.

Інформаційно-комунікаційні канали. Функції мови і мовлення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
650 4033
Скачать документ

Реферат на тему:

Інформаційно-комунікаційні канали. Функції мови і мовлення

Ознайомившись з поняттям “комунікація” з теоретичної точки зору,
важливо дійти до розуміння матеріального підґрунтя соціальної
комунікації — комунікаційних каналів.

Під комунікаційним каналом будемо розуміти засіб цілеспрямованої
передачі інформації у процесі комунікаційної діяльності.

Комунікаційний канал сприяє створенню (кодуванню) передачі і прийому
(сприйняттю) інформації. Для цього потрібні мови, коди, знаки,
матеріальні носії інформації та технічне обладнання (шифратори, прибори
прийому та передачі сигналів, дешифратори сигналів та ін.).

Розвиток людської цивілізації супроводжувався збільшенням кількості
комунікаційних каналів.

На перших етапах людство використовувало природні засоби для передачі
змістових повідомлень двома каналами: невербальним(несловесним) і
вербальним(словесним).

Невербальний канал комунікації

Невербальний канал завдяки використанню міміки, жестів, рухів, інтонацій
дозволяє дуже добре передавати емоції людини.

У міжособистісних та групових комунікаціях роль невербального каналу
важко переоцінити, оскільки до 70 % інформації передається не словами, а
саме мімікою, жестами, рухами, паузою, інтонацією тощо.

Роль цього каналу підтверджується народним прислів’ям: “Краще один раз
побачити, ніж сто разів почути”.

Тому хай вас не дивує основне кредо телебачення: “Не суттєво, що ти
говориш, а суттєво, який ти маєш вигляд”. Для радіо, навпаки, кожне
слово, пауза, інтонація надзвичайно важливі.

У справедливості цієї “телевізійної формули комунікації” автор кілька
разів переконався особисто.

Одного дня, прийшовши на роботу, я мав кілька телефонних дзвінків, в
яких знайомі мені люди схвально відгукувалися про моє “вдале інтерв’ю”,
яке я нібито дав напередодні програмі Українських телевізійних новин
(УТ-1).

Мої нерішучі спроби заперечити сам факт “вдалого інтерв’ю” категорично
спростував один з колег: “Я сам бачив. Ти дуже розумно щось
коментував… Що? Не пам’ятаю, але твоя жовта краватка дуже пасувала
твоїй синій сорочці…”

Насправді події розгорталися так. Днем раніше міністр освіти і науки
України В. Кремень після відкриття традиційної освітньої виставки, в
якій, окрім МАУП, брали участь провідні вищі навчальні заклади (ВНЗ)
країни, дав інтерв’ю вищезгаданій програмі УТН.

Рис. 2. Типологія комунікаційних каналів

Оскільки ваш покірний слуга, перед тим як прийти на роботу ректором
МАУП, пропрацював понад п’ять років у прес-службі президента України,
його дуже добре знали телеоператори урядового каналу. Зрозуміло, що по
дружбі вони “взяли в рамку” об’єктива разом з міністром і мене.

Все моє “інтерв’ю” полягало в тому, що у відповідь на слова В. Кременя
про те, що недержавні ВНЗ все частіше дають фору державним, опановують
нові технології, видають багато цікавих підручників і монографій, я
підтвердив, що в нашій Академії щорічно виходить друком понад 100
книжок…

Позаяк сюжет про виставку, враховуючи інтерв’ю міністра, був досить
тривалим, а я майже весь час перебував у кадрі, у глядачів склалося
враження, що ректор МАУП дав розлоге інтерв’ю разом з міністром для
УТ-1.

Отже, для телебачення не має значення, що ти говориш (і чи говориш
взагалі!), а має значення, чи був ти в кадрі та який вигляд ти маєш

До речі, ще Чарльз Дарвін, вивчаючи у порівнянні емоції людей і тварин,
помітив, що є біологічно успадковані людьми невербальні засоби
комунікації (сміх, посмішка, плач, тремтіння від страху, холодний піт,
рум’янець непевності, нахмурені брови та ін.) і соціальнозумовлені
засобикомунікації (покачування голови на знак згоди або незгоди,
знизування плечима при нерозумінні, складання долонь при переконливому
проханні тощо).

Тож зауважимо, що невербальний канал є найбільш правдивим, оскільки
невербальні реакції генеруються на рівні підсвідомості правою півкулею
мозку (“чутливою”), а словесні висловлювання контролюються лівою
півкулею мозку (“абстрактно мислячою”).

Зрозуміло, що словами (себто — свідомістю) керувати простіше, ніж
емоціями (підсвідомістю). Тому останні є правдивішими.

Розуміючи, що слова поета: “Мысль изреченная — есть ложь” (В. Брюсов) не
далекі від істини, спецслужби вже давно використовують так звані
детектори брехні, робота яких спрямована на “зняття” невербальної
інформації під час відповідей на “вербальні” запитання.

Вербальний канал комунікації

Вербальний канал комунікації, який зараховують до природних
комунікаційних каналів, ґрунтується на мовних здібностях людини і
реалізується через передачу мовних повідомлень (текстів) в усній чи
письмовій формі.

Для того щоб передавати мовні повідомлення, людина має володіти:

• мовною здібністю, яка передається спадково і полягає в можливості
говорити і розуміти інших людей;

• однією з природних мов, якою людина оволодіває в дитинстві в
результаті первинної соціалізації;

• іноземною або штучною мовою (або мовами), яку людина може вивчити
протягом життя.

Природна мова, будучи фундаментальним блоком соціальної пам’яті,
відрізняється від мовлення, яке є матеріалізацією результатів мислення
за допомогою мови, що зберігається в індивідуальній пам’яті і
використовується людиною у процесі комунікації.

Мова і мовлення не можуть існувати одне без одного: мовлення
реалізується через мову, а без мови немає мовлення.

У своїй сукупності мова і мовлення виконують комунікаційну, мислительну
і прикладну функції, завдяки чому вони є засобами і предметами мислення,
про які ґрунтовніше можна дізнатися з рис. 3.

Функція соціалізації сприяє на основі володіння рідною мовою спілкуванню
з навколишнім соціальним середовищем і, як наслідок, допомагає вихованню
типового члена суспільства.

Світоглядна функція полягає в залежності соціалізованої особистості від
особливостей рідної мови. Етнічна свідомість і структура мислення
залежать від структури мови та її засобів.

Є мови, що мають 40 відмінків, а є, що не знають їх взагалі. Є мови з
великою кількістю приголосних (у саамів — 53) і малою (у гавайців — лише
7). Скажімо, в давньоєврейській мові відсутнє слово, яке означало синій
колір — в Біблії синій колір не згадується жодного разу.

Вочевидь і висновок різні народи розуміють по-різному і описують одні й
ті самі слова засобами рідної мови.

Інструментальна функція сприяє використанню мови для читання, перекладу,
спілкування з людьми іншої національності тощо, тобто мова виступає як
комунікативний інструмент.

Рис. 3. Типологія функцій та рівнів мови і мовлення

Функція самовизначення і само висловлювання здійснюється за допомогою
семантичних ресурсів рідної мови. Роздуми людини про внутрішнє Я
здійснюються рідною мовою, себто “внутрішній голос” говорить саме нею.
Проте є люди, які “вжилися” в образ представника іншого народу
(наприклад, розвідники можуть мислити іншою мовою). Але цікаво, що уві
сні або під час значного емоційного збудження люди все-таки говорять
рідною мовою.

Так, відомий радянський розвідник часів Другої світової війни (тепер би
назвали — терорист) Микола Кузнецов, який блискуче володів німецькою
мовою, розмовляв уві сні російською. Тому, коли він спав, з ним завжди
був його колега, який нікого не допускав у кімнату. Мета зрозуміла:
зберігання таємниці розвідувальної справи і прагнення не “засвітити”
справжнє ім’я агента спецслужби.

З жінками ще складніше. Під час пологів вони кричать рідною мовою. А
наприклад, хрестоматійно відома розвідниця часів Першої світової війни
(або шпигунка — як вам більше подобається) Мата Харі “погоріла” під час
бурхливої сексуальної ночі, коли почала виголошувати слова кохання
рідною мовою. На жаль, офіцер контррозвідки, якого вона покохала, не
виявився джентльменом і “здав” її своєму командуванню. А жінка була,
безумовно, не тільки красива, а й талановита. Працювати водночас на три
розвідки — це щось!..

Але йдемо далі…

Індивідуально-мовленнєві функції мови і мовлення

Функція розвитку інтелекту сприяє розвитку раціонального мислення, тобто
інтелекту особистості через використання внутрішньої мови для аналізу
отриманої інформації.

Емотивна функція сприяє емоційній оцінці та сприйняттю почуттів і волі
того, хто говорить, людиною, яка сприймає інформацію.

Культурно-нормативна функція, яка є приналежністю літературної мови,
“підтягує” людей до певного культурного рівня.

Проте варто взяти до уваги, що, окрім літературної мови, є
народно-розмовна мова, територіальні та соціальні діалекти, професійні
термінологічні системи, жаргони, кастові мови, які називають
соціолектами (наприклад, лікарі, юристи, масони, служителі культів
користуються в комунікації між собою власними соціолектами).

Функція ідентифікації індивіда з групоюполягає у використанні
обумовлених слів-паролей, характерних для певної соціальної,
національної чи територіальної спільноти.

Функціясуспільноїідентифікації реалізується через використання
мислительних конструкцій, притаманних для певного суспільства (держави).

Соціально-мовні функції мови і мовлення

Національно-культурнафункція, яка ґрунтується на сутні-сній функції
соціальної пам’яті, полягає у збереженні національної мови як духовного
генофонду народу.

Без мови немає народу і національної культури.

Етноформуюча функція тісно пов’язана з національно-культурною, оскільки
втрата рідної мови рівнозначна втраті національної самосвідомості. Саме
тому “культурний імперіалізм” завжди намагається знищити етноформуюче
підґрунтя народів.

Нинішні так звані глобалізаційні процеси, спрямовані на знищення
національно-культурної ідентичності народів, діють згідно з давньою
стратегією володарювання світом. Знищити мову, знищити національну
державу і нав’язати “світовий уряд”, який контролюється в основному
представниками однієї групи “бого-обраних” — така стратегія “нового
світового порядку”.

Функція поетичної творчості також пов’язана з походженням національних
мов, які є унікальними в поетичних засобах відтворення світу та всього,
що в ньому відбувається.

Функціястворенняштучнихмовполягає у формуванні нових засобів комунікації
на професійних та інших засадах. Але будь-які нові штучні мови
(програмування, хімічні, математичні, логічні, лінгвістичні) на кшталт
Есперанто тощо впроваджуються завдяки використанню природних мов і
можуть бути перекладені на них.

Соціально-мовленнєві функції мови і мовлення

Контактна функція забезпечує етикетний контакт між особистостями
безпосередньо або в групі у процесі повсякденного спілкування на теми
погоди, транспорту та інших політичне нейтральних речей.

Магічна функція розглядається міфологічною свідомістю з точки зору
заклинань, заговорів, порчі та ін. Тому не варто без необхідності й у
певному контексті згадувати ім’я Бога, його антипода, людини тощо,
оскільки, мовляв, це може мати трагічні наслідки.

Регулятивна функція полягає в управлінському впливі слова на
фізіологічні та психологічні процеси (вплив, зараження, гіпноз).

Але варто пам’ятати, що одне й те саме слово, сказане з різними
інтонаціями, може мати різний кінцевий результат.

Окрім того, варто також наголосити на тому, що функції мови і мовлення
реалізовуються на особистісному, міжособисті-сному, груповому і масовому
рівнях, що ставить завдання створення відповідних комунікаційних
моделей.

Отже, поняття соціальної комунікації, психологічних, соціологічних
аспектів подачі інформації різними каналами комунікації дають змогу
більш ґрунтовно розглянути моделі і технології соціальної комунікації з
точки зору ефективності їх функціонування.

Відтак і проблематика стабільності та рівноваги у суспільній системі
стає зрозумілішою в управлінському контексті, що, безумовно, дуже
важливо у плані сталого суспільного розвитку.

Список використаної та рекомендованої літератури

Антипов К. В.,Бажеиов Ю. К. Паблік рилейшнз. — М, 2002.

Будзан Б. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи. — К, 2001.

Ван Дейк Т. А Язык. Познание. Коммуникация. — 1989.

Винер Н. Кибернетика и общество. — Л., 1958.

Дгкон Б., Хале М.,Стабс П. Глобальна соціальна політика. Міжнародні
організації й майбутнє соціального добробуту. — К, 1999.

ДІнка В. Менеджмент ЗМК Вступ. — К, 2004.

Зернецъка О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і
міжнародні відносини. — К, 1999.

Зверинцев А. Б. Коммуникационный менеджмент. — СПб., 1997.

Коломієць В. Міжнародні інформаційні системи. — К, 2001.

Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. — К, 2002.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020