UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрирода вибору: шляхи самоорганізації особистості у її життєвому світі (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3186
Скачало369
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Природа вибору: шляхи самоорганізації особистості у її життєвому світі

 

Життєвий вибір, завдяки якому особистість змінює старі смисли і шукає

смисли нові, енергетично забезпечує реконструювання життєвого світу,

якісні зміни його просторово-часових координат. Власними життєвими

виборами людина будує свою індивідуальну історію, її подієву канву.

Вибираючи, ми маркуємо поворотні події свого життя, вписуємо їх у свій

індивідуальний контекст, означуємо, асимілюємо, привласнюємо.

 

Роблячи ключові життєві вибори, ми намагаємося розпочати нові

причинно-наслідкові ряди, наприклад, ряд професійної чи сімейної

самореалізації. Вибір дає можливість для по-справжньому вільної

причинності, можливість для самовизначення причин, коли суб’єктність

звучить особливо голосно.

 

Вибирання є особливим процесом, особливою активністю, спрямованою на

пошук та аналіз альтернатив, диференціацію пріоритетів, на синтез

віднайдених стратегій ціледосягнення.

 

Навіть дуже детальне вивчення зовнішніх і внутрішніх детермінант вибору

не забезпечить прогнозу його результатів для особистості, якщо невідомою

залишиться сама логіка душевного життя, логіка плинного досвіду, логіка

світопобудови і світоперетворень. Для ефективного вивчення життєвого

вибору бажаним є використання динамічного або процесуально-динамічного

підходу. Щоб зрозуміти природу життєвого вибору, необхідно передусім

визначитися з методологією дослідження, якою до певної міри може стати

синергетика.

 

Нагадаємо, що первинно автор синергетичного підходу професор Г.Гакен

підкреслював, що синергетика вивчає системи, які складаються з великої,

дуже великої кількості компонент або підсистем, котрі складно

взаємодіють. Слово “синергетика” означає “спільну дію”, підкреслюючи

узгодженість функціонування частин, що відтворюється в поведінці системи

як цілого [1].

 

Чому для нашого дослідження зручною є саме синергетика? Не лише тому, що

синергетика сьогодні має статус метанауки, від самого зародження

покликаної відіграти роль комунікатора між різними науками. І не тому,

що, на думку палких прихильників синергетики, вона має найближчим часом

набути статусу філософської теорії, а можливо, і замінити діалектику.

 

Головним аргументом для залучення синергетичного контексту в

психологічне дослідження є спроба нового розуміння системного підходу,

розуміння далеко не такого механістичного, як раніше. Саме синергетика

вивчає загальні закономірності еволюції (розвитку в часі) систем

будь-якої природи. І, нарешті, саме синергетика дає змогу побачити

самостворення нових систем, суб’єктність у її глибинному, базальному

сенсі.

 

У синергетиці, яка примирює такі два екстремістські підходи до вивчення

тих чи тих феноменів, як редукціоністський і голістичний, розгляд явищ

відбувається на проміжному, не мікро- і не макро-, а мезоскопічному

рівні. Ця обставина має таке суттєве значення, що синергетику визначають

як науку про самоорганізацію. Згідно із сучасними уявленнями, хаос на

одному рівні може приводити до впорядкування, самоорганізації на іншому.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ