Реферат на тему:
Інтернет як технологічна основа глобалізації
Глобальне суспільство характеризується наявністю інформаційного
підґрунтя функціонування економічної, політичної, соціальної і духовної
сфер.
У цьому плані подією дійсно планетарного масштабу стала поява Інтернету
(INTERNET) і Всесвітньої павутини (World Wide Web, або скорочено WWW).
Подекуди ці поняття ототожнюють, але насправді йдеться про різні речі.
Початок наукових розробок, які згодом привели до створення Інтернету,
датують 60-ми роками минулого століття. Саме в цей час в управлінні
перспективних досліджень і розробок (ARPA) міністерства оборони США було
розпочато створення комп’ютерної мережі дослідницьких центрів кількох
університетів і компаній, які займалися військовими розробками.
Архітектори створеної 1969 р. комп’ютерної мережі ARPANET водночас
виконували два завдання: по-перше, намагалися поліпшити оперативний
обмін інформацією між вченими згаданих вже дослідницьких центрів,
по-друге, працювали над проблемою збереження інформації в разі нанесення
ядерного удару з боку вірогідного противника (тобто Радянського Союзу).
Протягом кількох років ця мережа, яка згодом стала основою для створення
Інтернету, розвивалася як складна конфігурація з обмеженим доступом. Це
було пов’язано не тільки із спеціальним режимом зберігання стратегічно
важливої інформації військово-промислового комплексу, але і складністю
суто технологічних питань, доступних лише “просунутим” в комп’ютерних
справах фахівцям — програмістам.
Зрозуміло, що вчених це не дуже влаштовувало, оскільки складність
користування великим об’ємом корисної інформації перешкоджала науковим
дослідженням.
Цікаво, що ідея Всесвітньої павутини набула практичного втілення завдяки
розробкам європейських вчених. Вже згодом інтернет-технологію з успіхом
реалізували СІЛА, які й донині є світовим лідером в
інформаційно-комунікаційній сфері.
А починалося створення Всесвітньої павутини з ідеї створення
гіпертекстового мережевого середовища, яку наприкінці 80-х років висунув
один зі співробітників Європейського центру ядерних досліджень (CERN)
Тім Бернерс-Лі (Женева).
Під час розробки цієї технології і народилася система WWW, коли на
комп’ютерах CERN був встановлений перший веб-сервер.
Треба віддати належне оперативності американців: вже через кілька
місяців по тому з’являється перший веб-сайт за межами Європи — в США. А
невдовзі вже вони стають законодавцями моди в цій галузі
Темпи зростання Павутини вражають. Ще в березні 1993 р. її трафік
становив лише 0,1 % трафіка магістралі Інтернету, але вже через півроку
він зріс у 10 разів, тобто до 1 %! Такими ж бурхливими темпами йшло
збільшення числа веб-серве-рів, а також кількості користувачів
Інтернету.
Наприкінці XX ст. Всесвітня павутина дає настільки потужний поштовх
інтернетизації світу, що стає предметом обговорення на Брюссельському
саміті країн Великої сімки (1995).
1991 р. Інтернет охоплював 5 тис. мереж із 40 країн світу і об’єднував
700 тис. комп’ютерів, якими користувалися 4 млн осіб.
На думку дослідника цієї проблематики Г. Вайнштейна, до кількісних даних
розвитку Інтернету треба ставитися досить обережно. І справа не тільки в
складності підрахунків масштабів інтернетизації. Темпи розвитку цієї
мережі є настільки бурхливими, що цифри охоплення користувачів Інтернету
кардинально змінюються мало не щомісяця.
Скажімо, телефону знадобилося 38 років, щоб він став доступним засобом
комунікації для 30 % американців. Телевізор здолав цей рубіж за 17
років, а комп’ютер — за 13. Натомість Інтернет охопив ЗО % населення США
лише за 7 років переможної ходи від екзотичної новації до повсякденної
необхідності
За оцінками експертів, до кінця 2005 р. кількість користувачів Інтернету
може становити до 1 млрд людей.
Буде змінюватися і структура користувачів цієї мережі. У 2000 р. на долю
США припадало 34 % усіх користувачів Інтернету, на долю Західної Європи
— 29 %, країн Азійсько-Тихо-океанського регіону (без Японії) — 16 %, на
долю Японії — 10 % і на долю решти країн — 11 %.
Очікується, що вже 2005 р. найбільше користувачів мережі буде в країнах
АТР і в Європі.
Хоча певний час США, можливо, залишаться найбільш ін-тернетизованою
країною світу.
Водночас варто зауважити, що 95,6 % всіх підключень до Інтернету і 97 %
всіх існуючих в мережі сайтів (за станом на жовтень 2000 р.) припадало
на найбільш розвинені країни з ОЕСР і, відповідно, лише 4,4 % і 3 % — на
весь інший світ.
Темпи зростання інтернетизації світу зумовлені насамперед зниженням
собівартості комп’ютерів (які вже, по суті, зрівнялися із вартістю
кольорових телевізорів), а також завдяки зниженню вартості послуг
провайдерів (які здійснюють зв’язок користувачів із Всесвітньою
павутиною).
За іронією долі, завдяки розвитку нових інформаційно-комунікаційних
технологій нині для користування Інтернетом зовсім не обов’язково мати
вже й комп’ютер.
По-перше, можна отримувати інформацію через мобільний телефонний
зв’язок, по-друге, через систему кабельного телебачення з використанням
не дуже дорогих телевізійних приставок. Все це ще більше сприяє
збільшенню активної аудиторії Інтернету.
За прогнозними оцінками, всього у світі наприкінці 2004 р. буде більше
1млрд власників мобільних телефонів, а вже найближчим часом мобільні
телефони можуть стати поширенішим засобом доступу до Інтернету, ніж
комп’ютери.
Але це навряд чи дає підстави говорити про кризу розвитку Інтернету
(маючи на увазі значне зниження темпів появи нових веб-сайтів усіх
категорій, починаючи з 2001 p.).
На думку аналітиків, система Інтернету буде переживати певні
технологічні зміни. Прогнозують, що Інтернет майбутнього найімовірніше,
матиме набагато (революційне) більшу пропускну здатність комунікаційних
систем, а на зміну статичним веб-сторінкам прийде тримірний інтерфейс.
Вже йшлося, що навіть інтернет-статистику важко дослідити. Що вже тут
говорити про інтернет-прогнози. Давайте візьмемо їх до уваги, розуміючи,
що бурхливі темпи розвитку нових інформаційно-комунікаційних технологій
будуть і надалі залишатимуть нам більше запитань, ніж ствердних
відповідей…
Стосовно цифрового розриву між розвиненими країнами і тими країнами, що
розвиваються, то однією з причин цього явища є домінування англійської
мови в мережі Всесвітньої павутини. Зрозуміло, що за умов наявності
майже 80 % усіх веб-сайтів і 96 % комерційних сайтів, оформлених
англійською мовою, Інтернет ефективно забезпечує гегемонію Заходу. А
реальними наслідками розвитку Інтернету є, за свідченням вже згадуваного
Г. Вайнштейна, не стільки створення глобального світу, скільки
фіксування елітарного характеру нинішньої глобалізації. У цьому випадку
йдеться про те, що Інтернет не тільки стає технологічною основою нового
інформаційного суспільства, а й перетворюється на певний бар’єр, створює
перепони для вступу до нього країн, що розвиваються.
Список використаної та рекомендованої літератури
Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах. — М., 1974.
Антипов К. В.,Бажеиов Ю. К. Паблік рилейшнз. — М, 2002.
Ванштейн Г. Интернет как фактор общественных трансформаций // МЭиМО. —
2002. — № 7.
Винер Н. Кибернетика и общество. — Л., 1958.
Зверинцев А. Б. Коммуникационный менеджмент. — СПб., 1997.
Коломієць В. Міжнародні інформаційні системи. — К, 2001.
Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. — К, 2002.
Почепцов Г. Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. — К, 2001.
Роль ЗМІ у сприянні європейській інтеграції. — Європейська комісія,
2001.
Удовик С. Л. Глобализация: семиотические подходы. — ?., 2002.
Урсул. Информация. Методологические аспекты. — М., 1971.
Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. — М., 1993.
Юнг К. Г. Структура психики и процесс индивидуализации. — М., 1996.
Якобсон Р. Лингвистика и поэтика // Структурализм: “за” и “против”. —
М., 1975.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
