими урядом, зокрема Довгостроковою програмою
поліпшення становища жінок, сім’ї, охорони материнства і дитинства,
Національною програмою імунопрофілактики населення, Державною
національною програмою “Освіта” (Україна ХХI століття), Національною
програмою планування сім’ї, Комплексною програмою розв’язання проблем
інвалідності, за такими напрямами:
поліпшення умов розвитку, виховання і освіти дітей;
поліпшення стану здоров’я підростаючого покоління шляхом профілактики
захворювань жінок і дітей та вдосконалення системи охорони здоров’я;
сприяння повноцінному харчуванню дітей та розвитку індустрії дитячого
харчування;
поліпшення умов життя дітей, які перебувають в особливо складних і
надзвичайних умовах;
удосконалення правового законодавства щодо захисту материнства і
дитинства.
У подоланні кризи, що склалась, у справі забезпечення виживання, захисту
і розвитку дітей основну роль мають відігравати сім’я, держава,
суспільство.
Сім’я
Сім’я є і залишається природним середовищем для фізичного, психічного,
соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і
несе відповідальність за створення належних умов для цього. Вона має
виступати основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки,
психологічного захисту, засобом збереження і передачі
національно-культурних і загальнолюдських цінностей прийдешнім
поколінням. У першу чергу сім’я повинна залучати дітей до освіти,
культури і прищеплювати загальнолюдські норми суспільного життя.
Основними методами збереження та зміцнення здоров’я в умовах сім’ї має
стати профілактика захворювань та дотримання певних гігієнічних правил у
повсякденному житті, оптимальна фізична активність, загартування
організму, повноцінне харчування, запобігання шкідливим явищам –
курінню, алкоголізму тощо. Усі державні та суспільні інституції мають
підтримувати зусилля батьків або осіб, які їх замінюють, спрямовані на
забезпечення відповідних умов для виховання, освіти, розвитку здорової
дитини.
Держава
Держава сприяє правовому і соціальному захисту дітей, створенню належних
умов для всебічного розвитку молодого покоління. Предметом особливої
уваги держави є:
зменшення негативного впливу навколишнього природного середовища на стан
здоров’я дітей, розвиток служб планування сім’ї, генетичних центрів,
закладів амбулаторно-поліклінічної мережі та забезпечення
спеціалізованої медичної допомоги кожній дитині, яка цього потребує;
забезпечення збереження та оптимізація мережі закладів освіти, розвиток
і створення нових типів навчально-виховних закладів для дітей різного
віку, організація їх повноцінного дозвілля, сприяння розвитку
психолого-педагогічних служб, основним завданням яких має бути
діагностико-психологічне обстеження, профілактика, корекція,
консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного
процесу, просвітницька робота, психологічна експертиза нових технологій
навчання та виховання.
Під особливою увагою і турботою держави повинні бути діти, які з тих чи
інших причин перебувають у скрутних умовах існування. Державна опіка
щодо цих дітей має стати одним з пріоритетних напрямів соціальної
політики. На зміну ізольованому інтернатному вихованню має прийти
інтегроване навчання та виховання.
Реабілітаційні заходи стосовно хворих дітей та дітей-інвалідів
розширюватимуться за рахунок розвитку сфери соціальної реабілітації.
Держава всіляко підтримуватиме розвиток усіх форм благодійності та
спонсорства стосовно дітей.
Суспільство
Суспільство повинно забезпечити дітям повнокровну участь у всіх сферах
діяльності, що їх стосуються. Головні зусилля суспільства та його
інституцій мають бути спрямовані на створення розвинутої системи
патронажу сімей трудовими колективами та громадськими організаціями, що
сприятиме наданню адресної допомоги дітям з особливо неблагополучних,
уразливих сімей.
3. ОЧІКУВАНІ НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
Здійснення намічених Програмою заходів дасть змогу:
стабілізувати та надалі скоротити рівень смертності дітей у віці до 1
року до 12 на 1000 народжених живими;
знизити рівень смертності дітей від 0 до 14 років до 98 на 100.000
населення відповідного віку за рахунок зменшення смертності від:
інфекційних захворювань – до 3;
вроджених вад розвитку – до 20;
травм, нещасних випадків та отруєнь – до 20;
хвороб нервової системи та органів чуття – до 4;
хвороб органів дихання – до 5;
знизити рівень загальної захворюваності дітей на 15 відсотків;
підвищити рівень охоплення дітей профілактичними щепленнями до 95
відсотків, що дасть змогу:
знизити інфекційну захворюваність у цілому;
ліквідувати захворюваність на поліомієліт та випадки смерті від
дифтерії;
довести рівень грудного вигодовування немовлят у віці до 4 місяців до 75
відсотків, що сприятиме значному зменшенню захворюваності дітей
молодшого віку;
знизити рівень інвалідизації дитячого населення;
забезпечити право кожної дитини на отримання кваліфікованої медичної
допомоги;
скоротити рівень недостатності харчування дітей, подолати вітамінну
(вітаміни А і С) та йодну недостатність у дітей;
створити економічні умови для розвитку вітчизняної індустрії дитячого
харчування, що дасть змогу скоротити обсяги закупівлі продуктів дитячого
харчування за кордоном;
поліпшити якість освіти та виховання дітей з урахуванням їх
індивідуальних здібностей і потреб;
створити належні умови для соціальної адаптації та захисту інтересів
дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків,
дітей-інвалідів;
забезпечити підтримку творчо обдарованої особистості;
забезпечити формування нових засад соціального та правового захисту
дітей та сімей з дітьми;
забезпечити інтеграцію зусиль центральних і місцевих органів державної
виконавчої влади, установ та організацій, спрямованих на захист прав
дітей.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Указ Президента від 18.01.1996 № 63/96 “Про Національну програму “Діти
України””
Соціальні програми України. Методичний збірник. – К., 2004.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
