UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНеоязичництво(реферат)
АвторPetya
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3975
Скачало1163
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Неоязичництво

 

ПЛАН

 

1. Поняття про неоязичництво

 

2. Основні напрямки та різновиди неоязичництва

 

3. Історія слов’янського неоязичництва

 

4. Сучасне українське неоязичництво

 

Список використаної літератури

 

1. Поняття про неоязичництво

 

Неоязичництво - сукупність сучасних течій, що закликають до відновлення

язичницьких уявлень, культів та обрядів.

 

Неоязичництво, чи нативізм (від лат. nativus — рідний, природний) — це

реконструкція дохристиянських політеїстичних вірувань.

 

Неоязичництво – це релігія, сконструйована в основному в 70-і – 90-і

роки на основі вірувань, пантеону божеств, символів, практик та інших

елементів древніх релігій.

 

У західних (північно-американських) дослідженнях неоязичництво

найчастіше кваліфікується як релігія (сектантський рух, релігійний

напрямок), близький до сатанізму чи близький до нього.

 

Досить поширене змішування неоязичництва із сатанізмом і в християнських

фундаменталістів. Неоязичництво, з одного боку, визнається рухом

самостійним, але, з іншого боку, що має загальні формальні ознаки і

точки дотику із сатанізмом.

 

Узагалі, у західних дослідженнях класифікація релігійних культів дуже

нечітка і навіть хаотична, що, ймовірно, обумовлено об'єктивною

причиною: немає критеріїв оцінки релігійних об'єднань ні з формальної,

ні зі змістовної точок зору.

 

Дехто схильний сатанізм включати в число язичницьких груп. Велика

частина неоязичників заперечує зв'язок із сатанізмом з тієї причини, що

сатаністи не визнають існування божеств, їхня релігія егоцентрична і

вони нерідко практикують чорну (приносячу шкоду) магію.

 

Неоязичники ж звичайно вірять у Богиню (богинь) і Бога (богів), велику

частину їхніх ритуалів складає зцілювальна практика, і їм особливо

заборонено відправляти чорну магію.

 

Найпоширеніша думка говорить, що неоязичники – не більш ніж самостійні

групи віруючих.

 

Говорячи про слов'янське неоязичництво, то слов'янський нативізм (чи

неоязичництво) — це реконструкція дохристиянських язичницьких вірувань

древніх слов'ян, повернення до боговшанування Перуна, Велеса, Макоші та

ін. на основі деяких історичних відомостей та власних уявлень із

запозиченням з вчень і обрядів політеїстичних вірувань інших народів і

окультизму.

 

2. Основні напрямки та різновиди неоязичництва

 

У сучасному неоязичництві можна позначити чотири взаємопроникаючі течії:

 

1. народно-побутова,

 

2. етнічна,

 

3. екологічна,

 

4. націоналістична.

 

Народно-побутове язичництво переважає в сільській місцевості і складає

набір марновірств (віра в прикмети, гадання й окультно-магічні впливи

(пристріт, псування, вирок) і спрощений набір уявлень про потойбічний

світ (домовики, упирі, русалки й ін.). Воно найчастіше переплітається зі

світоглядом тієї релігії, яка традиційна для даної місцевості, будь то

іслам чи православ'я, але може і включатися як органічна складова в

місцевий етнічний культ.

 

Етнічне язичництво — це політеїстичні культи, які мають глибокі

історичні корені. Їхньою відмінною рисою є автохтонність і цілісність

світогляду. Такими, наприклад, є шаманські культи корінних народів

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ