РЕФЕРАТ
на тему:
Віровчення і обрядовість в іудаїзмі
Серед пізніх національних релігій, які значною мірою вплинули на ”
подальший розвиток релігійних вірувань, слід в першу чергу назвати
іудаїзм — національну релігію євреїв. Багато світоглядних уявлень, догм
і ритуалів іудаїзму можна виявити в світових релігіях – християнстві та
ісламі. Крім того, в умовах втрати державності ї території, іудаїзм на
протязі двох тисячоліть відігравав роль головного чинника збереження
євреїв як нації. Розглянемо докладніше основи цієї релігії.
Іудаїзм виникає приблизно в ХІ-Х ст. до нашої ери на території сучасних
Ізраїлю, Палестини і Лівану. Ці землі були об’єктом частих завоювань,
після одного з яких, за часів вавілонського царя Навуходоносора (VI ст.
до н.е.) більшість євреїв потрапила в полон в Дворіччя, де перебувала
кілька десятиліть. Поневіряння і переслідування євреїв призвели до
виникнення глибокого світоглядного протиставлення “ми – вони” і
самоізоляції, а в релігійному вченні – ідеї боговибранності, настанов
щодо заборони для євреїв шлюбів з неєвреями, диференціація моральних
установок в ставленні до одновірців і неєвреїв тощо.
До головних догматів іудаїзму належать: віра в єдиного бога Яхве, в
прихід месії, в безсмертя Душі та існування загробного царства. Віра в
єдиного бога Яхве, який раніше був богом одного із племен Ізраїля
складається в період після полону (з останньої третини VI ст. до н.е.).
В ній Яхве уявляється як владний, жорстокий, схильний до помсти бог.
Тому чітке дотримання вимог.і настанов Яхве стає головним змістом
іудаїзму, а джерелом віри є не роздуми (як в томістській схоластиці), а
виключно откровення Біблії. Важливим є і те, що причина-бід і нестатків
євреїв переноситься на них самих: вона пояснюється як недотримання
божественного заповіту і божественного закону (Тори). І навпаки –
досягнення життєвого успіху є нагородою Яхве.
Важливою складовою частиною іудаїзму є вчення про месію-спасителя, який
прийде, щоб здійснити праведний суд, воздати людям по їхнім заслугам. В
“дні месії”, згідно іудаїзму, світ буде повністю обновлено: земля буде
щоденно давати нові хліби, плоди і шовкові вбрання, люди житимуть 1000
років, жінки щоденно народжуватимуть дітей, зникнуть хвороби, війни,
суперечки тощо.
Серед священних книг іудаїзму найважливішими вважають перші п’ять, які
отримали назву Тора (закон) або “п’ятикнижжя Мойсея”. З них ми
дізнаємося про віру в єдиного бога Яхве, про творення світу, про перших
людей і першорідиий гріх, генеалогія дванадцяти колін Ізраїлевих,
історія полону і головне – передані богом через Мойсея правила поведінки
правовірних іудеїв. Крім Тори в Старому Заповіті містяться вчення інших
пророків і вождів древніх євреїв.
З часом виявилася необхідність в тлумаченні Старого Заповіту, особливо
малозрозумілих і суперечливих положень цієї об’ємної книги. Це
здійснюється в Мішні (III ст. н.е.), яка складається з 63 книг і
тематично розділена (катехізована) на 6 розділів. В свою чергу
поясненням Мішни служить Гемара. Мішна і Гемара об’єднуються в Талмуд,
який також поважається як – священна книга.
Найбільш поширеним обрядом в іудаїзмі є молитва, яка згідно віри досягає
небес і впливає на рішення ангелів: Під час ранкової молитви (крім
суботи і святкових днів) іудей повинен молитись, поклавши на ліву руку і
чоло філактерин – кубічної форми ящички з ремінцями, заповнені
пергаментом з текстами Старого заповіту. Філактерин відіграє роль
амулету від злих сил. В іудейській обрядовості існує чіткий поділ їжі на
трефну (недозволену) і кошерну ( дозволену). Наприклад, недозволеним є
вживання в їжу крові тварин, м’яса нежвачних тварин (наприклад, свині),
одночасного вживання м’ясної і молочної їжі.
Важливим обрядом є обрізання-продовження древніх обрядів ініціацій або
посвячення хлопчиків 12-16 років в чоловіки. Ритуальне обливання перед
суботою і в свята здійснюється в мікве — спеціальному басейні,
наповненому дощовою чи джерельною водою. Перед кожною молитвою
відбувається обов’язкове обливання рук.
Головним святом в іудеїв є Пасха. Її чин заповнений обрядами,
присвяченими приходу месії і його предтечі Іллі. Пасха пов’язана також
як свято виходу євреїв з Єгипту. Свято шебуот щорічно вінчає дарунок
бога Яхве пророкові Мойсею тексту Тори (П’ятикнижжя). Свято йом-кіпур
(судний день) – це покаяння перед богом і очікування знаків про те, як
пройде наступний рік.
Отже, основний принцип іудаїзму – віра в єдиного бога, що сформувалася
поступово шляхом злиття понять: Бог отців, Ягве (що був у давніх іудеїв
богом гір та пустель), та Господь – грізний бог, який з`явився перед
Моїсеєм. Бог старого заповіту має багато імен: Саваов, Ягве, Ієгова,
Елохім в залежності від контексту їх вживання. В іудаїзмі були
заборонені кроваві жертви.
З Старого заповіту знаємо, що нащадки дванадцяти синів Іакова,
дванадцять колін Ізраілевих, потрапили у рабство в Єгипті. Бог призвав
Моїсея, щоб той їх визволив. Коли сам Бог наслав на Єгипет “10 казней”,
фараон відпустив народ Ізраїля, але потім передумав і наказав своєму
війську наздогнати Моісея коло Червоного моря. І тут, за велінням Бога,
води морські розступились, а над єгипетським військом зімкнулись. Ця
подія відзначається під час свята Пасхи.
Іудеї вірять в загробне життя, але найбільшу увагу іудаїзм приділяє
земному життю. Засновником можна вважати Моїсея (жив бл. 1250 р. до
н.е), якому Бог передав Тору (завіт). В основі іудаїзму лежить Тора, або
“закон” – п`ять перших книг єврейської Біблії. Тора означає не тільки
“закон”, а і “вчення”, “настанова”. Тора містить в собі вчення Бога про
себе самого, про мету творіння і про те, що його народ повинен бути
покірним йому. Читання Тори – найважливіша частина служби в синагозі
(зібранні), там же віруючі звертаються до Бога з молитвою.
Тора містить 613 заповідей: 238 наказів і 365 заборон – це настанови
Бога, яким мають слідувати віруючі.
Іудеї почитають суботу – день коли заборонена будь-яка робота, день який
нагадує про останній день творіння.
Святе місце для іудеїв – Стіна плача. 2000 років тому в столиці
давньоєврейської держави Ієрусалімі за наказом царя Ірода було збудовано
храм, сьогодні від нього залишилась лише Західна стіна – Стіна плачу,
яка є пам`яткою про зруйнування храму і держави. Сьогодні євреї з усього
світу приїздять щоб помолитися коло Стіни плачу.
ЛІТЕРАТУРА
Калінін Ю.А., Харьковщенко Е.А.Релігієзнавство. – К., 1995, с. 42-77.
Лубський В.І.Релігієзнавство. К., 1997, с.179-201.
Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1964.
Угринович Д.М. Введение в религиеведение: – М., 1985.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
