UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановлення і розвиток рекламної справи в Україні (реферат)
АвторPetya
РозділРеклама, паблік рілейшин, звязки з громадськістю
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось25235
Скачало1869
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

сце спілкування й обговорення; і в наш час кажуть:

ток-шоу).

 

Характерним для ринків Київської Русі було спорудження на них або біля

них храмів. По-перше, це було викликано тим, що храми були місцем

найбільшого скупчення людей — потенційних покупців (як бачимо, давні

бізнесмени вже тоді по-своєму розумілися на маркетингових комунікаціях.

—Авт.); по-друге, згідно зі статутом князя Володимира саме церкві було

віддано нагляд за мірами і вагами в містах — церкви мали берегти їх

справедливість, "не умножати, ані умаляти".

 

Значне місце в економіці Київської Русі займало ремісниче виробництво.

На ринках Києва були дуже популярні вироби гончарів — горщики, миски,

корчаги, амфори київського типу, світильники, облицювальні плитки. Кожен

гончар, дбаючи про репутацію і рекламуючи свою продукцію, ставив на

своїх товарах спеціальне клеймо (зараз ми називаємо це фірмовим знаком,

торговою маркою). Традиційно кожен гончар на Русі мав своє клеймо.

 

Істотне значення в розвитку протореклами мала писемність. Поява

писемності пов'язана із соціально-економічним і культурним

 

прогресом Київської Русі. До X ст. відносять повідомлення про

писемність, що згадується в договорах Русі з греками в 911 і 944 р.

Тексти цих договорів наведені в "Повісті минулих літ". У договорах

зустрічаємо прямі свідчення про наявність писемності на Русі. Так, у

договорі 911 р. згадується звичай писати духівниці (духовний заповіт),

коли заповідач їде в чужу країну.

 

Особливе зацікавлення викликає так звана Софійська абетка, виявлена на

стіні Михайлівського вівтаря Софійського собору. Вона складається з 27

літер, в основному грецьких і слов'янських. На думку С. Висоцького

(дослідника історичних пам'яток Софійського собору), "Софійська абетка

відбиває один із перехідних етапів східнослов'янської писемності.

Можливо, що перед нами алфавіт, яким користувалися на Русі ще в часи

Аскольда і Діра".

 

Після прийняття на Русі візантійського православ'я, що стало "культурою"

новоутворених християн, на Русі остаточно затверджується кирилична

система письма. Кирилицею написані всі відомі нам літописи XI і

наступних століть: "Остромирівське євангеліє", "Ізборники" 1073 і 7076

p., "Слово про закон і благодать" та ін. Кирилицею написані і "графіті"

на стінах Софійського собору (рис. 2) — понад 300 написів і малюнків —

писемних свідчень, що поповнили наше уявлення про події давньоруської

історії*. Так, один із написів 1032 р. повідомляє про народження в князя

Ярослава Мудрого сина Всеволода. В інших написах повідомляється про

смерть "царя нашого" Ярослава Мудрого, про продаж землі Бояна і сплату

Софії десятини та ін.

 

Рис 1 Написи-"графіті" на стінах Софійського собору**

 

У Софійському соборі виявлено найдавніший напис, датований 1052 роком. У

ньому повідомляється про удар блискавки в Софійський собор.

 

Цей напис на 16 років давніший від знаменитого напису на

Тмутараканському камені 1068 року, в якому розповідається про те, як

тмутараканський князь Гліб міряв узимку море по льоду від Тмута-ракані

(сучасна Тамань) до Корчева (Керчі) [18, с. 143]. Крім Софійського

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ