UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАгітаційна промова - як політичне красномовство (реферат)
АвторPetya
РозділРиторика, ораторське мистецтво, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9235
Скачало1122
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Агітаційна промова - як політичне красномовство

 

Політичне красномовство — це виступ оратора, що виражає інтереси тієї

чи іншої партії (політичної сили) чи роз'яснює якусь суспільно-політичну

ситуацію. Політичне красномовство як один Із засобів боротьби за владу

чи гармонізацію суспільних відносин заявило про себе у найдавніші часи,

коли люди намагалися вирішувати соціальні конфлікти не тільки зброєю, а

й силою переконання.

 

Характерно, що навіть у первісних, дикунських суспільствах політичне

красномовство відігравало колосальну роль, і за своїм психологічним

малюнком майже не відрізнялося від сучасного:

 

"Під час загального зібрання воїнів, коли спіє кукурудза, відбуваються

живі суперечки. Королю вільно задають будь-які запитання, на які він

мусить відповісти, причому так, аби ці відповіді задовольнили народ. У

цей час я бачив, як прості воїни вибігали зі своїх рядів, перетворюючись

на натхненних ораторів, вони були вкрай збуджені, вони не тільки

обмінювалися палаючими поглядами з королем Пандою, а й клеймили його на

очах у всіх; вони засуджували його дії, обвинувачували його в підлості

та малодушші, вимагали від нього пояснень, спростовували його

контраргументи, розбирали по кісточках його відповіді і викривали їхню

брехливість; нарешті, вони гордовито погрожували королеві і закінчували

виступ жестом презирства. Також я бачив, як після таких дискусій

прибічники короля та прибічники опозиції кидалися одне на одного. Я

бачив, як на голос деспота вже ніхто більше не звертав уваги, і ось-ось

мала б вибухнути революція, і ось-ось мав би виступити якийсь амбіційний

чоловік, аби використати обурення противників короля. Але що не в

меншому ступені мене здивувало, то це порядок, який встановлювався по

закінченні такого роду народного трибуналу".

 

Коли стадію дикунства змінила стадія варварства, роль красномовства ще

більш зросла. Так, у дохристиянській Ірландії в перші століття нашої ери

вже існувало розвинене публічне красномовство на тінгу — приблизному

аналогу слов'янського віча. Про це свідчать записи, зроблені першими

християнськими місіонерами:

 

"Стали улади тримати раду після смерті Конхобара, аби вирішити, кому

передати королівську владу... І сказав так Генан Груасдол, син Кагбада:

— Знаю тепер я, хто повинен стати королем в Ірландії — то Кормак Конд

Лонгас, син Конхобара, найшляхетніший муж, не обділений нічим: видом

дивним і хоробрістю, даром честі й справедливості. Йому перед смертю

звелів Конхобар передати владу, оскільки він був найстаршим з його синів

і вихованець Фергуса, сина Ройгового, що ні разу не розорював наших

країв, якщо випадало йому бути з Кормаком... Погодилися улади з такими

словами Генана".

 

За свідченнями давньогрецьких істориків, подібні промови виголошували і

скіфи. А літопис Нестора фіксує (через фольклорний переказ) промови

давніх руських князів, однією з найяскравіших серед яких є промова князя

Святослава, оточеного чужим військом, до своєї бойової дружини:

 

"... уже намъ нБкамо ся дБти, волею и неволею стати противу; да не

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ