UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПсихологічна структура діяльності (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1614
Скачало537
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Психологічна характеристика девіантної поведінки

 

1. Поняття девіантної поведінки в психології

 

Девіантна поведінка є одним з видів відхилень в поведінці, пов’язаних з

порушенням відповідних до віку соціальних норм і правил поведінки,

характерних для мікросоціальних відносин, зокрема (сімейних чи

студентських) і малих соціальних груп. Негативні форми девіації є

соціальною патологією: п’янство, алкоголізм, токсикоманія і наркоманія,

проституція, суїцид, правопорушення та злочинність. Вони

дезорганізовують суспільство, підривають його основи і завдають значної

шкоди, у першу чергу, особистості самого студента.

 

Під девіантною (лат. deviatio – відхилення) поведінкою слід розуміти: 1)

вчинок, дії людини, що не відповідають офіційно встановленим чи фактично

сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам); 2)

соціальне явище, виражене в масових формах людської діяльності, які не

відповідають офіційно встановленим чи фактично сформованим у даному

суспільстві нормам (стандартам, шаблонам).

 

У першому значенні девіантна поведінка переважно предмет психології,

педагогіки, психіатрії. В другому значенні – предмет соціології і

соціальної психології. Зрозуміло, таке дисциплінарне розмежування

відносне.

 

Вихідним для розуміння відхилень служить поняття «норма».

 

У теорії організації склалося єдине – для природних і суспільних наук –

розуміння норми як межі, міри припустимого (з метою збереження і зміни

системи). Для фізичних і біологічних систем – це припустимі межі

структурних і функціональних змін, при яких забезпечується схоронність

об'єкта і не виникає перешкод для його розвитку. Це – природна

(адаптивна) норма, що відбиває об'єктивні закономірності збереження і

зміни системи.

 

Соціальна норма визначає історично сформований у конкретному суспільстві

межу, міру, інтервал припустимого (дозволеного чи обов'язкового)

поводження, діяльності людей, соціальних груп, соціальних організацій. У

відмінності від природних норм фізичних і біологічних процесів соціальні

норми складаються як результат адекватного чи перекрученого відображення

у свідомості і вчинках людей об'єктивних закономірностей функціонування

суспільства. Тому вони або відповідають законам суспільного розвитку,

будучи «природними», або недостатньо адекватні їм, а інколи вступають у

протиріччя через перекручений – класово обмежене, релігійне,

суб'єктивістське, міфологізоване – відображення об'єктивних

закономірностей. У такому випадку аномальною стає «норма», «нормальні»

же відхилення від її.

 

Ось чому соціальні відхилення можуть мати для суспільства різні

значення. Позитивні служать засобом прогресивного розвитку системи,

підвищення рівня її організованості, подолання застарілих,

консервативних чи реакційних стандартів поведінки. Це – соціальна

творчість: наукове, технічне, художнє, суспільно-політичне. Негативні –

дизфункціональні, дезорганізують систему, підриваючи часом її основи. Це

– соціальна патологія: злочинність, алкоголізм, наркоманія, проституція,

суїцид.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ