.

Об\’єкти авторського права (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
929 7990
Скачать документ

Реферат

на тему:

Об’єкти авторського права

Об’єктом авторського права є твір науки, літератури чи мистецтва,
виражений у будь-якій об’єктивній формі. Твір — це результат творчої
праці автора, комплекс ідей, образів, поглядів тощо. У статті 5 Закону
про авторське право вмішено перелік об’єктів авторського права та
загальні ознаки їх. Це можуть бути усні твори (промови, лекції,
доповіді, виступи, проповіді тощо), письмові (літературні, наукові,
технічні), музичні твори, переклади, сценарії, твори образотворчого
мистецтва тощо. Закон не дає повного переліку об’єктів авторського
права, оскільки життя у своєму розвитку може породжувати нові й нові
форми об’єктивного вираження творчої діяльності людей.

Об’єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і
мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного,
наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті
тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп’ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та
інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами,
подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного
ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні
вироби тощо, якщо вони не охороняються законами України про правову
охорону об’єктів промислової власності;

12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що
стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та
інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і
обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та
антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що
вони є результатом творчої праці за добором, координацією або
упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять
до них як складові частини;

16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування
українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

17) інші твори.

Охороні підлягають всі твори, зазначені вище, як оприлюднені, так і не
оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх
призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама,
пропаганда, розваги тощо).

Передбачена Законом правова охорона поширюється тільки на форму
вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи,
методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття,
навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й
оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно
до Закону.

Не є об’єктом авторського права:

а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер
звичайної прес-інформації;

б) твори народної творчості (фольклор);

в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні
документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру
(закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та
їх офіційні переклади;

г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів
державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань;
символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ
та організацій;

д) грошові знаки;

е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач,
телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають
критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis
(своєрідне право, право особливого роду).

Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах “г” і “д”
частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження розглядаються
як твори і охороняються відповідно до цього Закону.

Об’єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, який
має певні, встановлені законом, ознаки: а) творчий характер; б)
вираження в об’єктивній формі.

Об’єктом авторського права може бути лише твір, який є результатом
творчої праці автора. Не вважається об’єктом авторського права суто
технічна робота (наприклад, передрук на друкарській машинці чужого твору
або навіть його літературна обробка — редагування, коректура тощо).

Твір може бути виражений у будь-якій об’єктивній формі, але обов’язково
придатній для відтворення, сприймання. Сама об’єктивна форма може бути
усною, письмовою (ноти, креслення, схеми, запис на платівку, магнітну
плівку, фотографії тощо). Задум письменника чи композитора, який у
свідомості автора вже склався у закінчену форму, образ, певне сполучення
звуків, але не виражений зовні у будь-якій формі, не визнається об’єктом
авторського права.

Об’єктами авторського права можуть бути хореографічні твори і пантоміми;
збірники творів народних пісень, законів, судових рішень тощо. Авторське
право у цих випадках виникає на творчий характер добору і розміщення,
але не поширюється на зміст зібраних творів.

Самостійним об’єктом авторського права є переклад твору іншою мовою,
оскільки робота перекладача вважається творчою.

До об’єктів авторського права відносять різні види музичних творів з
текстом або без нього (інструментальні — симфонії, сонати, квартети і
вокальні —пісні, романси тощо), а також музично-драматичні — опери,
оперети, балет. Музичні твори, якщо вони не записані, об’єктом
авторського права стають з моменту першого публічного виконання.

Авторське право визнається за будь-яким твором в галузі науки,
літератури, мистецтва незалежно від його форми, готовності і художньої
цінності. Це положення має важливе значення, оскільки охороняє твори
різного художнього рівня і мети, у тому числі й такі, які не
призначалися автором для публікації (наприклад, листи, щоденники,
особисті записи, враження).

Зміст художнього чи наукового твору також може бути виражений в тій чи
іншій формі. Так, наукові твори можуть бути втілені у словесну
науково-літературну або інші форми — карти (географічні, геологічні),
креслення, ескізи, моделі, макети тощо. Ще більш розмаїтими є форми
художніх творів — література, музика, живопис архітектура, графіка.
Інколи художній твір як єдине ціле з’являється внаслідок використання не
однієї, а двох чи більше форм, наприклад, музично-драматичні твори
(музика і текст або музика і танець).

Сучасний рівень науки і техніки дає змогу створювати складні твори, в
яких поєднуються кілька форм, наприклад, кіно- і телефільми
(літературний текст, музика, декорації тощо). Об’єктом авторського права
виступає фільм як єдине ціле. Проте самостійними об’єктами авторського
права в аудіовізуальному творі можуть бути сценарій, музика,
пояснювальний текст, робота головного оператора, художника-постановника,
які увійшли складовою частиною до твору.

Отже, твір як об’єкт авторського права втілений у певну матеріальну
форму: рукопис, ноти, скульптура, картина тощо. Проте авторське право на
твір (як нематеріальний об’єкт авторського права) і право власності на
річ, в яку він втілений, не залежать одне від одного. Тому не слід
плутати твір як об’єкт авторського права і річ — рукопис, картину,
примірник книги. На річ, в яку матеріально втілюється твір, може
існувати право власності, право користування тощо, але не авторське
право. Так, продаж письменником своєї книги не позбавляє його авторських
прав (ст. 10 Закону про авторське право).

Список використаних першоджерел

Конституція України. – К., 1996.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 4 лютого 1994 р.
ст. – 41.

Постанова Кабінет Міністрів України №784 «Про мінімальні ставки
авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва» від
18 листопада 1994 р.

Цивільний кодекс Української РСР

Цивільний процесуальний кодекс України

Постанови Пленуму Верховного суду України (1995-1998). Правові позиції
щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ / Відп. редактор
П.І. Шевчук. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 72 с.

Захсит цивільних справ у суді. Посібник / Укладачі В.В.Комаров, В.А.
Бігун, П.І. Радченко. За ред. В.В. Комарова. – Х.: Основа, 1995. – 256
с.

Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. –
К.: Вентурі., 1997. – 544 с.

Бюлетень законодавства і юридичної практики України. Практика судів
України в цивільних справах. Шевчук П.І., Ярема А.Г., Девиденко Г.І., –
К.: ЮРІНКОМ – 1995.

Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. –
К.: Вентурі., 1997. – С. 383.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 4 лютого 1994
р. ст. – 21.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020